Хірургічне видалення комбінованого геморою (3 категорії)

Переваги хірургічного лікування геморою в медичному центрі Vitamedical
Досвідчені проктологи медичного центру Vitamedical мають високу кваліфікацію та багаторічний досвід виконання геморойдектомії різної складності з використанням як класичних перевірених часом методик, так і сучасних малотравматичних технологій. Фахівці володіють прецизійною хірургічною технікою, що дозволяє мінімізувати травматизацію тканин, зберегти анатомію анального каналу, уникнути пошкодження сфінктера, забезпечити надійний гемостаз, що критично важливо для профілактики ускладнень та швидкого відновлення. Регулярне підвищення кваліфікації, участь у професійних конференціях, обмін досвідом з провідними європейськими клініками дозволяє фахівцям впроваджувати найсучасніші підходи до лікування геморою.Сучасне оснащення операційних з використанням електрохірургічних та радіохвильових апаратів для атравматичного розтину тканин з одночасною коагуляцією судин, що мінімізує крововтрату та скорочує час операції, ультразвукових скальпелів для прецизійної дисекції тканин без термічного пошкодження навколишніх структур забезпечує високу якість хірургічного втручання. Використання сучасних шовних матеріалів, що розсмоктуються, таких як вікрил або моносин різних розмірів, дозволяє формувати міцні анатомічні шви, що забезпечують оптимальне загоєння ран без необхідності зняття швів. Всі інструменти та витратні матеріали є одноразовими або проходять багатоступеневу стерилізацію для повного виключення ризику інфікування.
Післяопераційний період та відновлення
Перші три-п’ять днів після операції характеризуються помірним больовим синдромом у ділянці операційних ран, інтенсивність якого залежить від обсягу втручання, методу операції, індивідуального больового порогу пацієнта. Закрита геморойдектомія зазвичай менш болюча порівняно з відкритою методикою завдяки ушиванню ран та відсутності відкритих поверхонь. Для купірування болю призначається комплексна анальгезія з використанням нестероїдних протизапальних препаратів у вигляді ін’єкцій або таблеток, при необхідності комбінація з опіоїдними анальгетиками в перші дві доби, місцеві анестетики у формі мазей або свічок з лідокаїном. Адекватне знеболення важливе не тільки для комфорту, але й для профілактики спазму сфінктера, що може погіршувати кровопостачання ран.Перша дефекація після операції зазвичай відбувається на другу-третю добу і викликає побоювання у пацієнтів через страх болю, проте затримка дефекації призводить до формування твердих калових мас, які травмують післяопераційні рани та посилюють біль. Рекомендується не відкладати дефекацію при появі позивів, приймати призначені м’які послаблюючі засоби на основі лактулози або макроголу для формування м’якого стулу, що легко проходить через анальний канал. Дієта в перші дні після операції включає легкозасвоювані продукти з достатньою кількістю рідини, поступово розширюється з додаванням овочів, фруктів, цільнозернових продуктів для профілактики запорів. Після кожної дефекації обов’язкові сидячі ванночки з теплою водою або розчином перманганату калію протягом десяти-п’ятнадцяти хвилин для зменшення болю, розслаблення сфінктера, очищення ран.
Можливі ускладнення та їхня профілактика
Післяопераційна кровотеча може виникати в перші години після операції при недостатньому гемостазі або на п’ятий-сьомий день при відторгненні струпа та початку епітелізації ран, частіше при травматизації ран твердими каловими масами. Профілактика кровотечі включає ретельний гемостаз під час операції з лігуванням або коагуляцією всіх судин, забезпечення м’якої консистенції стулу за допомогою послаблюючих засобів та дієти, уникнення надмірного натужування. При появі кровотечі у вигляді випливання алої крові з анального каналу необхідно терміново звернутися до проктолога для огляду та гемостазу за допомогою прошивання кровоточивої судини, тампонади або коагуляції.
Гостра затримка сечі є частим ускладненням у перші дві доби після операції, особливо у чоловіків похилого віку з аденомою передміхурової залози, що пов’язано з дією спінальної або епідуральної анестезії на сечовий міхур та рефлекторним спазмом сфінктерів сечового міхура при болю в перианальній зоні. Профілактика включає адекватне знеболення, обмеження внутрішньовенного введення рідини в перші години після операції, заохочення раннього самостійного сечовипускання. При неможливості самостійно помочитися протягом шести-восьми годин після операції проводиться катетеризація сечового міхура з видаленням катетера після відновлення самостійного сечовипускання.
Запалення та нагноєння післяопераційних ран може розвиватися при недостатній гігієні, зниженому імунітеті, цукровому діабеті, інфікуванні ран кишковою флорою та проявляється посиленням болю на третю-п’яту добу після операції, появою гнійних виділень, підвищенням температури тіла. Профілактика включає дотримання правил гігієни з обмиванням перианальної зони після кожної дефекації, регулярні сидячі ванночки з антисептиками, призначення антибактеріальних препаратів при високому ризику інфекції. Лікування нагноєння потребує дренування гнійної порожнини, інтенсивної антибактеріальної терапії, щоденних перев’язок з антисептиками до очищення рани.