Кінезіотейпування 2 ступеня складності

Кінезіотейпування 2 ступеня складності — це спеціалізована терапевтична процедура накладання еластичних клейких стрічок на шкіру за складними багатокомпонентними схемами для одночасного впливу на декілька м'язових груп, суглобів або анатомічних зон з використанням комбінованих технік натягу та фіксації при лікуванні спортивних травм, хронічних больових синдромів або реабілітації після ортопедичних втручань. Кінезіотейпування середньої складності включає накладання тейпів на великі суглоби з охопленням декількох м'язів одночасно, створення лімфодренажних аплікацій для зменшення масивних набряків, корекцію постави з використанням декількох взаємопов'язаних стрічок на спину та плечовий пояс, стабілізацію нестабільних суглобів після розривів зв'язок.

Кінезіотейпування 2 ступеня складності

Коли варто звертатися до послуги?

Кінезіотейпування 2 ступеня складності рекомендується спортсменам з комплексними травмами м’язово-зв’язкового апарату, коли необхідна одночасна підтримка декількох анатомічних структур для забезпечення безпечного повернення до тренувань. Якщо ви отримали розтягнення зв’язок колінного суглоба з супутнім розтягненням литкового м’яза після інтенсивного тренування або змагань, відчуваєте нестабільність гомілковостопного суглоба після неодноразових підвертань стопи з ослабленням бокових зв’язок, маєте хронічний больовий синдром у плечовому суглобі з тендинопатією ротаторної манжети та супутнім напруженням трапецієподібного м’яза, кінезіотейпування середньої складності з накладанням декількох взаємопов’язаних стрічок може забезпечити комплексну підтримку всіх уражених структур одночасно. Складне тейпування колінного суглоба може включати стрічки для стабілізації надколінника, підтримки медіальної та латеральної колатеральних зв’язок, розвантаження пателярного сухожилка та активації чотириголового м’яза стегна, що вимагає накладання чотирьох-п’яти окремих стрічок за спеціальною схемою з різними ступенями натягу для кожної анатомічної мети. Професійні спортсмени часто використовують таке тейпування для продовження участі в змаганнях при неповному відновленні після травми або для профілактики повторних пошкоджень у вразливих зонах.
Звертатися до спеціаліста з кінезіотейпування варто при масивних посттравматичних або післяопераційних набряках нижніх кінцівок, коли необхідне створення лімфодренажної сітки з декількох стрічок для стимуляції відтоку лімфи. Після операцій на колінному суглобі, таких як артроскопія з реконструкцією передньої хрестоподібної зв’язки або менісектомія, часто розвивається виражений набряк усієї нижньої кінцівки від стопи до стегна через порушення лімфатичного дренажу в зоні операції та тривалу іммобілізацію. Лімфодренажне кінезіотейпування 2 ступеня складності включає накладання декількох стрічок від дистальних відділів до проксимальних у напрямку лімфатичних вузлів з використанням спеціальної техніки розрізання стрічок на тонкі смужки у вигляді віяла або восьминога для створення множинних каналів для відтоку лімфи. Стрічки накладаються з мінімальним натягом безпосередньо на шкіру над набряклими ділянками, створюючи мікроскопічні складки шкіри при рухах, що збільшує простір під шкірою та полегшує ток лімфатичної рідини до регіонарних лімфатичних вузлів. Така лімфодренажна аплікація значно прискорює зменшення набряку порівняно з традиційними методами компресійного бинтування та дозволяє раніше розпочати активну реабілітацію. Мешканці Києва після ортопедичних операцій можуть звернутися до медичного центру VitaMedical для проведення професійного лімфодренажного тейпування під контролем досвідчених реабілітологів.
Пацієнти з порушеннями постави та хронічними больовими синдромами в грудному та шийному відділах хребта потребують складного корекційного тейпування з використанням декількох довгих стрічок на спину та плечовий пояс. Сутулість або кіфотична постава з опущеними вперед плечима, хронічне напруження верхніх пучків трапецієподібних м’язів від тривалої роботи за комп’ютером, нестабільність лопаток з больовим синдромом між лопатками потребують комплексного підходу з одночасною корекцією положення декількох анатомічних структур. Корекційне тейпування для постави зазвичай включає довгі вертикальні стрічки вздовж грудного відділу хребта для стимуляції розгиначів спини, горизонтальні стрічки через плечі для відведення плечового поясу назад, діагональні стрічки для стабілізації лопаток та розвантаження перенапружених верхніх трапецієподібних м’язів. Правильно накладене корекційне тейпування створює постійне пропріоцептивне нагадування пацієнту про необхідність утримувати правильну поставу протягом дня та розвантажує больові зони через механічне підняття тканин над больовими рецепторами. Офісні працівники з хронічними болями в шиї та верхній частині спини часто відзначають значне зменшення дискомфорту вже після першої аплікації складного корекційного тейпування.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Перший етап процедури включає детальну оцінку стану пацієнта з функціональним

тестуванням м'язів та суглобів для визначення оптимальної схеми накладання тейпів залежно від конкретних проблем та цілей лікування. Спеціаліст проводить ретельний огляд з мануальним м'язовим тестуванням для виявлення ослаблених або гіперактивних м'язів, які потребують відповідно активації або розслаблення за допомогою тейпів, оцінює амплітуду рухів у суглобах для виявлення обмежень, які можна коригувати тейпуванням, пальпує больові точки та зони напруження для планування розміщення розвантажувальних стрічок. При складному тейпуванні другого ступеня важливо правильно оцінити пріоритети та визначити послідовність накладання стрічок, оскільки неправильна послідовність може зменшити ефективність аплікації або створити дискомфорт. Обговорюється з пацієнтом його діяльність у найближчі дні, оскільки це впливає на вибір зон тейпування та ступеня натягу стрічок - спортсмену перед змаганнями потрібне більш жорстке підтримуюче тейпування, тоді як пацієнту в ранній фазі реабілітації після операції необхідне м'яке лімфодренажне тейпування з мінімальним натягом. Шкіра в зонах майбутнього накладання тейпів ретельно очищається спиртовою серветкою для видалення жиру, поту та інших забруднень, які можуть погіршити адгезію клейового шару, при необхідності видаляється надмірне волосся для покращення контакту тейпу з шкірою та зменшення дискомфорту при зніманні.

02

Другий етап передбачає підготовку необхідних стрічок з відрізанням від рулону

відповідних довжин та формою залежно від анатомічної зони та мети застосування. Для кінезіотейпування 2 ступеня складності зазвичай потрібно від трьох до семи окремих стрічок різної довжини та ширини для одночасного впливу на декілька структур. Стандартна ширина кінезіологічного тейпу становить п'ять сантиметрів, що підходить для тейпування більшості м'язів, однак для дрібних м'язів або вузьких анатомічних зон може використовуватися вужчий тейп два з половиною сантиметри або розрізання стандартного тейпу вздовж на дві смужки. Спеціаліст відміряє необхідну довжину кожної стрічки безпосередньо на тілі пацієнта, розтягуючи тейп від початкової до кінцевої точки аплікації у функціональному положенні м'яза або суглоба. Краї стрічок заокруглюються ножицями для запобігання відклеювання кутів під час носіння та контакту з одягом. Для лімфодренажних аплікацій один кінець стрічки залишається цільним як основа шириною два-три сантиметри, а протилежний кінець розрізається вздовж на чотири-шість тонких смужок шириною один-півтора сантиметри для створення характерної форми віяла. Захисна паперова підкладка частково відривається з кінця стрічки для початку накладання, основна частина залишається під стрічкою для поступового відклеювання під час процесу накладання без торкання клейового шару пальцями, що погіршило б адгезію.

03

Третій етап характеризується послідовним накладанням підготовлених стрічок за

заздалегідь визначеною схемою з використанням різних ступенів натягу залежно від функціонального призначення кожної стрічки. Перша стрічка зазвичай накладається як базова або якірна без натягу, її кінці фіксуються на шкірі в нейтральному положенні м'яза або суглоба для створення надійної фіксації, від якої буде залежати вся аплікація. Після фіксації якірного кінця спеціаліст просить пацієнта прийняти положення, яке розтягує м'яз або тканини в зоні тейпування - наприклад, згинання стопи для розтягування литкового м'яза при його тейпуванні, або відведення плеча назад для розтягування грудного м'яза. Центральна частина стрічки накладається з певним відсотком натягу залежно від мети: для активації ослабленого м'яза використовується п'ятнадцять-двадцять п'ять відсотків натягу від початкової довжини стрічки, для розслаблення гіпертонічного м'яза - нуль-десять відсотків натягу, для стабілізації суглоба або зв'язки - п'ятдесят-вісімдесят відсотків максимального натягу, для лімфодренажу - нуль-п'ять відсотків натягу. Другий кінець стрічки фіксується без натягу після повернення кінцівки або тіла в нейтральне положення. Під час накладання стрічки спеціаліст розтирає її долонею для активації термоактивного клейового шару та забезпечення надійної адгезії до шкіри. Наступні стрічки накладаються послідовно за схемою, при цьому нові стрічки можуть частково перетинатися з попередніми для створення взаємної підтримки або накладатися паралельно з невеликим зазором залежно від анатомічної мети. При складному тейпуванні колінного суглоба спочатку можуть накладатися бокові стабілізуючі стрічки вздовж колатеральних зв'язок, потім стрічки навколо надколінника для корекції його трекінгу, далі активаційна стрічка на внутрішню головку чотириголового м'яза та завершальна розвантажувальна стрічка на пателярне сухожилко.

04

Четвертий завершальний етап включає перевірку правильності накладання всіх стрічок

через тестування рухів, оцінку комфорту пацієнта та надання детальних рекомендацій щодо догляду за тейпом та термінів носіння. Після завершення накладання всіх стрічок спеціаліст просить пацієнта виконати функціональні рухи, під час яких відчувався біль до тейпування, для оцінки ефективності аплікації - наприклад, присідання при тейпуванні колінного суглоба, відведення руки при тейпуванні плеча або ходьбу при тейпуванні гомілковостопного суглоба. Більшість пацієнтів відзначають зменшення болю та покращення функції одразу після накладання тейпів завдяки механічному підняттю тканин, покращенню пропріоцепції та початку декомпресії больових рецепторів. Пацієнт отримує інструкції, що тейп можна мочити під час душу, але слід уникати тривалого занурення у ванну або басейн, після контакту з водою тейп необхідно промокнути рушником без розтирання для збереження адгезії. Не рекомендується наносити на тейп креми, масла або інші косметичні засоби, які можуть погіршити клейкість. Стандартний термін носіння кінезіологічного тейпу становить три-п'ять днів, після чого його слід зняти для відпочинку шкіри та оцінки необхідності повторної аплікації. Зняття тейпу виконується під теплим душем з попереднім змочуванням водою або спеціальним розчином для розчинення клею, стрічки знімаються повільно у напрямку росту волосся з підтримкою шкіри пальцями для мінімізації дискомфорту. Після зняття шкіра обробляється зволожуючим кремом для відновлення її бар'єрної функції.

Наші лікарі

Тарасюк Олег Вікторович

Тарасюк Олег Вікторович

Лікар кінезіолог, реабілітолог

Стаж: років

Детальніше
Канівець Руслан Васильович

Канівець Руслан Васильович

Лікар невролог

Стаж: 24 років

Детальніше
Мухін Антон Сергійович

Мухін Антон Сергійович

Лікар невролог, Вертебролог, Мануальний терапевт

Стаж: 12 років

Детальніше
Москвін Олексій Валерійович

Москвін Олексій Валерійович

Лікар невролог

Стаж: 7 років

Детальніше
Остроушко Ірина Володимирівна

Остроушко Ірина Володимирівна

Лікар невролог

Стаж: років

Детальніше
Всі лікарі

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській вул.
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині вул.
Оноре де Бальзака 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут

Техніки та методи складного тейпування
М’язова техніка тейпування є основною при кінезіотейпуванні 2 ступеня і включає диференційований підхід до активації слабких та розслаблення гіпертонічних м’язів через різні способи накладання стрічок. Для активації ослабленого м’яза, такого як внутрішня головка чотириголового м’яза при синдромі пателофеморального болю або середній сідничний м’яз при нестабільності тазу, стрічка накладається від початку м’яза до місця його прикріплення у напрямку м’язових волокон з помірним натягом п’ятнадцять-двадцять п’ять відсотків. Пацієнт приймає положення, яке розтягує м’яз перед накладанням стрічки, після чого центральна частина тейпу накладається з натягом, а при поверненні в нейтральне положення стрічка створює складки на шкірі, які стимулюють м’язові рецептори та підвищують тонус м’яза. Для розслаблення гіпертонічного або спазмованого м’яза, такого як верхні пучки трапецієподібного м’яза при хронічному напруженні шиї або литковий м’яз при судомах, використовується протилежна техніка з накладанням стрічки від місця прикріплення до початку м’яза проти напрямку м’язових волокон з мінімальним або нульовим натягом. М’яз попередньо розтягується перед накладанням, а після повернення в нейтральне положення стрічка без натягу створює механічне підняття тканин, що зменшує тиск на больові рецептори та сприяє розслабленню м’яза. При складному тейпуванні часто потрібно одночасно активувати декілька ослаблених м’язів-стабілізаторів та розслабити їхні гіпертонічні антагоністи для відновлення м’язового балансу навколо суглоба.
Лігаментозна або стабілізуюча техніка використовується для підтримки розтягнутих або пошкоджених зв’язок та капсули суглоба через накладання стрічок з високим ступенем натягу вздовж ходу зв’язкових структур. При нестабільності гомілковостопного суглоба після розтягнення передньої таранно-малогомілкової зв’язки накладаються дві стрічки у формі стремена або підкови, які починаються на внутрішній поверхні гомілки, проходять під п’яткою та закінчуються на зовнішній поверхні гомілки, створюючи механічну підтримку схожу на атлетичне тейпування жорсткими нееластичними стрічками, але з збереженням певної амплітуди рухів завдяки еластичності кінезіологічного тейпу. Центральна частина стрічок накладається з натягом п’ятдесят-вісімдесят відсотків для створення достатньої стабілізації при збереженні комфорту та можливості активності. При нестабільності колінного суглоба після розриву передньої хрестоподібної зв’язки можуть накладатися діагональні перехресні стрічки, які імітують функцію хрестоподібних зв’ązок, обмежуючи надмірне переднє зміщення великогомілкової кістки при навантаженні. Стабілізуюче тейпування не замінює потребу в хірургічній реконструкції при повних розривах зв’язок, але може забезпечити тимчасову підтримку під час консервативного лікування часткових розривів або в період реабілітації після операції.
Корекційна техніка тейпування використовується для зміни патологічних рухових паттернів та постави через створення постійного пропріоцептивного впливу на центральну нервову систему пацієнта. При сутулості або збільшеному грудному кіфозі накладаються довгі вертикальні стрічки вздовж паравертебральних м’язів грудного відділу хребта з легким натягом для стимуляції розгиначів спини, горизонтальні стрічки через плечі у формі вісімки з натягом двадцять-тридцять відсотків для механічного відведення плечей назад, та діагональні стрічки від середини спини до передньої поверхні плечей для стабілізації лопаток у правильному положенні. Така комбінація стрічок створює постійне тактильне та пропріоцептивне нагадування пацієнту про необхідність утримувати випрямлену поставу протягом дня, при цьому натяг стрічок збільшується при прийнятті неправильної сутулої постави, сигналізуючи про необхідність корекції. При пронації стопи та плоскостопості можуть накладатися стрічки вздовж медіального поздовжнього склепіння стопи для механічної підтримки та стимуляції супінаторів стопи. Корекційне тейпування найбільш ефективне в поєднанні з вправами для зміцнення правильних рухових паттернів, оскільки тейп створює зовнішнє нагадування, а вправи тренують м’язи для самостійного утримання правильного положення.