Генотипування ВПЛ 14 типів, кількісно (високоонкогенні HPV 16,18,31,33,35,39,45,51,52,56,58,59,66,68) - з визначенням окремих генотипів, зішкріб, методом ПЛР Real-Time

Генотипування ВПЛ 14 типів кількісно з визначенням окремих генотипів високоонкогенних штамів вірусу папіломи людини методом ПЛР Real-Time в Києві – це найсучасніше молекулярно-генетичне дослідження урогенітального зішкрібу для одночасного виявлення, ідентифікації конкретних типів та точного кількісного визначення вірусного навантаження чотирнадцяти найнебезпечніших онкогенних штамів ВПЛ шістнадцятого, вісімнадцятого, тридцять першого, тридцять третього, тридцять п'ятого, тридцять дев'ятого, сорок п'ятого, п'ятдесят першого, п'ятдесят другого, п'ятдесят шостого, п'ятдесят восьмого, п'ятдесят дев'ятого, шістдесят шостого, шістдесят восьмого типів, які відповідають за дев'яносто дев'ять відсотків випадків раку шийки матки.

Генотипування ВПЛ 14 типів, кількісно (високоонкогенні HPV 16,18,31,33,35,39,45,51,52,56,58,59,66,68) - з визначенням окремих генотипів, зішкріб, методом ПЛР Real-Time

Коли варто звертатися до послуги?

Патологічні результати цитологічного дослідження шийки матки з виявленням атипових клітин плоского епітелію невизначеного значення або ASCUS є найчастішим показанням до генотипування ВПЛ високого онкогенного ризику для диференціації між реактивними змінами, що не потребують лікування, та справжньою дисплазією, асоційованою з високоонкогенними типами ВПЛ. ASCUS виявляється у п’яти-десяти відсотків жінок при цитологічному скринінгу, лише у десяти-двадцяти відсотків з них при подальшому обстеженні підтверджується справжня дисплазія, решта мають транзиторні реактивні зміни від запалення, що регресують спонтанно. Генотипування ВПЛ дозволяє відібрати жінок з високим ризиком дисплазії для негайної кольпоскопії, а жінок з негативним ВПЛ-тестом або низькоонкогенними типами повернути до рутинного спостереження без зайвих інвазивних процедур. Виявлення типів шістнадцять або вісімнадцять при ASCUS асоціюється з ризиком дисплазії високого ступеня у тридцяти-сорока відсотків випадків, що вимагає негайної кольпоскопії з біопсією. Виявлення інших високоонкогенних типів тридцять один, тридцять три, сорок п’ять при ASCUS має дещо нижчий ризик дисплазії п’ятнадцять-двадцять п’ять відсотків, але також потребує кольпоскопії. Негативний результат генотипування ВПЛ при ASCUS означає вкрай низький ризик дисплазії менше одного відсотка, дозволяє повторити цитологію через рік замість негайної кольпоскопії.Первинний комбінований скринінг раку шийки матки з одночасною цитологією та генотипуванням ВПЛ високоонкогенних типів є золотим стандартом для жінок від тридцяти до шістдесяти п’яти років, забезпечує максимальну чутливість виявлення передракових змін, дозволяє безпечно збільшити інтервал між обстеженнями до п’яти років при обох негативних результатах. Жінки старше тридцяти років мають нижчу ймовірність спонтанної елімінації ВПЛ-інфекції порівняно з молодшими жінками, тому виявлення високоонкогенних типів у цій віковій групі з більшою ймовірністю свідчить про персистентну інфекцію з ризиком прогресування. Комбінація негативної цитології та негативного генотипування ВПЛ практично виключає наявність дисплазії або раку шийки матки на момент обстеження з негативною прогностичною цінністю понад дев’яносто дев’ять відсотків, дозволяє безпечно відкласти наступне обстеження на п’ять років. Виявлення високоонкогенних типів ВПЛ при негативній цитології вказує на інфікування без цитологічних змін на даний момент, потребує повторного обстеження через рік для контролю персистенції або елімінації вірусу. Персистенція тих же високоонкогенних типів ВПЛ при повторному генотипуванні через рік асоціюється з ризиком дисплазії у п’ятнадцяти-двадцяти п’яти відсотків випадків протягом наступних років, вимагає кольпоскопії навіть при збереженні негативної цитології. Елімінація високоонкогенних типів ВПЛ при повторному тестуванні через рік свідчить про транзиторну інфекцію без ризику, дозволяє повернутися до рутинного скринінгу кожні три-п’ять років.Моніторинг персистенції ВПЛ-інфекції високоонкогенних типів потребує повторного генотипування через шість-дванадцять місяців для визначення, чи відбулася спонтанна елімінація вірусу імунною системою або інфекція персистує з підвищеним ризиком прогресування до дисплазії. Транзиторна ВПЛ-інфекція з елімінацією вірусу протягом одного-двох років відбувається у сімдесяти-дев’яноста відсотків інфікованих молодих жінок до тридцяти років завдяки активній імунній відповіді, не залишає підвищеного ризику раку після елімінації. Персистентна ВПЛ-інфекція з виявленням тих же високоонкогенних типів при повторному генотипуванні через рік-два спостерігається у десяти-тридцяти відсотків інфікованих, асоціюється з високим ризиком розвитку дисплазії протягом наступних років. Кількісне визначення вірусного навантаження при повторному генотипуванні дозволяє оцінити динаміку інфекції, зростання кількості вірусних копій свідчить про активну реплікацію з ризиком прогресування, зменшення навантаження або елімінація вказує на контроль інфекції імунною системою. Зміна генотипу ВПЛ при повторному тестуванні з виявленням іншого високоонкогенного типу замість попереднього свідчить про елімінацію первинної інфекції та нову інфекцію іншим типом, що часто у сексуально активних жінок з множинними партнерами. Стабільне виявлення одного й того ж високоонкогенного типу шістнадцять або вісімнадцять протягом двох-трьох років при повторних генотипуваннях є ознакою персистентної інфекції з найвищим ризиком дисплазії, вимагає інтенсивного спостереження з кольпоскопією кожні шість місяців. У медичного центру VitaMedical на Троєщині забезпечується динамічне спостереження жінок з виявленими високоонкогенними типами ВПЛ з повторними генотипуваннями для моніторингу персистенції.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Крок перший: підготовка пацієнтки та забір урогенітального зішкрібу

Процедура забору матеріалу для генотипування ВПЛ високоонкогенних типів вимагає мінімальної підготовки пацієнтки для отримання якісного зразка з достатньою кількістю клітин епітелію шийки матки та цервікального каналу. Оптимальний час для забору це будь-який день менструального циклу за винятком менструації, коли домішки крові можуть заважати виділенню ДНК, хоча метод ПЛР менш чутливий до менструальних домішок порівняно з цитологічним дослідженням. Утримання від статевих контактів протягом двадцяти чотирьох-сорока восьми годин до дослідження рекомендується для уникнення домішок сперми, яка містить велику кількість людської ДНК, що може вплинути на результати кількісного визначення вірусного навантаження.

02

Крок другий: внесення зразка у транспортне середовище та транспортування

Одразу після виймання з піхви щіточка з клітинами епітелію занурюється в спеціальний стерильний флакон з транспортним середовищем для ПЛР-діагностики, що містить буферний розчин для збереження ДНК, інгібітори нуклеаз, що руйнують ДНК, антибактеріальні та протигрибкові добавки для запобігання контамінації. Головка щіточки відламується або відкручується від ручки, залишається у флаконі з розчином для максимального вивільнення клітин у рідину при інтенсивному струшуванні. Флакон щільно закривається гвинтовою кришкою для запобігання витіканню, випаровуванню, контамінації зразка під час транспортування. На флаконі наклеюється етикетка або пишеться водостійким маркером прізвище, ім'я, по батькові пацієнтки, дата народження, дата та час забору для ідентифікації в лабораторії. Заповнюється направлення на дослідження з вказанням повного найменування тесту генотипування ВПЛ чотирнадцяти високоонкогенних типів кількісно методом ПЛР Real-Time, анамнестичних даних попередніх результатів цитології, ВПЛ-тестів, лікування дисплазії, мети дослідження для правильної інтерпретації результатів лабораторією.

03

Крок третій: виділення ДНК та ампліфікація методом ПЛР Real-Time

У молекулярно-генетичній лабораторії зразок проходить кілька етапів обробки для виділення вірусної ДНК з клітин епітелію та ампліфікації специфічних фрагментів генів високоонкогенних типів ВПЛ методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Першим етапом є лізис клітин епітелію шляхом обробки зразка детергентами, протеїназами, що руйнують клітинні мембрани, білки, вивільняють ДНК у розчин. Виділення ДНК проводиться методом сорбції на силікатних колонках або магнітних частинках, що селективно зв'язують ДНК, дозволяють відмити домішки білків, полісахаридів, інгібіторів ПЛР, потім елюювати чисту ДНК у невеликому об'ємі буферного розчину. Якість та кількість виділеної ДНК оцінюється спектрофотометрично для підтвердження достатності матеріалу для ПЛР, відсутності значних домішок інгібіторів. Виділена ДНК зберігається при температурі мінус двадцять градусів Цельсія до постановки ПЛР або може аналізуватися одразу.

04

Крок четвертий: аналіз результатів та видача висновку

Після завершення ПЛР програмне забезпечення ампліфікатора автоматично аналізує криві ампліфікації для кожного зразка, визначає наявність або відсутність кожного з чотирнадцяти високоонкогенних типів ВПЛ на основі специфічного сигналу флуоресценції, розраховує кількісне вірусне навантаження у копіях ДНК ВПЛ на зразок або на десять у п'ятій ступені клітин на основі порогових циклів Ct та калібрувальної кривої. Результати оформляються у вигляді детального лабораторного висновку з вказанням виявлених типів ВПЛ окремо для кожного з чотирнадцяти типів як позитивний або негативний результат, кількісного вірусного навантаження для кожного виявленого типу у копіях на зразок з інтерпретацією клінічно значуще високе навантаження понад п'ять логарифм копій або низьке навантаження менше п'ять логарифм копій. Клінічно значуще високе вірусне навантаження понад десять у п'ятій ступені або сто тисяч копій на зразок асоціюється з вищим ризиком персистенції інфекції та прогресування до дисплазії порівняно з низьким навантаженням менше десяти тисяч копій.

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській вул.
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині вул.
Оноре де Бальзака 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут

Які типи ВПЛ виявляє генотипування та їх онкогенний потенціал
Шістнадцятий тип ВПЛ є найпоширенішим та найагресивнішим високоонкогенним штамом, відповідає за п’ятдесят-шістдесят відсотків усіх випадків плоскоклітинного раку шийки матки в світі, характеризується найвищим ризиком швидкого прогресування від інфекції до важкої дисплазії та інвазивного раку протягом п’яти-десяти років при персистенції. Жінки з персистентною інфекцією типом шістнадцять мають відносний ризик розвитку раку шийки матки у двадцять-тридцять разів вищий порівняно з неінфікованими жінками. Тип шістнадцять частіше виявляється у молодих сексуально активних жінок двадцять-двадцять дев’ять років, у половини інфікованих відбувається спонтанна елімінація протягом року-двох, у решти формується персистентна інфекція з ризиком дисплазії. Інфекція типом шістнадцять асоціюється з плоскоклітинним раком шийки матки, рідше з аденокарциномою, може також викликати рак анального каналу, вульви, піхви, ротоглотки у сексуально активного населення. Виявлення типу шістнадцять при цитологічних змінах ASCUS або LSIL вимагає негайної кольпоскопії через високий ризик дисплазії високого ступеня у тридцяти-сорока відсотків випадків. Персистенція типу шістнадцять протягом двох-трьох років навіть при негативній цитології асоціюється з ризиком розвитку дисплазії у двадцяти-тридцяти відсотків випадків протягом наступних років, вимагає кольпоскопічного контролю щорічно.

Новини