Біопсія шийки матки (не ексцизійні)

Перший етап включає підготовку до процедури та вибір оптимального часу для

проведення біопсії. Найкращим часом для виконання біопсії шийки матки є перша фаза менструального циклу, орієнтовно з сьомого по тринадцятий день циклу, коли завершилася менструація, але ще не відбулася овуляція. Це дозволяє уникнути виконання процедури під час менструальної кровотечі, яка погіршує візуалізацію, та забезпечує достатній час для епітелізації рани до наступної менструації, що знижує ризик інфекційних ускладнень. За декілька днів до процедури рекомендується утриматися від статевих контактів, не використовувати вагінальні препарати, спринцювання, щоб не змінити природний стан слизової оболонки шийки матки. Пацієнтка повинна повідомити лікаря про можливу вагітність, прийом антикоагулянтів або наявність порушень згортання крові, алергії на місцеві анестетики або інші медикаменти. Перед процедурою лікар детально пояснює її суть, можливі відчуття під час виконання, рекомендації щодо післяпроцедурного періоду та отримує інформовану згоду пацієнтки.

Другий етап передбачає проведення кольпоскопічного огляду для точної

ідентифікації ділянок, з яких необхідно взяти біопсійний матеріал. Пацієнтка розташовується в гінекологічному кріслі, лікар вводить гінекологічне дзеркало для візуалізації шийки матки. Проводиться обробка шийки матки стерильним фізіологічним розчином для видалення слизу та виділень, після чого виконується розширена кольпоскопія з використанням проб. Спочатку оцінюється нативна картина без застосування реагентів, потім шийка матки обробляється трипроцентним розчином оцтової кислоти, що викликає набряк епітелію та короткочасний спазм судин, роблячи більш помітними ділянки атипового епітелію, які інтенсивно білішають. Наступним кроком є проба Шиллера – обробка розчином Люголя, що містить йод, який забарвлює нормальний глікогенвмісний багатошаровий плоский епітелій у коричневий колір, тоді як патологічно змінені ділянки не забарвлюються і виглядають як жовті або блідо-рожеві плями. Лікар ретельно оглядає всю поверхню шийки матки та зовнішнє вічко цервікального каналу, ідентифікує найбільш підозрілі ділянки для взяття біоптату.

Третій етап є власне біопсією, коли за допомогою спеціальних інструментів

виконується взяття фрагментів тканини з визначених під час кольпоскопії патологічних ділянок. Неексцізійна біопсія може виконуватися різними методами – пункційна біопсія спеціальними щипцями-конхотомом, радіохвильова біопсія, лазерна біопсія. Найчастіше використовується пункційна біопсія за допомогою біопсійних щипців, що дозволяє швидко та з мінімальною травматизацією отримати фрагмент тканини розміром приблизно три на три на п'ять міліметрів. У більшості випадків процедура виконується без анестезії, оскільки шийка матки має невелику кількість больових рецепторів, і пацієнтка відчуває лише незначний дискомфорт або короткочасний біль у момент відкушування фрагмента тканини. При підвищеній чутливості або необхідності взяття декількох фрагментів може використовуватися місцева анестезія шляхом інфільтрації шийки матки розчином лідокаїну або обприскування лідокаїн-спреєм. Зазвичай береться від одного до трьох-чотирьох фрагментів з різних патологічних ділянок для максимально повної оцінки характеру змін. Після взяття біоптату проводиться гемостаз – на місце біопсії накладається гемостатична губка або застосовується коагуляція для зупинки кровотечі, хоча часто кровотеча є мінімальною та зупиняється самостійно.

Четвертий завершальний етап включає маркування та направлення

біопсійного матеріалу на гістологічне дослідження, а також надання пацієнтці рекомендацій щодо післяпроцедурного періоду. Отримані фрагменти тканини одразу поміщаються у контейнер з формаліном – фіксуючим розчином, що запобігає аутолізу тканини та зберігає її структуру для подальшого мікроскопічного дослідження. До контейнера додається направлення з детальною інформацією про пацієнтку, клінічні дані, локалізацію взяття біоптату, кольпоскопічну картину, попередній діагноз. Матеріал відправляється в патогістологічну лабораторію, де протягом семи-десяти днів проводиться його обробка, виготовлення мікропрепаратів, фарбування та дослідження під мікроскопом з описанням виявлених змін та формулюванням гістологічного висновку. Пацієнтці пояснюється, що протягом декількох днів після біопсії можливі незначні кров'янисті виділення або виділення коричневого кольору, що є нормальним наслідком процедури. Рекомендується протягом двох тижнів після біопсії утримуватися від статевих контактів, не використовувати тампони, не піднімати важкі предмети, не відвідувати лазню або сауну, не приймати гарячі ванни для запобігання кровотечі та інфекційним ускладненням. Призначається контрольний візит для обговорення результатів гістологічного дослідження та визначення подальшої тактики ведення.