Коли варто звертатися до послуги?
Накладання іммобілізаційної пов’язки 3 категорії складності показане пацієнтам з важкими переломами довгих трубчастих кісток, які потребують іммобілізації не лише зони перелому, а й двох суміжних суглобів для забезпечення абсолютного спокою кісткових фрагментів. Якщо ви отримали перелом діафізу плечової кістки зі зміщенням, перелом шийки стегнової кістки у літньому віці, коли хірургічне лікування протипоказане через тяжкі супутні захворювання, множинні переломи кісток стегна або гомілки, травматолог приймає рішення про накладання складної циркулярної гіпсової пов’язки, яка охоплює великі ділянки тіла для надійної фіксації. Торако-брахіальна пов’язка при переломах плеча фіксує всю руку від кисті до плечового суглоба та охоплює половину грудної клітки для створення абсолютної нерухомості плечової кістки, кокситна пов’язка при переломах стегна іммобілізує всю ногу від стопи до пояса та частину тулуба.
Звертатися до травматолога для накладання складної іммобілізаційної пов’язки варто одразу після підтвердження діагнозу важкого перелому рентгенографією, коли консервативне лікування з іммобілізацією є єдиним можливим варіантом через відмову пацієнта від операції або наявність абсолютних протипоказань до хірургічного втручання. У деяких випадках складна іммобілізація застосовується як тимчасовий захід до проведення планової операції остеосинтезу, коли необхідно стабілізувати перелом та дочекатися зменшення набряку або покращення загального стану пацієнта перед хірургічним втручанням. Мешканці Києва з важкими травмами опорно-рухового апарату можуть звернутися до медичного центру VitaMedical для отримання кваліфікованої травматологічної допомоги з накладанням складних іммобілізаційних пов’язок під контролем досвідчених спеціалістів, які володіють усіма сучасними техніками консервативного лікування переломів.
Пацієнти літнього віку з переломами шийки стегнової кістки часто є кандидатами для консервативного лікування зі складною іммобілізацією замість хірургічної операції ендопротезування. Якщо людина похилого віку з тяжкими супутніми захворюваннями серцево-судинної або дихальної системи, деменцією або загальною виснаженістю організму не може перенести операцію під наркозом, травматолог може прийняти рішення про консервативне лікування з накладанням кокситної гіпсової пов’язки. Хоча функціональні результати консервативного лікування переломів шийки стегна гірші порівняно з хірургічним, у деяких випадків це єдиний можливий варіант для збереження життя пацієнта. Складна іммобілізація дозволяє зменшити біль, забезпечити відносний комфорт пацієнту під час постільного режиму та дати час для часткового зрощення перелому або формування фіброзного зрощення, що дозволить пацієнту пересуватися з опорою на ходунки або милиці після зняття пов’язки.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Особливості догляду за складною іммобілізацією
Моніторинг стану пацієнта з складною іммобілізаційною пов’язкою вимагає особливої уваги протягом усього періоду лікування через високий ризик розвитку серйозних ускладнень від тривалої іммобілізації великих сегментів тіла. Перші три доби після накладання торако-брахіальної або кокситної пов’язки є критичними для контролю кровопостачання іммобілізованої кінцівки, оскільки післятравматичний набряк може прогресувати та призвести до здавлення судинно-нервових пучків жорсткою гіпсовою конструкцією. Пацієнт або його родичі повинні регулярно перевіряти колір та температуру пальців іммобілізованої кінцівки кожні дві-три години, оцінювати можливість виконання активних рухів пальцями, реакцію на дотик та біль. Різке посилення болю, поява синюшного або блідого кольору пальців, похолодіння кінцівки, порушення чутливості або неможливість рухати пальцями є абсолютними показаннями для екстреного звернення до травматолога для розсічення гіпсової пов’язки та усунення здавлення тканин. У медичному центрі VitaMedical пацієнти отримують цілодобовий телефонний номер для екстреного зв’язку з черговим травматологом при виникненні будь-яких тривожних симптомів.
Догляд за шкірою під складною гіпсовою пов’язкою становить особливу проблему через неможливість доступу до великих ділянок тіла протягом декількох місяців іммобілізації. Пацієнт повинен максимально дотримуватися гігієни доступних частин тіла, регулярно обтирати видимі ділянки шкіри біля країв гіпсової пов’язки вологими серветками з антисептиком, використовувати присипки або спеціальні спреї для зменшення потовиділення та запобігання подразненню шкіри під гіпсом. При торако-брахіальній пов’язці особливу увагу слід приділяти гігієні пахвової западини, яка знаходиться під гіпсом та схильна до підвищеного потовиділення та розвитку інтертриго. При кокситній пов’язці критично важливо забезпечити нормальне функціонування кишечника та сечового міхура, оскільки іммобілізація тазу значно ускладнює виконання природних потреб. Рекомендується дієта з високим вмістом клітковини для профілактики запорів, достатній питний режим для підтримання нормальної функції нирок, використання суден або памперсів для дорослих при необхідності постільного режиму.
Результати лікування складних переломів
Ефективність консервативного лікування важких переломів зі складною іммобілізацією залежить від багатьох факторів, включаючи характер перелому, точність репозиції, якість іммобілізації та дотримання пацієнтом усіх рекомендацій лікаря. При переломах діафізу плечової кістки без значного зміщення консервативне лікування з торако-брахіальною пов’язкою дозволяє досягти задовільного зрощення у сімдесяти-вісімдесяти відсотків випадків з відновленням достатньої функції кінцівки для повсякденної активності. Функціональні результати можуть бути гіршими порівняно з хірургічним остеосинтезом через можливість залишкового вкорочення або кутової деформації, однак для літніх пацієнтів з низькими функціональними вимогами консервативне лікування може бути оптимальним вибором. При переломах шийки стегнової кістки у літніх людей консервативне лікування з кокситною пов’язкою рідко призводить до повноцінного кісткового зрощення, частіше формується фіброзне зрощення, яке дозволяє обмежену опору на ногу з допоміжними засобами, однак це краще за тривалий постільний режим без іммобілізації, який призводить до численних ускладнень та високої смертності у старечому віці.
Ускладнення тривалої складної іммобілізації можуть значно погіршувати прогноз та якість життя пацієнтів, тому профілактика та раннє виявлення цих проблем є критично важливими. Контрактури суглобів розвиваються практично у всіх пацієнтів після трьох-чотирьох місяців іммобілізації великих сегментів кінцівки та потребують тривалої реабілітації для відновлення рухливості. М’язова атрофія від тривалої бездіяльності може бути настільки вираженою, що відновлення повної сили м’язів стає неможливим навіть після інтенсивної реабілітації. Тромбоемболічні ускладнення, включаючи тромбоз глибоких вен та легеневу емболію, є реальною загрозою для пацієнтів з тривалою іммобілізацією нижніх кінцівок, тому необхідна медикаментозна профілактика антикоагулянтами під контролем показників згортання крові. Пролежні можуть утворюватися під гіпсовою пов’язкою непомітно для пацієнта та виявлятися лише після зняття іммобілізації у вигляді глибоких виразок, які потребують тривалого лікування. У медичному центрі VitaMedical на Троєщині та Оболоні травматологи застосовують комплексний підхід до консервативного лікування важких переломів з регулярним моніторингом та профілактикою всіх можливих ускладнень складної іммобілізації.

