Хірургічне втручання при водянці яєчка (операція Бергмана або Вінкельмана) 2 категорії

Відмінності між операціями Бергмана та Вінкельмана
Операція Бергмана полягає у повному висіченні внутрішнього вісцерального листка власної оболонки яєчка після розкриття порожнини водянки та евакуації рідини з залишенням лише зовнішнього парієтального листка, що прилягає до тканин калитки, застосовується при потовщених щільних оболонках товщиною понад один-два міліметри за даними УЗД або інтраопераційної оцінки. Потовщення оболонок розвивається при хронічній водянці, що існує понад рік-два, після множинних попередніх пункцій, при запальних процесах епідидиміті, орхіті, після травм калитки внаслідок реактивного фіброзу, склерозу, відкладення колагену в стінці оболонки. Товсті щільні оболонки при спробі виконати операцію Вінкельмана з виворотом не можуть бути вивернуті назовні без надмірного натягу, травматизації тканин, крім того товстий фіброзований листок при виворотні створює масивне потовщення навколо яєчка, що погіршує косметичний результат, може стискати яєчко, порушувати його кровопостачання. Висічення внутрішнього листка за Бергманом виконується гострим шляхом ножицями або скальпелем від кореня яєчка біля придатка по всій окружності до протилежного полюса з залишенням вузької смужки один-два міліметри оболонки вздовж придатка для уникнення його пошкодження. Після висічення оболонки здійснюється ретельний гемостаз зшиванням або коагуляцією кровоточивих судин по лінії висічення для профілактики післяопераційної гематоми. Перевагою методу Бергмана є радикальне видалення патологічно зміненої товстої оболонки, що продукує надлишок рідини, мінімізація залишкової тканини навколо яєчка для кращого косметичного результату, низька частота рецидивів менше п’яти відсотків при правильній техніці. Недоліками методу є більша технічна складність з необхідністю прецизійного висічення близько до яєчка без пошкодження, довша тривалість операції на десять-п’ятнадцять хвилин порівняно з Вінкельманом, вищий ризик кровотечі від пересічення судин оболонки.Операція Вінкельмана полягає у виворотні внутрішнього вісцерального листка власної оболонки яєчка назовні після розтину порожнини водянки з подальшим підшиванням вивернутої оболонки до зовнішнього парієтального листка або тканин калитки позаду яєчка для створення нової порожнини, в яку може всмоктуватися залишкова рідина. Виворот оболонки виконується шляхом підхоплення внутрішнього листка біля кореня яєчка, натягування його догори та назовні з обертанням навколо яєчка на сто вісімдесят градусів так, щоб внутрішня секретуюча поверхня оболонки опинилася назовні, а зовнішня всмоктувальна поверхня всередину біля яєчка. Після виворотні краї вивернутої оболонки підшиваються безперервним або окремими швами за яєчком до парієтального листка або м’язів калитки для фіксації у вивернутому положенні, створення карману для резорбції рідини. Принцип методу Вінкельмана базується на зміні співвідношення секретуючої та резорбуючої поверхонь навколо яєчка, внутрішній листок з надлишковою секрецією виводиться назовні в тканини калитки, де рідина всмоктується швидше, ніж продукується. Метод Вінкельмана застосовується при тонкій еластичній оболонці товщиною менше одного міліметра, яка легко виворочується без надмірного натягу, переважно при первинній водянці без попередніх пункцій, у молодих пацієнтів без хронічного перебігу.
Післяопераційний період та прогноз
Тривалість госпіталізації після операції водянки яєчка другої категорії складності становить один-три дні залежно від обсягу втручання, наявності ускладнень, швидкості відновлення, при неускладненому перебігу виписка можлива на другий день після операції. Больовий синдром у перші дві-три доби після операції помірний, контролюється ненаркотичними аналгетиками кеторолак, парацетамол внутрішньом’язово або перорально з поступовим зменшенням до п’ятого-сьомого дня. Холод на калитку у вигляді льоду у пакеті, обгорнутого рушником, рекомендується прикладати по п’ятнадцять-двадцять хвилин кожні дві-три години перші два дні для зменшення набряку, болю, кровотечі. Дренаж видаляється на другий-третій день після операції при зменшенні виділення ексудату до п’ятнадцяти-двадцяти мілілітрів на добу, відсутності ознак кровотечі, інфікування. Перев’язки виконуються щоденно з оцінкою стану рани, зміною асептичної пов’язки, обробкою шва антисептиками до загоєння. Зняття швів при використанні нерозсмоктувальної нитки виконується на сьомий-десятий день після операції, при внутрішньошкірному шві розсмоктувальною ниткою зняття не потрібне. Обмеження фізичних навантажень, підйому важкостей понад п’ять кілограмів, інтенсивного спорту рекомендується протягом місяця після операції для профілактики розходження швів, гематоми, рецидиву. Статеве утримання протягом двох-чотирьох тижнів до повного загоєння рани рекомендується для уникнення набряку, болю, розходження швів. Прогноз після операції Бергмана або Вінкельмана сприятливий з повним одужанням, відновленням нормальної анатомії калитки, функції яєчка, фертильності у дев’яноста п’яти-дев’яносто дев’яти відсотків випадків при правильній техніці операції.