Коли варто звертатися до послуги?
Дослідження показане жінкам з гірсутизмом — надмірним ростом термінального волосся на обличчі та тілі за чоловічим типом у андрогензалежних зонах: верхня губа, підборіддя, груди навколо сосків, спина, внутрішня поверхня стегон, нижня частина живота по білій лінії. Гірсутизм оцінюється за шкалою Ферімана-Голлвея, де оцінюється ступінь оволосіння в дев’яти зонах. Навіть незначний гірсутизм може свідчити про гіперандрогенію та потребувати обстеження. У Києві, зокрема на Оболоні та Троєщині, до VitaMedical часто звертаються жінки зі скаргами на надмірне оволосіння для з’ясування гормональних причин та призначення лікування.Обстеження необхідне при акне (вугрової хвороби) у дорослих жінок, особливо якщо акне вперше з’явилося після 25 років або зберігається після підліткового віку, локалізується переважно в нижній третині обличчя (підборіддя, навколо рота), на спині та грудях, резистентне до стандартної дерматологічної терапії. Акне у дорослих жінок часто асоціюється з гіперандрогенією, особливо при синдромі полікістозних яєчників. Також обстеження показане при себореї — надмірній жирності шкіри обличчя та волосистої частини голови, що часто супроводжує гіперандрогенію. У медичних центрах VitaMedical на Мінській та в інших локаціях Києва ми забезпечуємо комплексну діагностику гормональних причин шкірних проблем.Пакет рекомендується жінкам з андрогенною алопецією — випадінням волосся на голові за чоловічим типом з проріджуванням у тім’яній та лобовій ділянках при збереженні волосся на скронях та потилиці. На відміну від дифузного випадіння волосся, що може бути пов’язане з дефіцитом заліза, захворюваннями щитоподібної залози, стресом, андрогенна алопеція має характерний патерн розподілу та асоціюється з підвищеними андрогенами або підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до нормального рівня андрогенів.Дослідження показане при порушеннях менструального циклу: олігоменореї (рідкі менструації з циклом більше 35 днів), аменореї (відсутність менструацій більше 3 місяців), нерегулярних менструаціях, ановуляторних циклах, безплідді. Гіперандрогенія, особливо при синдромі полікістозних яєчників, є однією з найпоширеніших причин овуляторних порушень та безпліддя. Також обстеження рекомендується при підозрі на синдром полікістозних яєчників, вроджену дисфункцію кори надниркових залоз, андрогенпродукуючі пухлини яєчників або надниркових залоз, при швидкому прогресуванні симптомів гіперандрогенії, при появі ознак вірилізації (огрубіння голосу, клітеромегалія, маскулінізація статури). У VitaMedical на Троєщині та в інших районах Києва ми регулярно проводимо обстеження жінок з гіперандрогенними порушеннями для встановлення точного діагнозу.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Тестостерон загальний: основний андроген організму
Тестостерон є основним андрогеном у жінок, що синтезується яєчниками (25%), надниркових залозами (25%) та утворюється шляхом периферичної конверсії з андрогенних попередників (50%). У крові тестостерон циркулює переважно в зв’язаному стані: близько 65% зв’язано з глобуліном, що зв’язує статеві гормони (SHBG), 33% зв’язано з альбуміном, і лише 1-3% знаходиться у вільній, біологічно активній формі. Загальний тестостерон включає всі три фракції — зв’язаний з SHBG, зв’язаний з альбуміном та вільний.
Нормальний рівень загального тестостерону у жінок репродуктивного віку становить 0,1-0,8 нг/мл (або 0,35-2,8 нмоль/л), що в 10-20 разів нижче, ніж у чоловіків. Навіть незначне підвищення тестостерону у жінок може призводити до клінічних проявів гіперандрогенії, оскільки рецептори до андрогенів у жінок високочутливі. Рівень тестостерону дещо коливається протягом менструального циклу з піком у середині циклу (під час овуляції) та фолікулярній фазі, але ці коливання невеликі, тому визначення можна проводити в будь-яку фазу циклу.
Підвищення загального тестостерону може вказувати на різні патології залежно від ступеня підвищення. Незначне або помірне підвищення (до 1,5-2 нг/мл) найчастіше спостерігається при синдромі полікістозних яєчників — найпоширенішій причині гіперандрогенії, що вражає 5-10% жінок репродуктивного віку. При СПКЯ підвищення тестостерону зумовлене як посиленим синтезом у яєчниках під впливом високого рівня ЛГ, так і зниженням SHBG через інсулінорезистентність. Помірне підвищення також може спостерігатися при ідіопатичному гірсутизмі, коли підвищена активність ферменту 5-альфа-редуктази в шкірі перетворює тестостерон у більш активний дигідротестостерон.
Значне підвищення загального тестостерону (більше 2 нг/мл, а особливо більше 2,5-3 нг/мл) викликає занепокоєння щодо андрогенпродукуючих пухлин яєчників або надниркових залоз. Такі пухлини є рідкісними, але потенційно небезпечними станами, що потребують термінової діагностики та хірургічного лікування. При значному підвищенні тестостерону обов’язково проводиться УЗД яєчників, КТ або МРТ надниркових залоз для виключення об’ємних утворень. Зниження тестостерону може спостерігатися при первинній недостатності яєчників, гіпопітуїтаризмі, прийомі естрогенвмісних препаратів, що підвищують SHBG. У VitaMedical на Оболоні ми забезпечуємо точне визначення загального тестостерону та інтерпретацію результатів з урахуванням клінічної картини.
Індекс вільного тестостерону: оцінка біологічно активної фракції
Індекс вільного тестостерону (ІВТ) є розрахунковим показником, що відображає співвідношення загального тестостерону до глобуліну, що зв’язує статеві гормони, і використовується для непрямої оцінки вільного (біологічно активного) тестостерону. ІВТ розраховується за формулою: (Тестостерон загальний / SHBG) × 100. Цей показник має кращу кореляцію з клінічними проявами гіперандрогенії порівняно із загальним тестостероном, оскільки враховує не лише загальну кількість тестостерону, але й його біодоступність.
Пряме визначення вільного тестостерону є технічно складним та дорогим, тому в клінічній практиці широко використовується розрахунковий індекс вільного тестостерону або більш складний розрахунок вільного тестостерону за формулами Вермьолена або Содергарда, що враховують концентрації загального тестостерону, SHBG, альбуміну та констант зв’язування. ІВТ більше 5-6% у жінок вважається підвищеним та вказує на гіперандрогенію навіть при нормальному рівні загального тестостерону.
Підвищення ІВТ може відбуватися двома шляхами: підвищення чисельника (загального тестостерону) або зниження знаменника (SHBG). Зниження SHBG часто спостерігається при інсулінорезистентності, ожирінні, метаболічному синдромі, гіпотиреозі, прийомі андрогенів або анаболічних стероїдів. При цих станах загальний тестостерон може залишатися в межах норми, але через низький SHBG вільна фракція тестостерону збільшується, що призводить до клінічних проявів гіперандрогенії. Саме тому ІВТ є більш чутливим маркером гіперандрогенії, особливо при синдромі полікістозних яєчників з інсулінорезистентністю.
Високий ІВТ при нормальному загальному тестостероні вказує на функціональну гіперандрогенію, пов’язану переважно зі зниженням SHBG. Така ситуація типова для СПКЯ з ожирінням та інсулінорезистентністю. Високий ІВТ за рахунок високого загального тестостерону при нормальному SHBG вказує на справжню гіперпродукцію андрогенів яєчниками або надниркових залозами. Нормальний ІВТ при наявності клінічних симптомів гіперандрогенії (гірсутизм, акне) може вказувати на периферичну гіперандрогенію — підвищену активність ферменту 5-альфа-редуктази в шкірі, що перетворює тестостерон у дигідротестостерон без підвищення системного рівня андрогенів. У медичних центрах VitaMedical на Мінській та в інших локаціях Києва ми проводимо повну оцінку андрогенного статусу з розрахунком ІВТ для точної діагностики гіперандрогенії.
SHBG: білок-регулятор біодоступності статевих гормонів
Глобулін, що зв’язує статеві гормони (SHBG) — це транспортний білок, що синтезується печінкою та зв’язує в крові тестостерон, дигідротестостерон та естрадіол з високою спорідненістю. SHBG виконує функцію регулятора біодоступності статевих гормонів: зв’язані з SHBG гормони є біологічно неактивними та не можуть взаємодіяти з рецепторами в тканинах-мішенях. Тільки вільна фракція гормонів може проникати в клітини та виявляти біологічну дію. Таким чином, SHBG є своєрідним буфером, що захищає організм від надлишкового впливу статевих гормонів.
Синтез SHBG у печінці регулюється багатьма факторами. Естрогени, гормони щитоподібної залози, фактор росту стимулюють синтез SHBG, тоді як андрогени, інсулін, фактор росту інсуліноподібний-1, глюкокортикоїди пригнічують його синтез. У жінок репродуктивного віку нормальний рівень SHBG становить 18-110 нмоль/л, але індивідуальні коливання можуть бути значними. Рівень SHBG підвищується при прийомі оральних контрацептивів, що містять естрогени, при вагітності, гіпертиреозі, анорексії. Рівень SHBG знижується при ожирінні, інсулінорезистентності, цукровому діабеті 2 типу, метаболічному синдромі, СПКЯ, гіпотиреозі, акромегалії.
Зниження SHBG є важливим патогенетичним механізмом гіперандрогенії при синдромі полікістозних яєчників та метаболічному синдромі. Інсулінорезистентність призводить до компенсаторної гіперінсулінемії, а інсулін пригнічує синтез SHBG у печінці. Зниження SHBG призводить до збільшення вільної фракції тестостерону навіть при незмінному рівні загального тестостерону, що посилює андрогенний вплив на тканини-мішені. Формується замкнене коло: гіперінсулінемія знижує SHBG, що підвищує вільний тестостерон, а підвищений тестостерон погіршує інсулінорезистентність.
Підвищення SHBG призводить до зниження вільної фракції статевих гормонів та може проявлятися симптомами дефіциту андрогенів або естрогенів навіть при нормальному рівні загальних гормонів. Високий SHBG спостерігається при прийомі високих доз естрогенів (наприклад, у складі замісної гормональної терапії або деяких оральних контрацептивів), при нервовій анорексії, гіпертиреозі, циррозі печінки. Клінічно високий SHBG може проявлятися зниженням лібідо, сухістю шкіри та слизових, порушенням менструального циклу. Визначення SHBG є обов’язковим компонентом оцінки андрогенного статусу, оскільки дозволяє інтерпретувати рівні загального тестостерону та розрахувати біодоступну фракцію гормону. У VitaMedical на Оболоні, Троєщині ми завжди визначаємо SHBG разом із загальним тестостероном для коректної інтерпретації андрогенного статусу.

