Накладання імобілізаційної пов'язки 2 категорії складності

Особливості U-подібних іммобілізаційних пов’язок
U-подібна або задня гіпсова лонгета є різновидом іммобілізації 2 категорії складності, яка забезпечує надійну фіксацію при можливості контролю стану м’яких тканин у перші дні після травми. На відміну від циркулярної пов’язки, яка повністю охоплює кінцівку по колу та може призводити до здавлення тканин при прогресуванні післятравматичного набряку, U-подібна лонгета фіксується лише на задній та бокових поверхнях кінцівки, залишаючи передню поверхню відкритою для спостереження за станом шкіри та контролю набряку. При переломах кісточок гомілковостопного суглоба з вираженим набряком м’яких тканин у перші дні після травми травматолог накладає U-подібну задню лонгету, яка починається від кінчиків пальців стопи, проходить по підошовній поверхні стопи, огинає п’яту, піднімається по задній поверхні гомілки до рівня нижче колінного суглоба. Ширина лонгети становить зазвичай п’ятнадцять-двадцять сантиметрів, товщина досягається накладанням шести-восьми шарів гіпсового бинта для забезпечення достатньої жорсткості. Лонгета фіксується до кінцівки марлевим бинтом або еластичним бинтом з помірною компресією, при цьому ступінь натягу фіксуючого бинта легко регулюється медичним персоналом при необхідності у перші дні після накладання.
Переваги U-подібної іммобілізації полягають у можливості ранньої діагностики компартмент-синдрому та інших ускладнень здавлення м’яких тканин завдяки відкритій передній поверхні кінцівки. Компартмент-синдром або синдром здавлення м’яких тканин розвивається при підвищенні тиску в замкнутих фасціальних футлярах м’язів гомілки або передпліччя внаслідок масивного набряку або внутрішньом’язової гематоми після травми. При наростанні тиску в м’язових ложах порушується кровопостачання м’язів та нервів, що може призвести до необоротної ішемії тканин та інвалідизуючих контрактур при несвоєчасній діагностиці. U-подібна лонгета дозволяє візуально контролювати стан шкіри на передній поверхні кінцівки, виявляти прогресуючий набряк, який виходить за межі лонгети, пальпувати напруженість м’яких тканин та своєчасно прийняти рішення про необхідність екстреної фасціотомії для декомпресії м’язових футлярів. У медичному центрі VitaMedical травматологи індивідуально оцінюють ризик розвитку компартмент-синдрому для кожного пацієнта та приймають обґрунтоване рішення про вибір між циркулярною пов’язкою та U-подібною лонгетою в залежності від характеру травми та вираженості набряку.
Техніка накладання U-подібної лонгети вимагає точного моделювання для забезпечення надійної іммобілізації без циркулярного охоплення кінцівки. Лонгета виготовляється з гіпсових бинтів шляхом послідовного накладання шести-десяти шарів відповідної довжини один на одного на рівній поверхні столу з формуванням прямокутної багатошарової пластини. Після занурення в теплу воду та легкого віджимання лонгета моделюється на кінцівці пацієнта з точним повторенням анатомічних вигинів та створенням щільного прилягання до задньої та бокових поверхонь. Особливо важливо правильно змоделювати лонгету в ділянці гомілковостопного суглоба з формуванням прямого кута між стопою та гомілкою для майбутнього навантаження при ходьбі. Краї лонгети повинні охоплювати не менше двох третин обхвату кінцівки для забезпечення стабільності фіксації, але не зустрічатися на передній поверхні, щоб зберегти можливість контролю м’яких тканин. Після затвердіння гіпсу лонгета фіксується марлевим або еластичним бинтом у спіральному напрямку від дистального до проксимального відділу кінцівки з помірним натягуванням без надмірного здавлення.
Догляд за іммобілізаційною пов’язкою
Контроль стану кінцівки під гіпсовою пов’язкою є критично важливим протягом перших трьох-п’яти діб після накладання іммобілізації для своєчасного виявлення ускладнень від здавлення м’яких тканин. Пацієнт або його родичі повинні регулярно перевіряти колір та температуру пальців іммобілізованої кінцівки кожні дві-три години протягом першої доби, порівнюючи їх зі здоровою кінцівкою. Нормальний колір пальців – рожевий, температура – тепла на дотик, пацієнт може активно рухати пальцями та відчуває дотик до шкіри пальців. Тривожні симптоми, які вимагають негайного звернення до травматолога, включають посилення набряку пальців з появою синюшного або блідого кольору, похолодіння кінцівки дистальніше гіпсу, наростаючий біль під пов’язкою, який не зменшується після прийому знеболювальних препаратів, порушення або повна втрата чутливості пальців, неможливість виконувати активні рухи пальцями. При появі цих симптомів необхідно екстрено розсікти гіпсову пов’язку спеціальною пилкою по всій довжині для усунення здавлення та запобігання необоротним ішемічним ускладненням.
Режим навантаження на іммобілізовану кінцівку визначається характером та локалізацією перелому та повинен суворо дотримуватися пацієнтом протягом усього періоду іммобілізації. При переломах кісток передпліччя категорично заборонено піднімати важкі предмети іммобілізованою рукою, спиратися на руку або навантажувати кисть до зняття гіпсової пов’язки після підтвердження зрощення перелому на контрольній рентгенографії. При переломах кісток гомілки режим навантаження залежить від характеру перелому: при стабільних переломах без зміщення може дозволятися часткове дозоване навантаження на ногу з опорою на милиці вже через три-чотири тижні після травми, при переломах зі зміщенням необхідна повна відсутність навантаження протягом шести-восьми тижнів до утворення міцної кісткової мозолі. Порушення режиму навантаження може призвести до повторного зміщення кісткових фрагментів, уповільнення зрощення або формування хибного суглоба з необхідністю хірургічного лікування.
Гігієна гіпсової пов’язки потребує дотримання певних правил для збереження цілісності та міцності іммобілізації протягом усього терміну носіння. Гіпс категорично забороняється мочити, оскільки вологий гіпс втрачає міцність, розм’якшується та може зламатися при навантаженні, при цьому волога під пов’язкою створює сприятливі умови для мацерації шкіри та розвитку грибкових інфекцій. Під час гігієнічних процедур гіпсову пов’язку необхідно захищати від попадання води спеціальним водонепроникним чохлом або поліетиленовим пакетом, щільно закріпленим вище верхнього краю гіпсу. Не можна засовувати під гіпс сторонні предмети для чухання свербучої шкіри, оскільки це може пошкодити шкіру з утворенням рани під пов’язкою або зламати гіпс зсередини. При сильному свербінні можна обережно постукувати по зовнішній поверхні гіпсу або використовувати фен на холодному режимі для обдування повітрям під краями пов’язки. Гіпсова пов’язка повинна зберігатися чистою та сухою, при забрудненні можна обережно протерти зовнішню поверхню злегка вологою тканиною без надмірного зволоження. У медичному центрі VitaMedical на Троєщині та Оболоні пацієнти отримують детальні письмові інструкції щодо догляду за гіпсовою пов’язкою та можуть завжди звернутися за консультацією при виникненні будь-яких проблем або питань щодо іммобілізації.