Міома матки: симптоми, діагностика та сучасні підходи до лікування

Міома матки: симптоми, діагностика та сучасні підходи до лікування

Міома матки є найпоширенішим доброякісним новоутворенням репродуктивної системи жінки, яке діагностується у 20-40% пацієнток фертильного віку. Симптоми міоми матки можуть значно впливати на якість життя, репродуктивну функцію та загальне самопочуття жінки. Діагностика міоми потребує комплексного підходу із застосуванням сучасних методів візуалізації, а лікування міоми матки включає як консервативні, так і хірургічні методи залежно від розміру, локалізації та клінічних проявів фіброміоми.

Своєчасна діагностика та адекватне лікування міоми матки дозволяють зберегти репродуктивну функцію жінки та запобігти розвитку серйозних ускладнень. Сучасні гінекологічні підходи до ведення пацієнток з міомою матки базуються на індивідуальному підборі терапії з урахуванням віку пацієнтки, планів щодо материнства та вираженості клінічної симптоматики. Професійне спостереження та лікування у кваліфікованого гінеколога забезпечує оптимальні результати терапії та покращення якості життя жінки.

Етіологія та патогенез міоми матки

Міома матки, також відома як фіброміома або лейоміома, являє собою доброякісне новоутворення, що розвивається з гладком’язової тканини міометрія. Патогенез міоми матки тісно пов’язаний з гормональними впливами, зокрема з дією естрогенів та прогестерону, які стимулюють ріст міоматозних вузлів. Генетичні фактори також відіграють важливу роль у розвитку цього захворювання, оскільки спостерігається сімейна схильність до формування міоми матки.

Молекулярні механізми розвитку міоми включають порушення процесів апоптозу, зміни в експресії факторів росту та дисбаланс між синтезом та деградацією позаклітинного матриксу. Естрогени стимулюють проліферацію гладком’язових клітин міометрія, тоді як прогестерон впливає на диференціацію та ремоделювання тканини. Ці гормональні впливи пояснюють чому міома матки найчастіше діагностується у жінок репродуктивного віку та може зменшуватися після настання менопаузи.

Фактори ризику розвитку міоми матки включають раннє менархе, пізні пологи або їх відсутність, надлишкову масу тіла, раціон з високим вмістом червоного м’яса та низьким споживанням овочів і фруктів. Расова приналежність також має значення, оскільки афроамериканські жінки мають вищий ризик розвитку міоми порівняно з представницями європеоїдної раси. Розуміння етіологічних факторів допомагає у розробці стратегій профілактики та персоналізованого підходу до лікування.

Гормональні контрацептиви можуть як знижувати, так і підвищувати ризик розвитку міоми залежно від їх складу та тривалості використання. Комбіновані оральні контрацептиви зазвичай знижують ризик розвитку міоми, тоді як препарати, що містять тільки прогестин, можуть сприяти росту існуючих вузлів у деяких жінок.

Класифікація та клінічні прояви міоми матки

Міома матки класифікується за локалізацією відносно шарів матки на інтрамуральну, субсерозну та субмукозну. Інтрамуральна міома розташовується в товщі м’язового шару матки та є найпоширенішим типом новоутворення. Субсерозна міома росте назовні від матки під серозною оболонкою та може досягати значних розмірів, не викликаючи при цьому виражених менструальних порушень. Субмукозна міома деформує порожнину матки, виступаючи під слизову оболонку, та найчастіше супроводжується інтенсивними маткими кровотечами.

Симптоми міоми матки значно варіюють залежно від розміру, кількості та локалізації вузлів. Найпоширенішими клінічними проявами є обільні та тривалі менструації, які можуть призводити до розвитку залізодефіцитної анемії. Пацієнтки часто скаржаться на міжменструальні кровотечі, болючі менструації та відчуття важкості у нижній частині живота. Великі міоматозні вузли можуть спричиняти компресію сусідніх органів, викликаючи порушення сечовипускання або дефекації.

Біль при міомі матки може мати різний характер та інтенсивність. Гострий біль зазвичай свідчить про ускладнення, такі як перекрут ніжки субсерозного вузла або дегенерація міоми. Хронічний ноючий біль у нижній частині живота та попереку може бути постійним супутником жінок з великими міоматозними вузлами. Диспареунія або болючі статеві контакти також можуть спостерігатися при певних локалізаціях міоми.

Репродуктивні порушення при міомі матки включають безпліддя, викидні та ускладнення вагітності. Субмукозна міома найбільше впливає на фертильність, оскільки може перешкоджати імплантації ембріона або призводити до викиднів на ранніх термінах. Великі інтрамуральні вузли також можуть негативно впливати на репродуктивну функцію через деформацію архітектури матки та порушення її скоротливої активності.

Сучасні методи діагностики міоми матки

Діагностика міоми матки починається з ретельного збору анамнезу та фізикального обстеження пацієнтки. При гінекологічному огляді лікар може виявити збільшення матки, зміну її форми та консистенції, що дозволяє запідозрити наявність міоматозних вузлів. Бімануальне дослідження допомагає оцінити розміри матки, рухомість та болючість, а також виявити можливі деформації її контурів.

Ультразвукове дослідження органів малого таза є методом першої лінії діагностики міоми матки. Трансвагінальне УЗД забезпечує високу роздільну здатність та дозволяє детально візуалізувати структуру міометрія, визначити кількість, розміри та локалізацію міоматозних вузлів. Доплерографія допомагає оцінити васкуляризацію вузлів та диференціювати міому від інших новоутворень матки. Тривимірне ультразвукове дослідження надає додаткову інформацію про просторове розташування вузлів відносно порожнини матки.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) використовується у складних діагностичних випадках або при плануванні хірургічного втручання. МРТ забезпечує найкращу візуалізацію м’якотканинних структур та дозволяє точно визначити розміри, локалізацію та характеристики міоматозних вузлів. Цей метод особливо корисний для диференційної діагностики між міомою та саркомою матки, а також для оцінки стану ендометрія при субмукозній локалізації вузлів.

Гістероскопія є золотим стандартом діагностики субмукозної міоми та дозволяє безпосередньо візуалізувати порожнину матки. Під час гістероскопії можна точно визначити ступінь деформації порожнини матки, оцінити стан ендометрія та при необхідності провести біопсію підозрілих ділянок. Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові для виявлення анемії, коагулограму та визначення рівня гормонів при необхідності.

Консервативні методи лікування міоми матки

Консервативне лікування міоми матки спрямоване на зменшення симптомів, контроль менструальних кровотеч та збереження репродуктивної функції жінки. Медикаментозна терапія може включати гормональні та негормональні препарати залежно від клінічної ситуації та індивідуальних особливостей пацієнтки. Вибір конкретного методу лікування базується на розмірах міоми, вираженості симптомів, віці жінки та її планах щодо майбутньої вагітності.

Агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (аГнРГ) є ефективними препаратами для тимчасового зменшення розмірів міоматозних вузлів та контролю маткових кровотеч. Ці медикаменти викликають медикаментозну менопаузу, що призводить до зниження рівня естрогенів та зменшення розмірів міоми на 30-50%. Однак тривале використання аГнРГ обмежене через розвиток побічних ефектів, схожих на клімактеричні симптоми, та ризик остеопорозу.

Селективні модулятори рецепторів прогестерону (СМРП) представляють собою новий клас препаратів для лікування міоми матки. Ульїпрістал ацетат показав високу ефективність у зменшенні розмірів міоматозних вузлів та контролі маткових кровотеч при збереженні естрогенного статусу організму. Цей препарат може використовуватися тривало з перервами та не викликає клімактеричних симптомів, характерних для аГнРГ.

Внутрішньоматкова спіраль з левоноргестрелом ефективно зменшує інтенсивність менструальних кровотеч при міомі матки та може розглядатися як альтернатива хірургічному лікуванню у жінок з вираженою менорагією. Комбіновані оральні контрацептиви також можуть використовуватися для контролю менструального циклу та зменшення симптомів міоми у молодих жінок. Негормональні методи включають антифібринолітичні препарати, нестероїдні протизапальні засоби та препарати заліза для корекції анемії.

Хірургічні методи лікування міоми матки

Хірургічне лікування міоми матки розглядається при неефективності консервативної терапії, великих розмірах новоутворення, вираженій клінічній симптоматиці або плануванні вагітності. Сучасні хірургічні підходи включають органозберігаючі операції, спрямовані на видалення міоматозних вузлів зі збереженням матки, та радикальні втручання у випадках, коли збереження органу неможливе або недоцільне.

Міомектомія є методом вибору для жінок репродуктивного віку, які планують вагітність у майбутньому. Ця операція може виконуватися різними доступами залежно від локалізації та розмірів міоматозних вузлів. Лапароскопічна міомектомія застосовується при субсерозних та інтрамуральних вузлах розміром до 10-12 см та забезпечує мінімальну травматичність, швидку реабілітацію та хороший косметичний ефект. Гістероскопічна міомектомія є золотим стандартом лікування субмукозної міоми та виконується без розрізів передньої черевної стінки.

Емболізація маткових артерій (ЕМА) являє собою мінімально інвазивну альтернативу хірургічному лікуванню міоми матки. Ця процедура полягає у введенні емболізуючих частинок у маткові артерії, що призводить до порушення кровопостачання міоматозних вузлів та їх подальшої регресії. ЕМА ефективна у 85-90% випадків та дозволяє зберегти матку, проте може впливати на репродуктивну функцію через можливе пошкодження здорових тканин матки.

Гістеректомія залишається радикальним методом лікування міоми матки у жінок, які завершили дітородну функцію або мають протипоказання до органозберігаючих операцій. Сучасні техніки гістеректомії включають лапароскопічний та вагінальний доступи, які забезпечують менш травматичне втручання порівняно з традиційною лапаротомією. Вибір методу хірургічного лікування завжди здійснюється індивідуально з урахуванням усіх факторів та бажань пацієнтки.

Профілактика та прогноз при міомі матки

Профілактика міоми матки базується на модифікації факторів ризику та підтримці здорового способу життя. Регулярні фізичні навантаження, збалансоване харчування з достатнім споживанням овочів та фруктів, підтримка нормальної маси тіла сприяють зниженню ризику розвитку міоматозних вузлів. Обмеження споживання червоного м’яса, алкоголю та кофеїну також може мати позитивний вплив на профілактику міоми матки.

Гормональний статус жінки відіграє ключову роль у розвитку та прогресуванні міоми матки. Тривале використання комбінованих оральних контрацептивів може знижувати ризик розвитку міоматозних вузлів, особливо у молодих жінок. Регулярні гінекологічні огляди дозволяють своєчасно виявити початкові стадії розвитку міоми та розпочати адекватне лікування до появи вираженої клінічної симптоматики.

Прогноз при міомі матки загалом сприятливий, оскільки це доброякісне новоутворення, яке рідко озлоякіснюється. Ризик малігнізації міоми в лейоміосаркому становить менше 1% та найчастіше спостерігається у жінок постменопаузального віку. Більшість пацієнток з міомою матки можуть вести нормальний спосіб життя при адекватному спостереженні та лікуванні.

Репродуктивний прогноз залежить від локалізації, розмірів міоматозних вузлів та своєчасності лікування. Субмукозна міома має найбільший негативний вплив на фертильність, тоді як субсерозні вузли зазвичай не перешкоджають настанню та виношуванню вагітності. Сучасні методи лікування дозволяють зберегти репродуктивну функцію у більшості пацієнток репродуктивного віку при своєчасному зверненні за медичною допомогою.

Отримайте професійну консультацію щодо діагностики та лікування міоми матки у медичному центрі “Віта Медікал”! Наші досвідчені гінекологи використовують найсучасніші методи діагностики та індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. Ми пропонуємо весь спектр консервативного та хірургічного лікування міоми матки з використанням новітніх технологій. Записатися на консультацію можна на сайті vitamedical.com.ua або за телефоном клініки. Ваше жіноче здоров’я – наша головна місія!

Стаття перевірена лікарем та носить загальний інформаційний характер.

Для рекомендації та діагностики щодо лікування необхідна консультація лікаря.

Самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.

Повернутися до усіх статей Записатися на прийом до фахівця

    Запишіться на прийом!

    Ми Вам передзвонимо в найближчий час для уточнення деталей прийома. У разі виникнення питань наш менеджер відповість на них.

    Ім’я та прізвище

    Номер телефону


    Рекомендовані статті
    Гайморит: як розпізнати хворобу та уникнути ускладнень
    Гайморит: як розпізнати хворобу та уникнути ускладнень
    29.09.25
    Детальніше
    Ендометріоз: хвороба, яку складно діагностувати, але потрібно знати
    Ендометріоз: хвороба, яку складно діагностувати, але потрібно знати
    29.09.25
    Детальніше
    Міома матки: симптоми, діагностика та сучасні підходи до лікування
    Міома матки: симптоми, діагностика та сучасні підходи до лікування
    29.09.25
    Детальніше
    Коли і навіщо проходити плановий огляд у гінеколога
    Коли і навіщо проходити плановий огляд у гінеколога
    29.09.25
    Детальніше
    Вітрянка: симптоми, лікування та профілактика інфекційного захворювання
    Вітрянка: симптоми, лікування та профілактика інфекційного захворювання
    04.08.25
    Детальніше
    Мазь, яка знімає набряк: ефективні засоби для швидкого зменшення запалення
    Мазь, яка знімає набряк: ефективні засоби для швидкого зменшення запалення
    04.08.25
    Детальніше
    Екзема: симптоми, причини та ефективне лікування шкірного захворювання
    Екзема: симптоми, причини та ефективне лікування шкірного захворювання
    04.08.25
    Детальніше