Лікування клацаючего пальця (стенозуючий лігаментит) та Хвороба де-Кервена (відкрито) 1 категорії (без вартості розхідних матеріалів)

Особливості відкритої операції при хворобі де Кервена
Техніка відкритої операції при хворобі де Кервена дещо відрізняється від операції при клацаючому пальці через анатомічне розташування патології та близькість важливих анатомічних структур. Розріз шкіри довжиною два-три сантиметри виконується по променевому краю зап’ястка безпосередньо над шилоподібним відростком променевої кістки, де пальпується болюче потовщення першого тильного каналу з ураженими сухожилками. Особливу обережність потрібно проявляти під час розсічення підшкірної клітковини для уникнення пошкодження поверхневих гілок променевого нерва, які проходять безпосередньо під шкірою в цій ділянці та відповідають за чутливість тильної поверхні великого пальця. Пошкодження цих тонких нервових гілок може призвести до болючої невроми або повної втрати чутливості ділянки шкіри, що є однією з найнебажаніших ускладнень операції. Після обережного відведення нервових гілок візуалізується утримуюча зв’язка розгиначів, яка покриває перший тильний канал та стискає сухожилки короткого розгинача та довгого відвідного м’язів великого пальця. При хронічному тендовагініті де Кервена зв’язка виглядає потовщеною та щільною, під нею пальпується болюче потовщення сухожильної піхви з ураженими сухожилками.
Розтин утримуючої зв’язки розгиначів виконується поздовжньо по всій довжині над першим тильним каналом для повної декомпресії стиснутих сухожилків. Хірург підводить тонкий інструмент під зв’язку та розсікає її скальпелем або ножицями по всій товщині від проксимального до дистального краю. Важливо повністю розкрити канал по всій довжині для забезпечення вільного ковзання сухожилків без залишкових зон стиснення. Після розтину зв’язки хірург візуалізує сухожилки короткого розгинача та довгого відвідного м’яза великого пальця, які можуть бути потовщені та гіперемовані від хронічного запалення. У деяких пацієнтів виявляються анатомічні варіанти будови з наявністю перегородки всередині каналу, яка розділяє його на два окремих відділи для кожного сухожилка, що може бути додатковою причиною стиснення та вимагає висічення цієї перегородки для повної декомпресії. Хірург просить пацієнта виконати рухи великим пальцем – відведення та розгинання – для перевірки вільного ковзання сухожилків у розкритому каналі без защемлення або біль. При потовщенні синовіальної оболонки навколо сухожилків може виконуватися часткова синовектомія з видаленням патологічно зміненої тканини для покращення умов ковзання, однак надмірна резекція синовіальної оболонки небажана через ризик порушення живлення сухожилків.
Зашивання рани після операції де Кервена виконується з особливою обережністю для запобігання формуванню больових неврів від захоплення гілок променевого нерва в рубцеву тканину. Утримуюча зв’язка не зашивається для збереження декомпресії сухожилків, оскільки зшивання країв зв’язки призвело б до відновлення стиснення та рецидиву симптомів. Підшкірна клітковина зашивається обережними окремими швами з уникненням захоплення нервових гілок, шкіра зашивається тонкими косметичними швами або внутрішньошкірним швом. Накладається асептична пов’язка з легкою шиною для підтримки великого пальця та зап’ястка в нейтральному положенні протягом трьох-п’яти днів для зменшення післяопераційного болю, після чого рекомендуються ранні активні рухи великим пальцем для запобігання формуванню спайок. Більшість пацієнтів відзначають значне зменшення або повне зникнення болю одразу після операції, що різко контрастує з хронічним болем, який вони відчували до хірургічного лікування.
Реабілітація та довгострокові результати
Післяопераційний період після відкритих операцій при клацаючому пальці та хворобі де Кервена зазвичай протікає гладко з швидким відновленням функції при дотриманні рекомендацій щодо ранньої мобілізації. Шви знімаються на десятий-чотирнадцятий день після операції або розсмоктуються самостійно при використанні внутрішньошкірної техніки. Рекомендується розпочати обережні активні рухи оперованими пальцями вже на другий-третій день після операції для запобігання формуванню спайок між сухожилком та навколишніми тканинами в зоні розтину зв’язки. Початкові вправи включають повільні згинання та розгинання пальців у межах комфортної амплітуди без больових відчуттів, поступово збільшуючи діапазон рухів та інтенсивність протягом перших двох тижнів. З другого тижня дозволяється легкий хват дрібних предметів, написання, робота з клавіатурою комп’ютера. Повернення до фізичної праці з навантаженням на кисть дозволяється через чотири-шість тижнів після підтвердження повного загоєння рани та відновлення сили хвату. Спортсмени можуть повертатися до тренувань з поступовим нарощуванням інтенсивності через чотири-вісім тижнів залежно від виду спорту та індивідуального темпу відновлення.
Довгострокові результати відкритих операцій при клацаючому пальці та хворобі де Кервена є відмінними з високим відсотком задоволеності пацієнтів та низьким ризиком рецидивів. Клінічні дослідження показують, що понад дев’яносто п’ять відсотків пацієнтів відзначають повне зникнення клацання та болю після операції при клацаючому пальці з відновленням повного безболісного діапазону рухів. Ризик рецидиву становить менше п’яти відсотків і зазвичай пов’язаний з неповним розтином зв’язки під час операції або розвитком спайок між сухожилком та навколишніми тканинами від недостатньої післяопераційної мобілізації. При хворобі де Кервена успішність операції також перевищує дев’яносто відсотків з повним зникненням болю та відновленням функції великого пальця у переважної більшості пацієнтів. Косметичний результат зазвичай відмінний завдяки невеликим розмірам розрізів та використанню сучасних методів зашивання, рубці стають ледь помітними протягом декількох місяців після операції. Ускладнення рідкісні та включають інфікування рани менше одного відсотка випадків, формування больових неврів або порушення чутливості при хворобі де Кервена у двох-трьох відсотків пацієнтів через близькість гілок променевого нерва, розвиток контрактури пальця від спайок менше п’яти відсотків при недостатній ранній мобілізації. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні поблизу вулиці Мінська та на Троєщині пацієнти з клацаючим пальцем або хворобою де Кервена отримують комплексну допомогу від точної діагностики до професійного хірургічного лікування під місцевою анестезією та структурованої реабілітації для досягнення відмінних функціональних та косметичних результатів з поверненням до повноцінного використання кисті без болю та обмежень.