Коли варто звертатися до послуги?
Обстеження з визначенням ревмопроб необхідне при появі суглобового синдрому з болем, припухлістю, обмеженням рухливості в суглобах, особливо якщо процес симетричний та вражає дрібні суглоби кистей, стоп, що характерно для ревматоїдного артриту. Ранкова скутість у суглобах тривалістю понад тридцять хвилин-годину, що зменшується після рухової активності, є класичною ознакою запального артриту на відміну від механічного болю при остеоартрозі. Біль та припухлість великих суглобів, включаючи колінні, гомілковостопні, ліктьові, плечові, що мігрує з одного суглоба на інший протягом кількох днів, може вказувати на гостру ревматичну лихоманку після перенесеної стрептококової інфекції. Жителі Оболоні, Мінської та Троєщини можуть оперативно пройти обстеження в медичному центрі VitaMedical.
Системні прояви, що супроводжують суглобовий синдром, включаючи тривалу гарячку невідомого походження, загальну слабкість, швидку втомлюваність, немотивоване схуднення, нічну пітливість, вимагають комплексного обстеження для виключення системних ревматичних захворювань. Ураження шкіри у вигляді еритеми на обличчі у формі метелика при системному червоному вовчаку, підшкірних вузликів при ревматоїдному артриті або гострій ревматичній лихоманці, феномену Рейно з почергової зміни кольору пальців від білого до синього та червоного при склеродермії є важливими діагностичними ознаками. Ураження серця з розвитком міокардиту, ендокардиту, перикардиту може проявлятися болем у ділянці серця, задишкою, серцебиттям, порушеннями ритму.
Біль у попереку запального характеру, що погіршується в нічний час та зменшується при русі, обмеження рухливості в поперековому відділі хребта у молодих чоловіків може вказувати на анкілозуючий спондиліт або інші серонегативні спондилоартропатії. Ураження очей у вигляді увеїту, епісклериту, кон’юнктивіту в поєднанні з суглобовим синдромом також характерне для серонегативних спондилоартропатій. Міалгії з болем у м’язах, м’язова слабкість, особливо проксимальних м’язів плечового та тазового поясів, підвищення рівня креатинфосфокінази можуть вказувати на міозит або інші запальні міопатії.
Перенесена за два-чотири тижні до появи суглобового синдрому ангіна, фарингіт, скарлатина або інша стрептококова інфекція верхніх дихальних шляхів є важливим анамнестичним фактом для діагностики гострої ревматичної лихоманки. Діти та підлітки віком від п’яти до п’ятнадцяти років найбільш схильні до розвитку цього захворювання після стрептококової інфекції. Пацієнти з вже встановленим діагнозом ревматичного захворювання потребують регулярного моніторингу ревмопроб для оцінки активності процесу та ефективності призначеної терапії.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Що входить до складу розширених ревмопроб
Білкові фракції сироватки крові, отримані методом електрофорезу, включають альбуміни та чотири фракції глобулінів, а саме альфа-один, альфа-два, бета-один та гамма-глобуліни, що відображає стан білкового обміну та активність запальних і імунних процесів. Альбуміни синтезуються виключно в печінці та становлять п’ятдесят п’ять-шістдесят п’ять відсотків від загального білка, їхнє зниження при ревматичних захворюваннях може бути наслідком хронічного запалення з підвищеним катаболізмом білків, порушенням синтезу в печінці при системних проявах, втратою через нирки при ураженні нирок. Альфа-один-глобуліни містять переважно альфа-один-антитрипсин та альфа-один-кислий глікопротеїн, що є білками гострої фази запалення та підвищуються при активних ревматичних процесах.
Альфа-два-глобуліни включають церулоплазмін, гаптоглобін, альфа-два-макроглобулін, які також є білками гострої фази та значно підвищуються при активному запаленні, інфекціях, пухлинах. Бета-один-глобуліни представлені трансферином, компонентами комплементу, ліпопротеїнами, їхні зміни менш специфічні для ревматичних захворювань. Гамма-глобуліни складаються переважно з імуноглобулінів всіх класів, їхнє підвищення є характерною ознакою хронічних імунних та аутоімунних процесів, спостерігається при більшості системних ревматичних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Шегрена, що відображає хронічну активацію гуморального імунітету з гіперпродукцією антитіл.
Коефіцієнт альбуміни-глобуліни, що в нормі становить від один два до два ноль, знижується при ревматичних захворюваннях внаслідок зниження альбумінів та підвищення глобулінів, особливо гамма-фракції, що є показником диспротеїнемії. Загальний білок сироватки крові є сумою всіх білкових фракцій, в нормі становить від шістдесяти п’яти до восьмидесяти п’яти грамів на літр, може бути нормальним або навіть підвищеним при активних ревматичних захворюваннях внаслідок гіпергаммаглобулінемії, що компенсує зниження альбумінів, або знижуватися при тяжких системних формах з виснаженням білкових резервів організму.
С-реактивний білок є найчутливішим та найшвидшим маркером гострої фази запалення, що синтезується печінкою у відповідь на дію прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкін-шість, фактор некрозу пухлини-альфа. Концентрація СРБ може підвищуватися в сотні та тисячі разів протягом шести-дванадцяти годин від початку запального процесу та швидко знижуватися при його усуненні або на фоні ефективної протизапальної терапії, що робить цей показник ідеальним для моніторингу активності захворювання. Нормальний рівень СРБ високочутливими методами становить менше п’яти міліграм на літр, помірне підвищення від п’яти до десяти міліграм на літр може спостерігатися при незначному запаленні, вірусних інфекціях, підвищення понад десять міліграм на літр вказує на активний запальний процес бактеріальної етіології, загострення ревматичного захворювання.
Ревматоїдний фактор є аутоантитілами класу IgM проти власних імуноглобулінів класу IgG, що утворюються при ревматоїдному артриті та деяких інших аутоімунних захворюваннях. Виявлення ревматоїдного фактора в титрі понад двадцять міжнародних одиниць на мілілітр є одним з класифікаційних критеріїв ревматоїдного артриту, проте не абсолютно специфічним, оскільки може виявлятися при інших системних захворюваннях сполучної тканини, хронічних інфекціях, у здорових осіб похилого віку. Приблизно у двадцяти-тридцяти відсотків пацієнтів з ревматоїдним артритом ревматоїдний фактор негативний, що визначається як серонегативний варіант захворювання, який має дещо інший прогноз порівняно з серопозитивною формою.
Інтерпретація результатів та діагностика
Підвищення С-реактивного білка понад десять міліграм на літр у поєднанні з підвищенням альфа-один та альфа-два-глобулінів, зниженням альбумінів вказує на активний запальний процес при загостренні ревматоїдного артриту, системних захворювань сполучної тканини, гострій ревматичній лихоманці. Рівень СРБ понад сто міліграм на літр характерний для бактеріальних інфекцій, сепсису, рідше спостерігається при ревматичних захворюваннях, за винятком системних васкулітів з вираженою активністю. Позитивний ревматоїдний фактор у титрі понад двадцять міжнародних одиниць на мілілітр у пацієнта з симетричним поліартритом дрібних суглобів кистей з ранковою скутістю понад годину є критерієм діагностики ревматоїдного артриту за класифікаційними критеріями.
Підвищення антистрептолізину-О понад двісті міжнародних одиниць на мілілітр у дорослих або триста у дітей у поєднанні з мігруючим поліартритом великих суглобів, кардитом, хореєю, кільцеподібною еритемою або підшкірними вузликами після перенесеної за два-чотири тижні стрептококової інфекції відповідає діагностичним критеріям гострої ревматичної лихоманки за Джонсом. Значне підвищення гамма-глобулінів понад двадцять п’ять-тридцять відсотків від загального білка на фоні зниженого коефіцієнта альбуміни-глобуліни нижче одиниці характерне для системних аутоімунних захворювань з хронічною активацією гуморального імунітету. Жителі Києва, Оболоні, Мінської та Троєщини можуть отримати кваліфіковану консультацію ревматолога в медичному центрі VitaMedical.
Клінічне значення ревматичних захворювань
Ревматоїдний артрит є найпоширенішим хронічним запальним захворюванням суглобів з поширеністю близько одного відсотка в популяції, що характеризується симетричним ураженням дрібних суглобів кистей та стоп з прогресуючою деструкцією суглобових поверхонь та розвитком незворотних деформацій. Хронічне запалення синовіальної оболонки призводить до утворення паннусу, який руйнує хрящ та субхондральну кістку, що на пізніх стадіях викликає анкілоз суглобів з повною втратою їхньої функції. Системні прояви включають ураження легень з розвитком інтерстиціальної хвороби легень, ревматоїдних вузликів, серця з перикардитом, нирок, судин з васкулітом, очей з епісклеритом, що значно погіршує прогноз захворювання.
Гостра ревматична лихоманка є постінфекційним ускладненням стрептококової інфекції верхніх дихальних шляхів, що розвивається переважно у дітей та підлітків віком від п’яти до п’ятнадцяти років через два-чотири тижні після ангіни або фарингіту. Основними проявами є мігруючий поліартрит великих суглобів, кардит з ураженням всіх оболонок серця, особливо небезпечний вальвуліт з формуванням набутих вад серця, переважно мітрального та аортального клапанів, хорея як ураження центральної нервової системи. Профілактика включає своєчасне виявлення та адекватне лікування стрептококових інфекцій антибіотиками пеніцилінового ряду, вторинна профілактика рецидивів бензатин-бензилпеніциліном тривалого діє протягом багатьох років.

