Коли варто звертатися до послуги?
Дослідження гормональної осі рекомендується проводити в ранню фолікулярну фазу менструального циклу — на 2-5 день від початку менструації, коли рівні гормонів є базальними та найбільш інформативними для діагностики. У цей період оцінюються базальні рівні ФСГ, ЛГ, естрадіолу для визначення оваріального резерву, виявлення гіпергонадотропного або гіпогонадотропного гіпогонадизму, синдрому полікістозних яєчників. Тестостерон можна визначати в будь-яку фазу циклу, оскільки його коливання протягом циклу мінімальні. У Києві, зокрема на Оболоні та Троєщині, до VitaMedical часто звертаються жінки для комплексної оцінки гормонального статусу при плануванні вагітності або діагностиці причин безпліддя.
Обстеження показане жінкам з порушеннями менструального циклу: нерегулярними менструаціями, олігоменореєю (рідкі менструації з циклом більше 35 днів), аменореєю (відсутність менструацій більше 3-6 місяців), полі- або гіперменореєю (надто рясні або тривалі менструації), дисфункціональними матковими кровотечами. Порушення менструального циклу можуть бути пов’язані з дисфункцією будь-якого рівня гормональної осі, і комплексне гормональне обстеження дозволяє встановити локалізацію проблеми. У медичних центрах VitaMedical на Мінській та в інших локаціях Києва ми забезпечуємо детальну діагностику причин менструальних розладів.
Пакет необхідний при обстеженні з приводу безпліддя для виявлення ендокринних причин порушення репродуктивної функції. Гормональні порушення є причиною безпліддя у 25-30% випадків жіночого безпліддя, включаючи ановуляцію, недостатність лютеїнової фази, гіперпролактинемію, гіперандрогенію, зниження оваріального резерву. Визначення базальних рівнів ФСГ, ЛГ, естрадіолу дозволяє оцінити ймовірність відповіді яєчників на стимуляцію та прогнозувати успішність програм допоміжних репродуктивних технологій. Також обстеження показане при підготовці до ЕКЗ для оцінки оваріального резерву та вибору оптимального протоколу стимуляції.
Дослідження рекомендується при підозрі на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — найпоширеніше ендокринне захворювання жінок репродуктивного віку, що вражає 5-10% жіночого населення. СПКЯ характеризується хронічною ановуляцією, гіперандрогенією та полікістозною морфологією яєчників на УЗД. Типовою гормональною картиною є підвищення співвідношення ЛГ/ФСГ більше 2,5-3, підвищення загального та вільного тестостерону, зниження або нормальний рівень естрадіолу. Також обстеження показане при ознаках передчасного виснаження яєчників (передчасна недостатність яєчників, рання менопауза) — припинення менструацій, вазомоторні симптоми (припливи, пітливість) у віці до 40 років. При цьому стані характерне підвищення ФСГ та зниження естрадіолу. У VitaMedical на Троєщині та в інших районах Києва ми регулярно проводимо гормональну діагностику для жінок з різними ендокринними порушеннями.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Фолікулостимулюючий гормон: ключовий регулятор фолікулогенезу та маркер оваріального резерву
Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) синтезується гонадотропними клітинами передньої долі гіпофіза під контролем гонадотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса. Основна функція ФСГ у жінок — стимуляція росту та дозрівання фолікулів у яєчниках на початку менструального циклу, індукція синтезу естрадіолу гранульозними клітинами фолікулів через активацію ферменту ароматази, підготовка домінантного фолікула до овуляції. ФСГ зв’язується з рецепторами на гранульозних клітинах фолікулів та стимулює їх проліферацію, диференціювання та стероїдогенез.
Рівень ФСГ протягом менструального циклу змінюється циклічно: підвищується в ранню фолікулярну фазу для стимуляції росту когорти фолікулів, поступово знижується до середини фолікулярної фази під негативним зворотним зв’язком зростаючого рівня естрадіолу, злегка підвищується перед овуляцією одночасно з піком ЛГ, залишається низьким у лютеїнову фазу. Базальний рівень ФСГ (на 2-5 день циклу) є найбільш інформативним для оцінки оваріального резерву та функціонального стану яєчників.
Нормальний базальний рівень ФСГ у жінок репродуктивного віку становить 3-10 МО/л, що вказує на адекватний оваріальний резерв та нормальну відповідь яєчників на стимуляцію. Підвищення базального ФСГ вище 10-15 МО/л вказує на зниження оваріального резерву — функціонального запасу яєчників, що відображає кількість і якість фолікулів, здатних до дозрівання. З віком, особливо після 35 років, оваріальний резерв фізіологічно знижується через виснаження фолікулярного апарату, що супроводжується поступовим підвищенням ФСГ. Передчасне підвищення ФСГ у молодому віці може бути генетично детермінованим або виникати після операцій на яєчниках, ендометріозу, аутоімунних оофоритів.
Дуже високий рівень ФСГ (більше 25-40 МО/л) характерний для передчасної недостатності яєчників або менопаузи, коли виснажений фолікулярний апарат не продукує достатньо естрадіолу для пригнічення секреції ФСГ за принципом негативного зворотного зв’язку. Знижений базальний ФСГ (менше 3 МО/л) може вказувати на гіпогонадотропний гіпогонадизм — недостатню секрецію гонадотропінів гіпофізом через патологію гіпоталамо-гіпофізарної системи (пухлини, травми, функціональні порушення при нервовій анорексії, надмірних фізичних навантаженнях, стресі). Співвідношення ФСГ до інших гормонів також має діагностичне значення: співвідношення ФСГ/ЛГ більше 2-3 характерне для передчасного виснаження яєчників, співвідношення менше 0,5 може спостерігатися при СПКЯ. У VitaMedical на Оболоні ми забезпечуємо точне визначення ФСГ та комплексну оцінку оваріального резерву.
Лютеїнізуючий гормон: тригер овуляції та регулятор стероїдогенезу
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) синтезується тими ж гонадотропними клітинами передньої долі гіпофіза, що й ФСГ, під контролем пульсаційної секреції гонадотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса. Основні функції ЛГ у жінок — індукція овуляції через пік секреції в середині циклу, стимуляція синтезу андрогенів тека-клітинами фолікулів (андрогени є субстратом для синтезу естрогенів гранульозними клітинами), підтримка функції жовтого тіла та секреції прогестерону в лютеїнову фазу, регуляція фінального дозрівання ооцита.
Рівень ЛГ протягом менструального циклу має характерний патерн: базальний рівень у фолікулярній фазі (3-12 МО/л), різкий короткочасний пік за 24-36 годин до овуляції (пік може досягати 25-100 МО/л), що є тригером розриву фолікула та виходу яйцеклітини, помірний рівень у лютеїнову фазу (1-15 МО/л) для підтримки функції жовтого тіла. Овуляторний пік ЛГ є критичним моментом менструального циклу, без якого овуляція не відбудеться.
Базальний рівень ЛГ (на 2-5 день циклу) у нормі становить 2-10 МО/л. Підвищення базального ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ більше 2,5-3 є характерною ознакою синдрому полікістозних яєчників. При СПКЯ спостерігається постійно підвищена тонічна секреція ЛГ без нормального циклічного коливання, що призводить до посиленого синтезу андрогенів тека-клітинами фолікулів, гіперандрогенії, порушення дозрівання фолікулів та хронічної ановуляції. Також підвищений ЛГ може спостерігатися при передчасному виснаженні яєчників на ранніх стадіях, але зазвичай менше виражене, ніж підвищення ФСГ.
Знижений рівень ЛГ разом зі зниженим ФСГ вказує на гіпогонадотропний гіпогонадизм — центральну форму порушення репродуктивної функції через недостатню секрецію гонадотропін-рилізинг гормону гіпоталамусом або порушення функції гіпофіза. Це може бути пов’язано з функціональними станами (нервова анорексія, синдром гіперкортицизму спортсменів, психогенна аменорея), пухлинами гіпоталамо-гіпофізарної ділянки (пролактиноми, краніофарінгіоми), травмами, гіпопітуїтаризмом. Нормальний або знижений ЛГ при підвищеному ФСГ характерний для передчасної недостатності яєчників, коли яєчники не відповідають на стимуляцію гонадотропінами. У медичних центрах VitaMedical на Мінській та в інших локаціях Києва ми проводимо комплексну оцінку гонадотропної функції гіпофіза та функціонального стану яєчників.
Естрадіол: основний жіночий статевий гормон
Естрадіол (Е2) є найактивнішим природним естрогеном, що синтезується переважно гранульозними клітинами фолікулів яєчників під стимуляцією ФСГ шляхом ароматизації андрогенів (тестостерон перетворюється на естрадіол, андростендіон — на естрон). Невелика кількість естрадіолу також синтезується надниркових залозами та в периферичних тканинах (жирова тканина, печінка, шкіра) шляхом ароматизації андрогенів. Естрадіол виконує численні функції: стимулює проліферацію ендометрію в фолікулярну фазу циклу, підтримує здоров’я кісток через пригнічення резорбції кісткової тканини, впливає на ліпідний профіль (підвищує ЛПВЩ, знижує ЛПНЩ), регулює розподіл жирової тканини за жіночим типом, впливає на настрій та когнітивні функції.
Рівень естрадіолу протягом менструального циклу суттєво коливається: низький на початку фолікулярної фази (20-100 пг/мл), поступово зростає паралельно з ростом домінантного фолікула, досягає піку перед овуляцією (100-500 пг/мл), злегка знижується після овуляції, підтримується на помірному рівні в лютеїнову фазу (50-300 пг/мл) за рахунок секреції жовтим тілом. Високий рівень естрадіолу в передовуляторний період є тригером овуляторного піку ЛГ через механізм позитивного зворотного зв’язку на рівні гіпоталамуса та гіпофіза.
Базальний рівень естрадіолу (на 2-5 день циклу) у нормі становить 20-80 пг/мл. Низький базальний естрадіол може вказувати на зниження оваріального резерву, недостатність фолікулярного апарату яєчників, гіпогонадизм. При передчасній недостатності яєчників естрадіол знижується до постменопаузальних значень (менше 20 пг/мл), що супроводжується клімактеричними симптомами — припливами, пітливістю, сухістю слизових, зниженням лібідо. Низький естрадіол також спостерігається при гіпогонадотропному гіпогонадизмі, коли недостатня стимуляція яєчників гонадотропінами призводить до недостатнього синтезу естрогенів.
Підвищений базальний естрадіол (більше 80-100 пг/мл на 2-5 день циклу) може вказувати на функціональну кісту яєчника, що продукує естрогени, естрогенпродукуючу пухлину яєчника (гранульозоклітинна пухлина), екзогенний прийом естрогенів. Парадоксально високий базальний естрадіол також може спостерігатися при зниженому оваріальному резерві у жінок старшого репродуктивного віку — це пов’язано з прискореним розвитком фолікула в попередньому циклі через підвищений ФСГ та персистенцією жовтого тіла, що продовжує секретувати естрадіол на початку наступного циклу. Співвідношення естрадіол/ФСГ менше 10-15 (при естрадіолі в пг/мл та ФСГ у МО/л) також вказує на зниження оваріального резерву. У VitaMedical на Оболоні, Троєщині ми забезпечуємо точне визначення естрадіолу та комплексну інтерпретацію в контексті інших гормональних показників.
Тестостерон загальний та вільний: оцінка андрогенного статусу
Тестостерон у жінок синтезується яєчниками (25%), надниркових залозами (25%) та утворюється шляхом периферичної конверсії з андрогенних попередників (50%). У крові тестостерон циркулює переважно в зв’язаному стані: близько 65% зв’язано з глобуліном, що зв’язує статеві гормони (SHBG), 33% зв’язано з альбуміном, і лише 1-3% знаходиться у вільній, біологічно активній формі. Загальний тестостерон включає всі три фракції, вільний тестостерон — лише біологічно активну фракцію, що може взаємодіяти з рецепторами в тканинах-мішенях.
Нормальний рівень загального тестостерону у жінок репродуктивного віку становить 0,1-0,8 нг/мл (або 0,35-2,8 нмоль/л), вільного тестостерону — 0,3-2,0 пг/мл. Рівень тестостерону практично не змінюється протягом менструального циклу, тому його можна визначати в будь-яку фазу. Визначення одночасно загального та вільного тестостерону дає найповнішу картину андрогенного статусу, оскільки рівень вільного тестостерону може бути підвищеним навіть при нормальному загальному через зниження SHBG при інсулінорезистентності, ожирінні, СПКЯ.
Підвищення тестостерону (гіперандрогенія) може бути яєчникового або надниркового походження. Помірне підвищення загального тестостерону (до 1,5-2 нг/мл) та/або вільного тестостерону найчастіше спостерігається при синдромі полікістозних яєчників, що є найпоширенішою причиною гіперандрогенії у жінок. При СПКЯ підвищення тестостерону зумовлене посиленою стимуляцією тека-клітин яєчників високим рівнем ЛГ та зниженням SHBG через інсулінорезистентність. Також помірне підвищення може спостерігатися при ідіопатичному гірсутизмі, пухлинах надниркових залоз.

