Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ)

Що показує дослідження активованого часткового тромбопластинового часу
Аналіз АЧТЧ відображає функціональну активність внутрішнього шляху згортання крові та спільного шляху, які включають фактори XII, XI, IX, VIII, X, V, II та фібриноген. Подовження часу згортання може вказувати на дефіцит одного або кількох із цих факторів, що спостерігається при гемофілії А та В, хворобі Віллебранда, дефіциті прекалікреїну або високомолекулярного кініногену. Результати дослідження допомагають виявити наявність інгібіторів згортання, таких як вовчаковий антикоагулянт, який часто виявляється при антифосфоліпідному синдромі та може призводити до парадоксального збільшення ризику тромбозів, незважаючи на подовжений АЧТЧ.
Нормальні значення активованого часткового тромбопластинового часу в різних лабораторіях можуть дещо відрізнятися залежно від використовуваних реагентів, але зазвичай становлять від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти секунд. Скорочення АЧТЧ може свідчити про гіперкоагуляцію та підвищений ризик тромбоутворення, що спостерігається на ранніх стадіях ДВЗ-синдрому, при онкологічних захворюваннях, тяжких запальних процесах або після масивних травм. Такий стан потребує особливої уваги, оскільки може призвести до тромбозу глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії або інших життєзагрозливих ускладнень.
У медичному центрі VitaMedical на Оболоні лабораторна діагностика проводиться з використанням високочутливих реагентів, що дозволяє виявити навіть незначні відхилення в системі згортання крові. Подовжений АЧТЧ у поєднанні з нормальним протромбіновим часом характерний саме для порушень внутрішнього шляху згортання, тоді як одночасне подовження обох показників може вказувати на проблеми зі спільним шляхом або комбінований дефіцит факторів згортання. Інтерпретація результатів завжди повинна проводитися лікарем з урахуванням клінічної картини, анамнезу захворювання та результатів інших лабораторних досліджень.
Важливо розуміти, що активований частковий тромбопластиновий час є скринінговим тестом, і при виявленні відхилень від норми може знадобитися проведення додаткових специфічних досліджень для визначення конкретного фактора згортання, який має дефіцит або функціональні порушення. Визначення активності окремих факторів згортання крові, дослідження на наявність вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та бета-2-глікопротеїну допомагають встановити точний діагноз та призначити адекватну терапію. Регулярний моніторинг АЧТЧ особливо важливий для пацієнтів, які отримують нефракціонований гепарин, оскільки цей препарат має вузьке терапевтичне вікно, і навіть незначна передозування може призвести до серйозних кровотеч.
Підготовка до здачі аналізу та фактори, що впливають на результат
Для отримання достовірних результатів дослідження АЧТЧ необхідно дотримуватися певних правил підготовки, які допоможуть уникнути хибних відхилень показників від норми. Кров для аналізу здається виключно натще, причому останній прийом їжі повинен бути не менше ніж за вісім годин до забору біоматеріалу, оскільки ліпемія може вплинути на точність визначення часу згортання. Пацієнтам дозволяється вживати чисту негазовану воду в необмеженій кількості, але від солодких напоїв, кави, чаю та соків необхідно утриматися, щоб не спотворити результати дослідження.
За двадцять чотири години до здачі аналізу в клініці VitaMedical на Троєщині рекомендується виключити вживання алкогольних напоїв, оскільки етанол може впливати на функціональну активність печінки та синтез факторів згортання крові. Інтенсивні фізичні навантаження також слід обмежити за добу до дослідження, адже вони можуть призвести до тимчасової зміни реологічних властивостей крові та активації системи гемостазу. Якщо пацієнт приймає лікарські препарати, що впливають на систему згортання крові, необхідно повідомити про це лікаря, який вирішить питання про можливість тимчасової відміни препаратів або особливості інтерпретації результатів.
За тридцять хвилин до забору крові важливо уникати психоемоційних стресів та фізичного напруження, оскільки викид стресових гормонів може вплинути на показники згортання крові. Паління слід припинити щонайменше за годину до дослідження, оскільки нікотин спричиняє вазоконстрикцію та може тимчасово змінити реологічні властивості крові. Жінкам репродуктивного віку важливо враховувати фазу менструального циклу, оскільки рівень статевих гормонів може впливати на систему гемостазу, хоча це не є абсолютним протипоказанням для проведення дослідження.
На точність результатів АЧТЧ можуть впливати препарати гепарину, прямі інгібітори тромбіну, непрямі антикоагулянти в перші дні призначення, аспірин у високих дозах та інші антиагреганти. Деякі антибіотики, зокрема цефалоспорини та пеніциліни при тривалому застосуванні, також можуть впливати на показники згортання крові через порушення синтезу вітаміну К кишковою мікрофлорою. Пацієнтам, які отримують інфузійну терапію або масивні трансфузії препаратів крові, необхідно враховувати можливість розведення факторів згортання, що може призвести до штучного подовження АЧТЧ.
Інтерпретація результатів та клінічне значення відхилень АЧТЧ
Збільшення активованого часткового тромбопластинового часу понад верхню межу нормальних значень найчастіше свідчить про дефіцит факторів внутрішнього шляху згортання або наявність інгібіторів цих факторів у плазмі крові. Спадкові коагулопатії, такі як гемофілія А з дефіцитом восьмого фактора, гемофілія В з дефіцитом дев’ятого фактора та хвороба Віллебранда, характеризуються значним подовженням АЧТЧ, яке корелює з тяжкістю захворювання та ризиком виникнення кровотеч. Пацієнти з такими станами потребують пожиттєвого моніторингу показників згортання та замісної терапії концентратами відповідних факторів згортання крові.
Набуті порушення згортання, що супроводжуються подовженням АЧТЧ, включають дефіцит вітаміну К, який може розвиватися при тривалому застосуванні антибіотиків широкого спектра дії, порушенні всмоктування жирів у кишечнику або обструктивних захворюваннях жовчовивідних шляхів. Тяжкі захворювання печінки з порушенням білковосинтетичної функції призводять до зниження продукції більшості факторів згортання, що клінічно проявляється подовженням як АЧТЧ, так і протромбінового часу. У медичному центрі на Мінській такі пацієнти отримують комплексне обстеження для визначення ступеня печінкової недостатності та оцінки необхідності корекції порушень гемостазу.
Наявність вовчакового антикоагулянту, який є групою антитіл до фосфоліпідів, призводить до парадоксальної ситуації, коли лабораторно визначається подовження АЧТЧ, але клінічно пацієнт має підвищений ризик тромбозів, а не кровотеч. Диференціальна діагностика в таких випадках включає проведення змішувального тесту, коли плазма пацієнта змішується з нормальною плазмою, і якщо АЧТЧ коригується, це вказує на дефіцит факторів згортання, а якщо залишається подовженим, імовірна наявність інгібітора. Пацієнти з антифосфоліпідним синдромом потребують особливого підходу до антикоагулянтної терапії та регулярного моніторингу для профілактики тромботичних ускладнень.
Зменшення АЧТЧ нижче нормальних значень спостерігається рідше, але має не менше клінічне значення, оскільки може вказувати на стан гіперкоагуляції з підвищеним ризиком тромбоутворення. Такі зміни характерні для перших стадій ДВЗ-синдрому, коли відбувається масивна активація системи згортання, для онкологічних захворювань, особливо аденокарцином, які продукують прокоагулянтні фактори, та для стану після масивних травм або опіків. Скорочення АЧТЧ також може спостерігатися при вагітності, особливо в третьому триместрі, що є фізіологічною адаптацією організму до майбутніх пологів, хоча надмірне скорочення потребує моніторингу та можливої корекції.