Міжреберна блокада з лонгокаїном

Міжреберна блокада з лонгокаїном — це ефективна анестезіологічна процедура для знеболювання в ділянці грудної клітки шляхом введення місцевого анестетика лонгокаїну в міжреберний простір для блокування передачі больових імпульсів по міжреберних нервах. Міжреберна блокада застосовується для усунення гострого болю при переломах ребер, міжреберній невралгії, постгерпетичній невралгії, торакалгії різного походження та після операцій на грудній клітці.

Міжреберна блокада з лонгокаїном

Коли варто звертатися до послуги?

Міжреберна блокада з лонгокаїном рекомендується пацієнтам з гострим больовим синдромом після травм грудної клітки, коли переломи одного або декількох ребер викликають нестерпний біль при диханні та рухах тулуба. Якщо ви отримали травму грудної клітки внаслідок падіння, удару, дорожньо-транспортної пригоди або спортивного пошкодження і відчуваєте різкий простромлюючий біль у ділянці ребер, який посилюється при вдиху, кашлі або повороті тулуба, міжреберна блокада може принести швидке та значне полегшення. Переломи ребер супроводжуються інтенсивним болем через багате іннервування міжреберних м’язів та окістя ребер, при цьому звичайні знеболювальні препарати у таблетках часто не дають достатнього ефекту. Введення лонгокаїну безпосередньо в міжреберний простір біля місця перелому блокує больову імпульсацію на рівні периферичних нервів, що дозволяє пацієнту нормально дихати без болю та запобігає розвитку легеневих ускладнень від поверхневого дихання.
Звертатися до анестезіолога для проведення міжреберної блокади варто при міжреберній невралгії, коли біль локалізується по ходу одного або декількох міжреберних нервів без структурних пошкоджень ребер або м’яких тканин. Міжреберна невралгія може виникати після переохолодження, важкої фізичної роботи з незвичним навантаженням на м’язи грудної клітки, перебування в незручній позі протягом тривалого часу або як ускладнення остеохондрозу грудного відділу хребта з компресією нервових корінців. Пацієнти скаржаться на гострий пекучий або ниючий біль, який поширюється від хребта по міжребер’ю до грудини, посилюється при глибокому вдиху, кашлі, чханні або рухах тулуба. Консервативне лікування протизапальними препаратами та фізіотерапією дає ефект не одразу, тоді як міжреберна блокада з лонгокаїном приносить швидке полегшення болю вже через декілька хвилин після введення анестетика. Мешканці Києва з гострою міжреберною невралгією можуть звернутися до медичного центру VitaMedical для проведення міжреберної блокади під контролем досвідченого анестезіолога.
Пацієнти з постгерпетичною невралгією, яка розвивається після перенесеного оперізувального лишаю в ділянці грудної клітки, часто страждають від виснажливого хронічного болю, що значно погіршує якість життя. Після загоєння висипань вірусної інфекції Herpes zoster по ходу уражених міжреберних нервів може зберігатися інтенсивний невропатичний біль, який описується пацієнтами як пекучий, стріляючий або ниючий з періодичними прострілами. Цей біль часто резистентний до звичайних знеболювальних препаратів та потребує спеціалізованого лікування з використанням антиконвульсантів, антидепресантів та місцевих блокад. Міжреберна блокада з лонгокаїном у пацієнтів з постгерпетичною невралгією не тільки знімає біль на тривалий період від декількох днів до декількох тижнів, але й може перервати хибне коло хронічної больової імпульсації та сприяти довготривалому полегшенню навіть після закінчення дії анестетика.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Перший етап процедури включає детальну підготовку пацієнта з ретельним збором анамезу

для виключення протипоказань до проведення міжреберної блокади та алергічних реакцій на лонгокаїн або інші місцеві анестетики. Анестезіолог опитує пацієнта про характер болю, його локалізацію, тривалість та інтенсивність, попередні епізоди подібного болю та ефективність раніше застосованих методів знеболення. Оцінюється загальний стан пацієнта, наявність супутніх захворювань серцево-судинної системи, які можуть бути протипоказанням до використання високих доз місцевих анестетиків. Перевіряються дані коагулограми для виключення порушень згортання крові, які підвищують ризик утворення гематоми в місці ін'єкції. Пацієнту детально пояснюють техніку виконання блокади, очікуваний ефект та можливі побічні явища, після чого він підписує інформовану згоду на проведення процедури. Підготовляються всі необхідні матеріали та медикаменти: розчин лонгокаїну відповідної концентрації, стерильні шприци та голки, антисептик для обробки шкіри, стерильні рукавички та серветки

02

Другий етап передбачає правильне позиціонування пацієнта для забезпечення оптимального

доступу до міжреберних просторів та точної ідентифікації анатомічних орієнтирів для безпечного введення анестетика. Залежно від локалізації болю пацієнт може сидіти з нахилом тулуба вперед та схрещеними на грудях руками для розведення лопаток та кращої візуалізації задніх відділів ребер, або лежати на здоровому боці з рукою піднятою над головою для доступу до бокових відділів грудної клітки. Анестезіолог ретельно пальпує грудну клітку для ідентифікації больового міжребер'я та визначення оптимальної точки введення голки, яка зазвичай знаходиться на відстані п'яти-сім сантиметрів латеральніше від остистих відростків хребців по задній або середній пахвовій лінії. Шкіра в зоні передбачуваної ін'єкції широко обробляється розчином антисептика спочатку механічно серветкою, змоченою в антисептику, потім розчином розпилюється на більшу площу для забезпечення абсолютної стерильності маніпуляції. Анестезіолог надіває стерильні рукавички та ще раз пальпує нижній край відповідного ребра для визначення точки введення голки безпосередньо під нижнім краєм ребра, де проходить судинно-нервовий пучок у кістковому жолобку.

03

Третій етап характеризується безпосереднім введенням лонгокаїну в міжреберний простір за

спеціальною технікою для забезпечення точного потрапляння анестетика до міжреберного нерва при мінімальному ризику пошкодження плеври. Анестезіолог фіксує шкіру пацієнта двома пальцями лівої руки над нижнім краєм відповідного ребра та вводить тонку голку довжиною чотири-п'ять сантиметрів перпендикулярно до поверхні грудної клітки до контакту з кісткою ребра. Після досягнення кістки голка злегка витягується на декілька міліметрів назад та переміщується каудально, ковзаючи по нижньому краю ребра, доки кінчик голки не зісковзне з кістки та не опиниться в міжреберному просторі на глибині один-півтора сантиметра нижче краю ребра. Після ретельної аспірації для виключення потрапляння голки в міжреберну артерію або плевральну порожнину повільно вводиться від трьох до п'яти мілілітрів розчину лонгокаїну відповідної концентрації в міжреберний простір, де препарат омиває міжреберний нерв та блокує проведення больових імпульсів. При необхідності знеболення декількох міжреберних просторів процедура повторюється послідовно для кожного больового сегменту, при цьому сумарна доза лонгокаїну ретельно контролюється для запобігання токсичним ефектам від передозування місцевого анестетика.

04

Четвертий завершальний етап включає контроль стану пацієнта протягом тридцяти-сорока

п'яти хвилин після введення лонгокаїну для моніторингу ефективності знеболення та виключення можливих ускладнень процедури. Одразу після введення анестетика пацієнт може відчувати легке печіння або тепло в зоні ін'єкції, яке швидко минає, а через п'ять-десять хвилин настає виражене зменшення або повне зникнення болю в іммобілізованому міжребер'ї. Анестезіолог просить пацієнта зробити глибокий вдих, повернути тулуб та виконати інші рухи, які раніше викликали біль, для оцінки ефективності блокади. При недостатньому знеболенні може проводитися додаткове введення анестетика в суміжні міжреберні простори для розширення зони аналгезії. Пацієнт залишається під наглядом медичного персоналу для контролю життєво важливих показників та своєчасного виявлення рідкісних ускладнень, таких як пневмоторакс від випадкового проколу плеври, токсичні реакції від абсорбції великих доз лонгокаїну або алергічні реакції на анестетик. Після підтвердження ефективності блокади та відсутності ускладнень пацієнт отримує детальні рекомендації щодо режиму, можливої потреби в повторних блокадах через декілька днів при хронічному болі та термінів контрольного огляду для оцінки динаміки основного захворювання.

Наші лікарі

Ілляшенко Олег Олександрович

Ілляшенко Олег Олександрович

Лікар травматолог, Ортопед

Стаж: 20 років

Детальніше
Мазур Ігор Іванович

Мазур Ігор Іванович

Лікар ортопед, Травматолог

Стаж: 35 років

Детальніше
Рижак Ілля Володимирович

Рижак Ілля Володимирович

Лікар ортопед, Травматолог

Стаж: років

Детальніше
Граболюк Федір Іванович

Граболюк Федір Іванович

Лікар ортопед, Травматолог, Хірург, Проктолог, Флеболог, Ендоскопіст

Стаж: років

Детальніше
Всі лікарі

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській вул.
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині вул.
Оноре де Бальзака 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут

Переваги лонгокаїну для міжреберних блокад
Тривалість знеболювального ефекту лонгокаїну значно перевищує дію інших місцевих анестетиків, що робить його ідеальним вибором для міжреберних блокад при гострому та хронічному болю. Лонгокаїн належить до групи довготривалих місцевих анестетиків з періодом дії від чотирьох до дванадцяти годин після однократного введення, тоді як лідокаїн або новокаїн діють лише одну-дві години. Така тривала аналгезія особливо цінна при переломах ребер, коли пацієнту необхідне постійне знеболення протягом декількох днів для можливості нормально дихати, ефективно кашляти та відкашлювати мокротиння без ризику розвитку застійної пневмонії. Одна міжреберна блокада з лонгокаїном може забезпечити комфорт пацієнта протягом усієї ночі без необхідності повторних ін’єкцій опіоїдних анальгетиків, які мають численні побічні ефекти у вигляді нудоти, закрепів, седації та ризику розвитку залежності.
Безпечність лонгокаїну при правильному дозуванні та техніці введення підтверджена десятиліттями клінічного застосування в анестезіології та медицині болю. Хоча лонгокаїн є більш потужним місцевим анестетиком порівняно з лідокаїном та має теоретично вищий ризик кардіотоксичності при передозуванні, дотримання рекомендованих максимальних доз та правильна техніка з обов’язковою аспіраційною пробою перед введенням робить його безпечним для використання у більшості пацієнтів. Важливо, що лонгокаїн не викликає пригнічення дихального центру на відміну від опіоїдних анальгетиків, не спричиняє нудоту, запаморочення або седацію, що дозволяє пацієнту залишатися повністю свідомим та активним після блокади. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні використовуються лише сертифіковані препарати лонгокаїну від перевірених виробників, а всі процедури виконуються відповідно до міжнародних стандартів безпеки під контролем досвідчених анестезіологів.
Можливість повторних блокад при хронічному болю або тривалому періоді загоєння переломів робить лонгокаїн оптимальним вибором для курсового лікування больових синдромів у ділянці грудної клітки. При міжреберній невралгії або постгерпетичній невралгії може знадобитися серія з трьох-п’яти міжреберних блокад з інтервалом два-три дні для досягнення стійкого терапевтичного ефекту. Повторні введення лонгокаїну в одне й те саме міжребер’я безпечні за умови дотримання правильної техніки та контролю сумарної дози анестетика. Цікаво, що серія міжреберних блокад може мати пролонгований ефект, який зберігається значно довше після закінчення дії останньої дози анестетика, що пояснюється перериванням патологічної больової імпульсації та зменшенням сенситизації нервових структур при хронічному болю.
Показання та протипоказання до процедури
Переломи ребер різної локалізації та множинності є найчастішим показанням до проведення міжреберних блокад для ефективного знеболення та профілактики легеневих ускладнень. Ізольований перелом одного ребра може викликати помірний біль, який контролюється пероральними анальгетиками, однак переломи двох і більше ребер, особливо з утворенням флотуючого сегменту грудної клітки, супроводжуються нестерпним болем, який вимагає інтенсивного знеболення для забезпечення адекватної вентиляції легень. Міжреберна блокада дозволяє пацієнту глибоко дихати без болю, ефективно відкашлювати секрет з дихальних шляхів та запобігає розвитку ателектазів і пневмонії, які є основними причинами смертності при множинних переломах ребер у літніх людей. При односторонніх переломах блокуються три-чотири міжреберних простори вище і нижче зони максимальної болючості, при двосторонніх переломах може знадобитися симетричне блокування з обох боків з ретельним контролем сумарної дози лонгокаїну.
Міжреберна невралгія різного походження успішно лікується серією міжреберних блокад з лонгокаїном для перерви хибного кола хронічної больової імпульсації. Компресія міжреберного нерва на рівні виходу з міжхребцевого отвору при грудному остеохондрозі, запалення нерва після переохолодження або вірусної інфекції, травматичне пошкодження нерва внаслідок різких рухів тулуба викликають стійкий больовий синдром, який погано піддається лікуванню пероральними препаратами. Міжреберна блокада не тільки знімає біль на тривалий період, але й зменшує запалення навколо нерва, покращує мікроциркуляцію в зоні ураження та сприяє регенерації пошкоджених нервових волокон. Пацієнти відзначають значне зменшення або повне зникнення болю після першої блокади, а курс з трьох-п’яти процедур часто призводить до стійкої ремісії навіть при хронічній невралгії.
Постгерпетична невралгія, яка розвивається у п’ятнадцяти-двадцяти відсотків пацієнтів після перенесеного оперізувального лишаю, є одним з найбільш виснажливих хронічних больових синдромів та добре піддається лікуванню міжреберними блокадами. Вірус герпесу зостер вражає задні корінці спинного мозку та міжреберні нерви, викликаючи некроз нервових волокон та формування хронічного невропатичного болю, який може зберігатися місяцями або роками після загоєння шкірних висипань. Міжреберна блокада з лонгокаїном у поєднанні з введенням кортикостероїдів у суміші з анестетиком показала високу ефективність у зменшенні інтенсивності постгерпетичного болю та покращенні якості життя пацієнтів. Раннє проведення серії блокад у перші місяці після виникнення постгерпетичної невралгії може запобігти хронізації болю та формуванню стійких змін у нервовій системі.
Ефективність та результати лікування
Клінічна ефективність міжреберних блокад з лонгокаїном підтверджена численними дослідженнями та багаторічним практичним досвідом застосування цього методу знеболення в травматології та медицині болю. У понад вісімдесяти-дев’яноста відсотків пацієнтів з переломами ребер одна міжреберна блокада забезпечує виражене зменшення або повне зникнення болю протягом шести-дванадцяти годин, що дозволяє пацієнту нормально дихати, ефективно відкашлювати мокротиння та відпочивати без постійного дискомфорту. При міжреберній невралгії серія з трьох-п’яти блокад з інтервалом два-три дні призводить до стійкого полегшення болю у семидесяти-вісімдесяти відсотків пацієнтів, при цьому ефект зберігається значно довше після закінчення дії останньої дози анестетика. Пацієнти з постгерпетичною невралгією відзначають зменшення інтенсивності болю на п’ятдесят-сімдесят відсотків після курсу міжреберних блокад, що значно покращує якість життя та дозволяє знизити дози системних анальгетиків.
Швидкість настання знеболювального ефекту після міжреберної блокади з лонгокаїном є важливою перевагою методу для пацієнтів з гострим інтенсивним болем. Вже через п’ять-десять хвилин після введення анестетика пацієнт відчуває виражене зменшення болю в заблокованому міжребер’ї, а максимальний ефект досягається протягом п’ятнадцяти-двадцяти хвилин. Така швидка дія різко контрастує з пероральними анальгетиками, які потребують тридцяти-шістдесяти хвилин для настання ефекту, або опіоїдними препаратами у внутрішньом’язових ін’єкціях, які також діють не одразу та викликають системні побічні ефекти. Можливість швидко усунути біль особливо важлива при гострих травмах грудної клітки, коли пацієнт надходить до лікарні в стані больового шоку з поверхневим диханням та гіпоксією через неможливість зробити повноцінний вдих.