Накладання імобілізаційної пов'язки 1 категорії складності

Типи іммобілізаційних пов’язок першої категорії складності
Гіпсова лонгета або U-подібна гіпсова шина є найпростішим та найпоширенішим типом іммобілізації першої категорії складності, представляє собою смугу гіпсового бинта шириною десять-п’ятнадцять сантиметрів, складену в шість-вісім шарів, змочену у воді та накладену по долонній або тильній поверхні кінцівки з фіксацією марлевим або еластичним бинтом. Переваги лонгети включають можливість зняття для огляду кінцівки або виконання фізіотерапевтичних процедур, менший ризик здавлення тканин при наростанні набряку в перші дні після травми порівняно з циркулярною пов’язкою, швидкість та простоту накладання, економію матеріалу. Недоліками є менша жорсткість фіксації порівняно з циркулярною пов’язкою, можливість послаблення при високій активності пацієнта, необхідність обережного поводження з пов’язкою для запобігання її зміщення або поломки. Гіпсові лонгети часто використовуються в гострий період травми в перші дні до зменшення набряку з наступною заміною на циркулярну пов’язку для більш надійної іммобілізації або як остаточний варіант фіксації при стабільних переломах без зміщення.
Циркулярна гіпсова пов’язка забезпечує найбільш жорстку іммобілізацію завдяки повній циркулярній фіксації кінцівки гіпсовим бинтом, який накладається по всій окружності з підбинтовуванням для захисту шкіри. До першої категорії складності відносяться короткі циркулярні пов’язки дистальних відділів кінцівок, такі як циркулярна зап’ястна пов’язка при переломах кісток зап’ястя, циркулярна кистьова пов’язка при переломах п’ясткових кісток, короткий гіпсовий чобіток при переломах плеснових кісток або пальців стопи, циркулярна гомілкова пов’язка при переломів дистального метаепіфіза великогомілкової кістки. Циркулярна пов’язка забезпечує максимальну стабільність фрагментів при переломах, повну іммобілізацію суглобів у заданому положенні, захист від випадкових ударів або навантажень, але має недоліки у вигляді ризику здавлення при набряку, неможливості зняття для огляду або процедур без розпилювання, більшої ваги та об’ємності порівняно з лонгетою. Пацієнтам з Оболоні детально пояснюються переваги та недоліки різних типів пов’язок для прийняття інформованого рішення.
Догляд за іммобілізаційною пов’язкою та рекомендації
Правильний догляд за іммобілізаційною пов’язкою має критичне значення для забезпечення ефективності лікування, запобігання ускладнень та підтримання комфорту протягом всього періоду іммобілізації, який може тривати від двох до восьми тижнів залежно від характеру травми. Гіпсову пов’язку необхідно оберігати від контакту з водою, оскільки намокання призводить до розм’якшення гіпсу, втрати міцності та жорсткості фіксації, появи неприємного запаху від вологого підбинтовування, розвитку мацерації шкіри або грибкової інфекції під пов’язкою. При прийомі душу або ванни необхідно захищати кінцівку з гіпсовою пов’язкою водонепроникним поліетиленовим пакетом або спеціальним чохлом, який щільно закріплюється резинкою або липучкою вище пов’язки. Якщо гіпсова пов’язка все ж намокла, необхідно максимально висушити її феном на холодному режимі або на відкритому повітрі, уникаючи нагрівання, яке може викликати опіки шкіри під пов’язкою. При сильному промоканні з неможливістю висушування необхідно звернутися до травматолога для заміни пов’язки на нову.
Протягом перших двох-трьох діб після накладання циркулярної гіпсової пов’язки необхідно підтримувати кінцівку у піднятому положенні вище рівня серця для зменшення венозного застою та набряку, що особливо важливо при травмах нижніх кінцівок, коли рекомендується лежати з піднятою на подушках ногою або сидіти з ногою на підставці. Регулярне виконання активних рухів пальцями кисті або стопи дистальніше гіпсової пов’язки є обов’язковою процедурою для підтримання тонусу м’язів, профілактики венозного застою та тромбоутворення, зменшення набряку завдяки роботі м’язової помпи. Рекомендується виконувати рухи пальцями по десять-п’ятнадцять разів кожну годину протягом періоду неспання для підтримання нормального кровообігу. Уникати введення сторонніх предметів під гіпсову пов’язку для чухання свербячої шкіри, оскільки це може призвести до поранення шкіри, внесення інфекції або пошкодження підбинтовування з формуванням точок надмірного тиску та пролежнів. При сильному свербінні можна обережно постукувати по пов’язці долонею або використовувати фен на холодному режимі для обдування повітрям під краї пов’язки. Пацієнтам з Мінської рекомендується при нестерпному свербінні звернутися до травматолога для можливого призначення антигістамінних препаратів.
Навантаження на іммобілізовану кінцівку повинно бути обмежене відповідно до рекомендацій травматолога залежно від характеру травми. При переломах кісток верхньої кінцівки не дозволяється піднімати важкі предмети, висіти на іммобілізованій руці, спиратися на неї, виконувати будь-які силові навантаження до повного зрощення перелому. При переломах кісток нижньої кінцівки режим навантаження визначається індивідуально від повного виключення опори з пересуванням на милицях до дозволу часткового навантаження або повної опори при стабільних переломах без зміщення. Важливо дотримуватися призначеного режиму, оскільки передчасне навантаження може призвести до вторинного зміщення фрагментів, уповільнення консолідації або несправжнього суглоба. Оберігати гіпсову пов’язку від механічних пошкоджень, ударів об тверді поверхні, стискання важкими предметами, оскільки тріщини або поломка пов’язки призводять до втрати жорсткості фіксації та необхідності заміни. При транспортуванні в громадському транспорті або натовпі необхідно бути особливо обережним, захищаючи іммобілізовану кінцівку від випадкових ударів або стискання.