ДНК-діагностика фенілкетонурії
ДНК-діагностика фенілкетонурії у Києві дозволяє виявити мутації в гені фенілаланінгідроксилази та є найбільш точним методом підтвердження діагнозу спадкового порушення обміну амінокислот, що може призвести до тяжкої розумової відсталості без своєчасного лікування. Молекулярно-генетичне дослідження на Оболоні, Троєщині та Мінській у медичному центрі VitaMedical допомагає лікарям встановити точний діагноз фенілкетонурії, визначити тип мутації для прогнозування тяжкості захворювання та підібрати оптимальну дієтотерапію з урахуванням генетичних особливостей пацієнта. Генетичне тестування проводиться методом полімеразної ланцюгової реакції з подальшим секвенуванням або аналізом специфічних мутацій, що забезпечує максимальну достовірність результатів та дозволяє провести медико-генетичне консультування сімей із ризиком народження дітей з цією патологією для планування здорового потомства.
Коли варто звертатися до послуги?
Визначення мутацій гена фенілаланінгідроксилази рекомендується новонародженим із позитивним результатом неонатального скринінгу на фенілкетонурію, коли рівень фенілаланіну в крові перевищує два міліграми на децилітр або сто двадцять мікромолей на літр, що вимагає підтвердження діагнозу молекулярно-генетичними методами для диференціації класичної фенілкетонурії від інших форм гіперфенілаланінемії. Якщо у вашій родині вже є дитина з діагностованою фенілкетонурією, ДНК-тестування наступних дітей та пренатальна діагностика під час вагітності стануть важливими профілактичними заходами для своєчасного виявлення захворювання та початку дієтотерапії з перших днів життя. Пацієнти з підвищеним рівнем фенілаланіну в крові невідомого походження також потребують молекулярно-генетичного обстеження для встановлення причини гіперфенілаланінемії та виключення дефектів метаболізму тетрагідробіоптерину, які вимагають іншого підходу до лікування.
Запис на дослідження в клініці VitaMedical на Троєщині актуальний для дітей з затримкою психомоторного розвитку, мікроцефалією, судомами або специфічним мишачим запахом від шкіри та сечі, який виникає через накопичення фенілпіровиноградної кислоти та інших метаболітів фенілаланіну в організмі. Діти з гіпопігментацією шкіри, волосся та райдужної оболонки очей порівняно з іншими членами родини також потребують обстеження на фенілкетонурію, оскільки дефіцит тирозину, що виникає через порушення метаболізму фенілаланіну, призводить до зниженого синтезу меланіну. При плануванні вагітності жінкам із фенілкетонурією необхідно пройти генетичне консультування та визначити тип мутацій для оцінки ризику передачі захворювання дитині та необхідності суворого дотримання дієти з низьким вмістом фенілаланіну під час вагітності для запобігання материнській фенілкетонурії плода.
Діагностика фенілкетонурії у Києві на Оболоні показана при медико-генетичному консультуванні подружніх пар, де обидва партнери є носіями мутацій гена фенілаланінгідроксилази або мають родичів з цим захворюванням, оскільки ризик народження хворої дитини в такому випадку становить двадцять п’ять відсотків при кожній вагітності. Це дослідження необхідне для пренатальної діагностики в першому або другому триместрі вагітності шляхом аналізу ДНК клітин плода, отриманих при біопсії хоріона або амніоцентезі, коли батьки вже мають дитину з фенілкетонурією або є доведеними носіями патологічних мутацій. Лікарі призначають молекулярно-генетичний аналіз для диференціальної діагностики різних форм гіперфенілаланінемії, включаючи класичну фенілкетонурію, помірну фенілкетонурію, легку гіперфенілаланінемію та дефекти метаболізму тетрагідробіоптерину, що мають різний прогноз та потребують специфічних підходів до лікування.
Обстеження рекомендується також для визначення носійства мутацій у здорових сибсів пацієнтів з фенілкетонурією, що має важливе значення для їхнього майбутнього планування сім’ї та можливості прогнозувати ризик народження хворих дітей. Медичний центр на Мінській пропонує комплексне генетичне тестування з визначенням найбільш поширених мутацій гена фенілаланінгідроксилази в українській популяції та повне секвенування гена при необхідності для виявлення рідкісних або нових мутацій. Пацієнти з атиповим перебігом фенілкетонурії, недостатньою відповіддю на дієтотерапію або парадоксальними біохімічними показниками також потребують молекулярно-генетичного аналізу для виключення інших генетичних причин гіперфенілаланінемії та корекції терапевтичної стратегії з урахуванням специфічного генетичного дефекту.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Генетичні основи та молекулярні механізми фенілкетонурії
Фенілкетонурія є найбільш поширеним спадковим порушенням обміну амінокислот, що успадковується за аутосомно-рецесивним типом і виникає внаслідок мутацій у гені фенілаланінгідроксилази, розташованому на довгому плечі дванадцятої хромосоми в локусі дванадцять q двадцять три два. Ген фенілаланінгідроксилази складається з тринадцяти екзонів та кодує фермент, що каталізує перетворення незамінної амінокислоти фенілаланіну в тирозин у присутності кофактора тетрагідробіоптерину та молекулярного кисню, забезпечуючи нормальний метаболізм приблизно п’ятдесяти відсотків фенілаланіну, що надходить з їжею. Дефіцит або повна відсутність активності фенілаланінгідроксилази призводить до накопичення фенілаланіну в крові, тканинах та спинномозковій рідині до токсичних концентрацій, що перевищують нормальні значення в десять-шістдесят разів, а також до утворення альтернативних метаболітів, таких як фенілпіровиноградна кислота, фенілмолочна кислота та фенілоцтова кислота.
На сьогодні ідентифіковано понад тисячі різних мутацій гена фенілаланінгідроксилази, які включають міссенс-мутації з заміною однієї амінокислоти в білковому ланцюзі ферменту, нонсенс-мутації з утворенням передчасного стоп-кодону та синтезом укороченого нефункціонального білка, мутації сайтів сплайсингу, що порушують правильне вирізування інтронів при дозріванні інформаційної РНК, а також делеції та інсерції різного розміру, що призводять до зсуву рамки зчитування. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні проводиться аналіз найбільш частих мутацій, характерних для української та східноєвропейської популяції, включаючи мутації R408W, IVS12+1G>A, R261Q, L348V та інші, які складають приблизно шістдесят-сімдесят відсотків усіх патологічних варіантів у нашому регіоні, а при необхідності виконується повне секвенування кодуючої послідовності гена для виявлення рідкісних мутацій.
Тяжкість клінічних проявів фенілкетонурії та залишкова активність ферменту фенілаланінгідроксилази безпосередньо залежать від типу мутацій, успадкованих від батьків, оскільки більшість пацієнтів є складними гетерозиготами, що несуть дві різні мутації на різних алелях гена. Класична тяжка форма фенілкетонурії з практично повною відсутністю ферментативної активності розвивається при наявності двох мутацій, що повністю інактивують фермент, і характеризується рівнем фенілаланіну в крові понад двадцять міліграмів на децилітр або тисячу двісті мікромолей на літр без дієтотерапії. Помірна фенілкетонурія з частковою збереженою активністю ферменту від одного до п’яти відсотків спостерігається при поєднанні тяжкої та помірної мутацій і проявляється рівнем фенілаланіну від десяти до двадцяти міліграмів на децилітр, тоді як легка гіперфенілаланінемія з залишковою активністю ферменту понад п’ять відсотків характеризується концентрацією фенілаланіну від двох до десяти міліграмів на децилітр та може не вимагати суворої дієтотерапії.
Молекулярно-генетична діагностика дозволяє не лише підтвердити діагноз фенілкетонурії, але й прогнозувати тяжкість перебігу захворювання, ймовірність відповіді на терапію тетрагідробіоптерином, яка ефективна приблизно у двадцяти-тридцяти відсотків пацієнтів з певними мутаціями, що дозволяють ферменту зберігати часткову стабільність та функціональність при додаванні кофактора. Розуміння генетичних основ захворювання має критичне значення для медико-генетичного консультування сімей, оцінки ризику повторення захворювання при наступних вагітностях, можливості проведення пренатальної або преімплантаційної генетичної діагностики для народження здорових дітей у сім’ях з високим генетичним ризиком. Лабораторія VitaMedical на Троєщині використовує сучасні методи молекулярної генетики для точної ідентифікації патологічних варіантів гена фенілаланінгідроксилази та надання детальної інформації про прогноз захворювання та оптимальні стратегії лікування для кожного конкретного пацієнта.
Підготовка до здачі аналізу та особливості забору біоматеріалу
Для проведення ДНК-діагностики фенілкетонурії не потрібна спеціальна підготовка пацієнта, оскільки генетична інформація в клітинах організму залишається незмінною протягом усього життя і не залежить від прийому їжі, ліків, фізичних навантажень або часу доби. Пацієнтам не потрібно дотримуватися голодування перед здачею аналізу, можна їсти та пити у звичайному режимі, приймати всі призначені лікарем препарати, включаючи спеціальні амінокислотні суміші з низьким вмістом фенілаланіну, оскільки це не вплине на результати молекулярно-генетичного дослідження. Однак для мінімізації дискомфорту при заборі крові у маленьких дітей батькам рекомендується забезпечити спокійний стан дитини, можливість годування немовлят безпосередньо перед або після процедури для зменшення стресу та полегшення проведення венепункції.
За двадцять чотири години до здачі аналізу в клініці VitaMedical на Троєщині немає необхідності виключати алкоголь або обмежувати фізичні навантаження для дорослих пацієнтів або батьків, які здають кров для визначення носійства мутацій, оскільки ці фактори не впливають на структуру ДНК в лейкоцитах. Якщо пацієнту нещодавно проводилися переливання крові або трансплантація кісткового мозку, необхідно повідомити про це лікаря, оскільки наявність донорських клітин у крові може спотворити результати генетичного аналізу, і в таких випадках рекомендується використовувати альтернативні джерела ДНК, такі як букальний епітелій або клітини волосяних фолікулів. Для новонароджених та немовлят оптимальним часом для забору крові є період між годуваннями, коли дитина спокійна та не голодна, що полегшує проведення венепункції та зменшує ризик негативних емоційних реакцій.
Молекулярно-генетичне дослідження може проводитися на різних біологічних матеріалах залежно від віку пацієнта та клінічної ситуації: венозна кров є стандартним матеріалом для дітей старшого віку та дорослих, букальний епітелій може використовуватися як неінвазивна альтернатива для маленьких дітей або при неможливості венепункції, а для пренатальної діагностики використовуються клітини плода, отримані при біопсії хоріона на десятому-тринадцятому тижні вагітності або при амніоцентезі на п’ятнадцятому-двадцятому тижні. У медичному центрі на Мінській для ДНК-діагностики фенілкетонурії найчастіше використовується венозна кров у кількості два-три мілілітри, яка збирається в спеціальну пробірку з антикоагулянтом ЕДТА, що має фіолетову або рожеву кришечку та забезпечує збереження цілісності ДНК протягом тривалого часу при правильному зберіганні.
