Цитологічне дослідження тонкоголкових пункційних біопсій щитоподібної залози

Система класифікації Bethesda для цитології щитоподібної залози
Система Bethesda для звітування про результати цитології щитоподібної залози є міжнародним стандартом інтерпретації результатів ТАПБ у клініці VitaMedical на Оболоні і включає шість діагностичних категорій з визначеними ризиками злоякісності та клінічними рекомендаціями для кожної категорії. Стандартизація термінології та підходів до інтерпретації цитологічних препаратів дозволяє забезпечити узгодженість між різними лабораторіями та лікарями при прийнятті клінічних рішень щодо тактики ведення пацієнтів з вузлами щитоподібної залози. Кожна категорія Bethesda має чітко визначений ризик малігнізації, підтверджений численними клінічними дослідженнями, що дозволяє клініцистам прийняти обґрунтоване рішення про необхідність хірургічного лікування або можливість динамічного спостереження.
Категорія один Bethesda визначається як недіагностичний або незадовільний матеріал у медичному центрі на Мінській і складає п’ять-десять відсотків усіх ТАПБ при дотриманні сучасних технік забору матеріалу під УЗД-контролем. Критерії недіагностичності включають недостатню кількість фолікулярних клітин менше шести груп щонайменше по десять клітин у кожній, виражену домішку крові, яка заважає оцінці клітинних елементів, артефакти фіксації або забарвлення препаратів. Виключенням є кістозні утворення, де навіть при малій кількості клітин діагноз колоїдної кісти може бути встановлений за наявністю макрофагів з гемосидерином та густого колоїду. При отриманні недіагностичного результату рекомендується повторна біопсія через три місяці з УЗД-контролем для підтвердження стабільності вузла, оскільки ризик злоякійсності при повторно недіагностичному матеріалі підвищується до п’яти-десяти відсотків.
Категорія два Bethesda визначається як доброякісне утворення у клініці на Троєщині і включає колоїдний вузловий зоб, тиреоїдит Хашимото, гранулематозний тиреоїдит або лімфоцитарний тиреоїдит з ризиком злоякісності нуль-три відсотки. Цитологічна картина доброякісного колоїдного вузла характеризується наявністю великої кількості колоїду на фоні препарату, фолікулярних клітин у вигляді пласких моношарових скупчень або об’ємних згустків з однорідними ядрами без атипії, макрофагів з гемосидерином при кістозній дегенерації. При тиреоїдиті Хашимото виявляється масивна лімфоцитарна інфільтрація з плазматичними клітинами, клітини Гюртле з еозинофільною зернистою цитоплазмою та ознаками дистрофії фолікулярного епітелію. Пацієнтам з доброякісними вузлами рекомендується динамічне спостереження з контрольним УЗД через дванадцять-двадцять чотири місяці без хірургічного лікування за відсутності компресійного синдрому або косметичного дефекту.
Цитологічні особливості різних типів патології щитоподібної залози
Папілярна карцинома щитоподібної залози є найчастішою формою раку і складає вісімдесят-вісімдесят п’ять відсотків усіх злоякісних новоутворень залози в клініці VitaMedical на Оболоні з характерними цитологічними ознаками, які дозволяють встановити діагноз з високою точністю при ТАПБ. Класичними цитологічними ознаками папілярного раку є наявність внутрішньоядерних псевдовключень, які виглядають як світлі округлі структури в центрі ядра через інвагінацію цитоплазми, поздовжні ядерні борозди, що надають ядрам вигляд кавових зерен, перекриття та скупчення ядер з втратою полярності. Характерним є також виявлення псамомних тілець – концентричних кальцифікатів діаметром п’ятдесят-сімдесят мікрометрів, густого колоїду та папілярних структур з фіброваскулярними осями, хоча останні можуть бути відсутні в солідному варіанті папілярного раку.
Фолікулярна неоплазія включає як доброякісну фолікулярну аденому, так і фолікулярний рак щитоподібної залози, які неможливо диференціювати цитологічно у медичному центрі на Мінській через необхідність гістологічної оцінки капсулярної або судинної інвазії для встановлення діагнозу раку. Цитологічна картина фолікулярної неоплазії характеризується високою клітинністю мазків з наявністю численних мікрофолікулярних структур розміром три-шість клітин, мономорфними клітинами з округлими ядрами та скупою цитоплазмою, відсутністю або мінімальною кількістю колоїду. Діагноз фолікулярного раку може бути встановлений тільки при гістологічному дослідженні після лобектомії або тиреоїдектомії з виявленням інвазії пухлини через капсулу вузла або в просвіт судин, що спостерігається лише у п’ятнадцяти-двадцяти відсотків випадків фолікулярної неоплазії за даними остаточного гістологічного дослідження.
Медулярна карцинома щитоподібної залози розвивається з парафолікулярних C-клітин і характеризується продукцією кальцитоніну у клініці на Троєщині з характерними цитологічними ознаками дисоційованого розташування клітин з ексцентричними ядрами та зернистою цитоплазмою. Клітини медулярного раку можуть мати веретеноподібну, плазмоцитоїдну або поліморфну форму залежно від варіанту пухлини, характерним є виявлення рожевого гомогенного амілоїду на фоні препаратів, який забарвлюється конго червоним з яблучно-зеленим двозаломленням у поляризованому світлі. Підтвердження діагнозу медулярного раку може бути проведено імуноцитохімічно з виявленням експресії кальцитоніну та хромограніну в пухлинних клітинах або біохімічно з визначенням високого рівня кальцитоніну в сироватці крові, який завжди підвищений при цьому типі раку та може використовуватися як маркер для скринінгу родичів при сімейних формах медулярного раку в рамках синдрому множинної ендокринної неоплазії другого типу.