Пакет №941 «Скринінг аутоімунних захворювань щитоподібної залози»: Тиреотропний гормон (TSH), Антитіла до тиреопероксидази (APO), Антитіла до тиреоглобуліну (АTG)

Які показники входять до складу скринінгової панелі
Тиреотропний гормон гіпофіза є основним регулятором функції щитоподібної залози та найчутливішим маркером її дисфункції незалежно від причини порушення. Цей гормон стимулює синтез і секрецію тиреоїдних гормонів тироксину та трийодтироніну за принципом зворотного зв’язку. При зниженій функції щитовидки рівень тиреотропного гормону підвищується компенсаторно, намагаючись стимулювати виробіток гормонів. Навпаки, при гіперфункції концентрація ТТГ знижується до дуже низьких значень або стає невизначеною.
При автоімунному тиреоїдиті Хашімото на початкових стадіях рівень тиреотропного гормону може залишатися нормальним, але поступово підвищується у міру прогресування деструкції тканини щитовидки та зниження її функціональних резервів. Спочатку розвивається субклінічний гіпотиреоз з підвищенням ТТГ при нормальних вільних фракціях тиреоїдних гормонів. Без лікування стан прогресує до маніфестного гіпотиреозу з вираженим підвищенням тиреотропного гормону та зниженням тироксину і трийодтироніну.
При дифузному токсичному зобі Базедова-Грейвса спостерігається супресія тиреотропного гормону до дуже низьких неопределюваних значень на тлі підвищення концентрації вільного тироксину та трийодтироніну. Це відбувається внаслідок стимуляції рецепторів до ТТГ специфічними стимулюючими антитілами, які імітують дію тиреотропного гормону гіпофіза. Щитоподібна залоза продукує надмірну кількість гормонів, що призводить до пригнічення секреції ТТГ за механізмом негативного зворотного зв’язку.
Антитіла до тиреопероксидази є найбільш специфічним та чутливим маркером аутоімунного ураження щитоподібної залози. Тиреопероксидаза є ключовим ферментом синтезу тиреоїдних гормонів, який каталізує йодування тирозинових залишків у молекулі тиреоглобуліну. Утворення антитіл проти цього ферменту призводить до порушення його функції, пошкодження фолікулярних клітин щитовидки та розвитку запального процесу. Підвищений титр АТ-ТПО виявляється у дев’яноста-дев’яноста п’яти відсотків пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом Хашімото.
Антитіла до тиреопероксидази можуть визначатися у крові задовго до розвитку клінічно маніфестного гіпотиреозу, іноді за багато років до появи порушень функції щитовидки. Наявність високого титру цих антитіл вказує на активний аутоімунний процес у щитоподібній залозі та високий ризик розвитку гіпотиреозу у майбутньому. У жінок з позитивними антитілами до тиреопероксидази під час вагітності існує значно більша ймовірність розвитку післяпологового тиреоїдиту, який спостерігається у тридцяти-п’ятдесяти відсотків таких пацієнток.
Антитіла до тиреоглобуліну є додатковим маркером аутоімунного процесу у щитоподібній залозі, хоча їх чутливість дещо нижча порівняно з антитілами до тиреопероксидази. Тиреоглобулін є великим білком-попередником тиреоїдних гормонів, який синтезується фолікулярними клітинами щитовидки. Утворення антитіл проти тиреоглобуліну відображає порушення імунологічної толерантності до тканин щитоподібної залози. Ці антитіла визначаються у шістдесяти-вісімдесяти відсотків пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом Хашімото.
У частини пацієнтів з автоімунними тиреопатіями можуть визначатися тільки антитіла до тиреоглобуліну при негативних антитілах до тиреопероксидази. Тому визначення обох типів антитіл у комплексі підвищує чутливість діагностики аутоімунних захворювань щитоподібної залози. Також антитіла до тиреоглобуліну важливі для моніторингу пацієнтів після хірургічного лікування диференційованого раку щитовидки, оскільки їх наявність може заважати використанню тиреоглобуліну як онкомаркера.
Переваги комплексного обстеження у медичному центрі VitaMedical
Наша лабораторія оснащена сучасними імуноферментними аналізаторами третього покоління, які забезпечують високу точність визначення концентрації тиреотропного гормону та титрів антитіл навіть у дуже низьких або високих діапазонах. Використання якісних реагентів провідних світових виробників з високою чутливістю та специфічністю гарантує достовірність результатів діагностики. Автоматизація всіх етапів дослідження виключає вплив людського фактора та забезпечує відтворюваність результатів. Регулярна участь у програмах зовнішнього контролю якості підтверджує відповідність найвищим стандартам.
Зручне розташування філій медичного центру на Оболоні біля станції метро Мінська, а також на Троєщині дозволяє пацієнтам обирати найближчу локацію для здачі аналізів на аутоімунні захворювання щитоподібної залози. Графік роботи процедурних кабінетів враховує потреби працюючих людей, тому забір крові проводиться з раннього ранку. Для коректного визначення рівня тиреотропного гормону рекомендується здавати кров у ранкові години натще, коли концентрація цього гормону максимальна.
Результати скринінгу аутоімунних захворювань щитоподібної залози пацієнт отримує на наступний робочий день у зручному форматі з чіткою візуалізацією референтних діапазонів для кожного показника. Бланк містить всю необхідну інформацію для попередньої оцінки функціонального та імунологічного стану щитовидки. За бажанням можна отримати консультацію ендокринолога медичного центру, який детально пояснить значення отриманих результатів, оцінить ризик прогресування захворювання та за необхідності призначить додаткові обстеження або лікування.
Вартість пакету «Скринінг аутоімунних захворювань щитоподібної залози» є оптимальною порівняно з окремим замовленням кожного дослідження. Комплексний підхід до діагностики дозволяє отримати повну картину стану тиреоїдної системи, заощадивши при цьому фінансові ресурси та час пацієнта. Замість трьох окремих візитів до лабораторії достатньо один раз здати кров для визначення всіх необхідних показників. Це особливо зручно для людей, які проходять профілактичне обстеження або моніторинг під час вагітності.
Як підготуватися до здачі аналізів на аутоімунні тиреопатії
Правильна підготовка до дослідження тиреоїдної панелі є важливою умовою отримання достовірних результатів. За три доби до запланованої здачі крові слід утриматися від інтенсивних фізичних навантажень, відвідування сауни, лазні, прийому гарячих ванн. Фізичне та температурне навантаження може тимчасово змінити концентрацію тиреотропного гормону у крові, що призведе до неправильної інтерпретації результатів. Також варто уникати стресових ситуацій, оскільки емоційне напруження впливає на роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Алкогольні напої необхідно виключити щонайменше за дві доби до дослідження, оскільки етанол може впливати на функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи та синтез тиреоїдних гормонів. Куріння також небажане, особливо безпосередньо перед забором крові. Нікотин спричиняє спазм периферичних судин та може тимчасово змінювати концентрацію деяких гормонів. Якщо пацієнт не може повністю відмовитися від куріння, варто утриматися від цієї звички принаймні за дві години до візиту у лабораторію.
Забір венозної крові для визначення тиреоїдної панелі проводиться строго натще після нічного періоду голодування тривалістю не менше восьми годин. Дозволяється пити чисту негазовану воду у невеликій кількості. Чай, кава, соки, солодкі напої можуть вплинути на результати досліджень. Якщо пацієнт приймає замісну терапію препаратами левотироксину натрію, прийом таблетки слід здійснити після забору крові, узгодивши цей момент із лікарем-ендокринологом.
Жінкам рекомендується здавати аналіз на тиреоїдні гормони та антитіла незалежно від фази менструального циклу, оскільки концентрація тиреотропного гормону та титр антитіл не має істотних циклічних коливань. Однак якщо одночасно проводиться дослідження статевих гормонів, ендокринолог може рекомендувати певні дні циклу для комплексної діагностики. У будь-якому разі питання оптимального часу здачі аналізів краще узгодити зі своїм лікуючим лікарем під час попередньої консультації.
Інтерпретація результатів скринінгу аутоімунних тиреопатій
Нормальний рівень тиреотропного гормону для дорослих становить приблизно від нуля цілих чотирьох десятих до чотирьох мілімеждународних одиниць на літр, хоча референтні інтервали можуть дещо відрізнятися залежно від методики дослідження. Підвищення рівня ТТГ понад верхню межу норми при негативних або низькопозитивних антитілах може вказувати на первинний гіпотиреоз іншої етіології. Якщо одночасно виявлено високий титр антитіл до тиреопероксидази або тиреоглобуліну, це підтверджує аутоімунну природу гіпотиреозу.
Субклінічний гіпотиреоз діагностується при підвищенні тиреотропного гормону від чотирьох до десяти мілімеждународних одиниць на літр при нормальних вільних фракціях тиреоїдних гормонів. У пацієнтів з високим титром антитіл до тиреопероксидази понад сто міжнародних одиниць на мілілітр ризик прогресування субклінічного гіпотиреозу до маніфестної форми становить чотири-п’ять відсотків на рік. Таким пацієнтам може бути призначена замісна терапія левотироксином навіть на стадії субклінічного гіпотиреозу.
Супресія тиреотропного гормону до дуже низьких значень менше нуля цілих одна десята мілімеждународних одиниць на літр може спостерігатися при дифузному токсичному зобі Базедова-Грейвса, автономно функціонуючих вузлах щитовидки, передозуванні препаратів тиреоїдних гормонів. Для диференціальної діагностики причини тиреотоксикозу необхідно визначити додаткові маркери, зокрема антитіла до рецепторів тиреотропного гормону, які є специфічним маркером хвороби Грейвса. Також обов’язково виконується ультразвукове дослідження щитовидки.
Високий титр антитіл до тиреопероксидази понад тридцять чотири міжнародні одиниці на мілілітр є специфічним маркером аутоімунного процесу у щитоподібній залозі. Навіть за відсутності зміни рівня тиреотропного гормону наявність високого титру антитіл вказує на підвищений ризик розвитку гіпотиреозу у майбутньому. Такі пацієнти потребують регулярного моніторингу функції щитовидки кожні шість-дванадцять місяців. У вагітних з позитивними антитілами обов’язково контролюють рівень ТТГ кожного триместру.