Біопсія слизових оболонок ротової порожнини, порожнини та пазух носа

Біопсія порожнини та пазух носа
Біопсія слизової оболонки порожнини носа виконується оториноларингологом під місцевою аплікаційною анестезією розчином лідокаїну або під інфільтраційною анестезією при заборі тканини з перегородки або бічної стінки носа в клініці VitaMedical на Оболоні. Показаннями до біопсії носа є хронічні виразки або ерозії слизової, що не заживають протягом місяця, об’ємні утворення порожнини носа з рецидивуючими носовими кровотечами, поліпи з атиповою васкуляризацією або односторонні поліпозні маси в однієї половині носа, які можуть бути інвертованою папіломою з високим ризиком малігнізації. Процедура виконується під ендоскопічним контролем з використанням жорсткого ендоскопа з нульовим або тридцятиградусним кутом зору для візуалізації патологічного вогнища та прицільного забору тканини біопсійними щипцями типу конхотом або петлею.
Біопсія приносових пазух виконується через природні співустя при їхній достатній ширині або через трепанопункційний доступ при необхідності забору матеріалу з верхньощелепної пазухи у медичному центрі на Мінській. Показаннями є одностороннє затемнення пазухи на комп’ютерній томографії з деструкцією кісткових стінок, рецидивуючі гемосинуси з кров’янистим вмістом пазухи, підозра на гранулематоз Вегенера, саркоїдоз або грибкову інфекцію з утворенням міцетоми. Трепанопункція верхньощелепної пазухи виконується через передню стінку під нижньою перехідною складкою під місцевою анестезією з наступною аспірацією вмісту та забором тканини з патологічно зміненої слизової під контролем ендоскопа для максимальної інформативності біопсії.
Гістологічне дослідження біоптатів з порожнини носа та пазух дозволяє диференціювати різні типи патологічних процесів у клініці на Троєщині – запальні поліпи носа характеризуються набряком строми, скупченням еозинофілів та бокалоподібних клітин з кістозним розширенням залоз. Інвертована папілома має характерну морфологічну картину з інвертованим ростом плоскоклітинного епітелію в товщу строми без порушення базальної мембрани, проте з високим ризиком рецидивування та малігнізації в п’ять-п’ятнадцять відсотків випадків. Плоскоклітинний рак порожнини носа та приносових пазух діагностується при виявленні атипових епітеліальних клітин з інвазією в підлеглі тканини, часто асоціюється з професійними шкідливостями у столярів та працівників деревообробної промисловості через вплив деревного пилу.
Специфічні інфекційні та гранулематозні процеси також вимагають біопсії для встановлення діагнозу в медичному центрі VitaMedical у Києві – гранулематоз з поліангіїтом або гранулематоз Вегенера характеризується некротизуючим васкулітом з гранулематозним запаленням та вимагає підтвердження біопсією разом з серологічним виявленням ANCA-антитіл. Риноспоридіоз, спричинений грибоподібним мікроорганізмом Rhinosporidium seeberi, проявляється поліповидними масами з характерними спорангіями в біоптаті. Туберкульоз носа та пазух діагностується при виявленні казеозних гранулом з гігантськими клітинами Лангханса та підтверджується бактеріологічним дослідженням на мікобактерії туберкульозу методом ПЛР або посіву.
Патологічні зміни, що виявляються при біопсії
Лейкоплакія слизової оболонки рота є найчастішим передраковим станом у клініці VitaMedical на Оболоні і гістологічно характеризується гіперкератозом з потовщенням рогового шару епітелію, акантозом з потовщенням шипуватого шару та можливою дисплазією епітелію різного ступеня. Проста лейкоплакія без дисплазії має низький ризик малігнізації менше п’яти відсотків і може регресувати після усунення подразнюючих факторів, таких як куріння або механічна травма. Лейкоплакія з дисплазією класифікується на легкий, помірний та тяжкий ступені залежно від глибини ураження епітелію – тяжка дисплазія з атипією клітин у всіх шарах епітелію має ризик прогресування в інвазивний рак тридцять-п’ятдесят відсотків протягом п’яти-десяти років і вимагає радикального хірургічного видалення або лазерної абляції.
Плоскоклітинний рак ротової порожнини складає дев’яносто відсотків злоякійсних новоутворень слизової рота у медичному центрі на Мінській і гістологічно характеризується інвазією атипових плоскоклітинних епітеліальних клітин через базальну мембрану в підлеглу сполучну тканину з формуванням пухлинних гнізд. Добре диференційований плоскоклітинний рак зберігає пошарову будову епітелію з утворенням рогових перлин, помірно диференційований має часткову втрату диференціювання з виразнішою клітинною атипією, а низькодиференційований рак характеризується солідними гніздами анапластичних клітин без ознак плоскоклітинного диференціювання. Глибина інвазії пухлини в міліметрах є важливим прогностичним фактором і визначає ризик регіонарного метастазування – при глибині інвазії менше п’яти міліметрів ризик метастазів у лімфовузли становить десять-п’ятнадцять відсотків, тоді як при глибині понад десять міліметрів ризик зростає до п’ятдесяти-шістдесяти відсотків.
Меланома слизової оболонки рота є рідкісним агресивним новоутворенням з несприятливим прогнозом у клініці на Троєщині і найчастіше локалізується на твердому піднебінні або ясні верхньої щелепи у вигляді темно-коричневого або чорного плями. Гістологічна картина включає інфільтрацію строми атиповими меланоцитами з великими гіперхромними ядрами, виразними ядерцями та меланіновим пігментом у цитоплазмі, діагноз підтверджується імуногістохімічно з позитивною реакцією на S100, HMB45 та Melan-A. Меланома слизових має гірший прогноз порівняно зі шкірною меланомою через пізнішу діагностику, схильність до ранніх метастазів та відсутність ефективних системних терапій, п’ятирічне виживання становить лише двадцять-тридцять відсотків навіть при локалізованих стадіях.