Патгістологічне дослідженння біоптата шлунка + ШЙК альціановий синій + Warthin-Starry на хелікобактер (оцінка гастриту по Сіднейської системі)

Що таке Сіднейська система класифікації гастриту
Сіднейська система класифікації гастриту була розроблена в тисяча дев’ятсот дев’яносто другому році міжнародною групою патоморфологів та гастроентерологів як стандартизований підхід до діагностики та оцінки хронічного гастриту в клініці VitaMedical на Оболоні. Система включає два компоненти – гістологічний розділ для патоморфологів з детальною оцінкою мікроскопічних змін слизової оболонки та ендоскопічний розділ для ендоскопістів з описом макроскопічних характеристик гастриту під час гастроскопії. Гістологічна частина оцінює п’ять основних параметрів за напівкількісною візуально-аналоговою шкалою від нуля балів при відсутності змін до трьох балів при вираженій патології, включаючи інфільтрацію нейтрофілами як маркер активності запалення, інфільтрацію мононуклеарами як ознаку хронічного запалення, атрофію залоз з втратою спеціалізованих клітин, кишкову метаплазію та щільність колонізації Helicobacter pylori.
Топографічна класифікація в медичному центрі на Мінській розрізняє антральний гастрит з переважним ураженням антрального відділу шлунка, який найчастіше асоційований з Helicobacter pylori та характеризується гіперсекрецією соляної кислоти з підвищеним ризиком виразки дванадцятипалої кишки. Пангастрит з ураженням як антрального відділу, так і тіла шлунка також зазвичай пов’язаний з хелікобактерною інфекцією і при тривалому перебігу може прогресувати в мультифокальний атрофічний гастрит з кишковою метаплазією та підвищеним ризиком аденокарциноми кишкового типу. Гастрит тіла шлунка з переважним ураженням фундального відділу найчастіше має аутоімунну природу з антитілами до парієтальних клітин та внутрішнього фактора Касла, призводить до атрофії головних та парієтальних клітин з розвитком гіпо- або ахлоргідрії, пернціозної анемії через дефіцит вітаміну B12 та підвищеного ризику карциноїдних пухлин з гіперплазії ентерохромафіноподібних клітин.
Етіологічна класифікація виділяє Helicobacter pylori-асоційований гастрит як найчастішу форму хронічного гастриту у клініці на Троєщині, який зустрічається у п’ятдесяти-вісімдесяти відсотків дорослого населення залежно від соціально-економічного рівня регіону. Аутоімунний гастрит типу А з ураженням тіла шлунка та антитілами до парієтальних клітин зустрічається значно рідше і складає близько п’яти відсотків випадків хронічного гастриту. Хімічний реактивний гастрит типу С розвивається внаслідок рефлюксу жовчі в шлунок після операцій на шлунку або при дуодено-гастральному рефлюксі, а також може бути спричинений тривалим прийомом нестероїдних протизапальних препаратів з характерною морфологічною картиною фовеолярної гіперплазії, набряку власної пластинки та мінімальної запальної інфільтрації.
Методи спеціального гістохімічного забарвлення
ШИК-реакція або PAS-реакція в лабораторії VitaMedical на Оболоні є класичним гістохімічним методом виявлення нейтральних муцинів та глікогену в тканинах через окислення вуглеводних груп перйодною кислотою з утворенням альдегідів, які потім реагують з реактивом Шиффа з утворенням яскраво-малінового забарвлення. У нормальній слизовій оболонці шлунка ШИК-позитивний матеріал виявляється переважно в поверхневому епітелії та шийкових муцинозних клітинах, які продукують нейтральні муцини для захисту слизової від агресивного впливу соляної кислоти та пепсину. При кишковій метаплазії з’являються бокалоподібні клітини, які інтенсивно забарвлюються ШИК-реакцією через високий вміст нейтральних муцинів, що дозволяє легко ідентифікувати ділянки метапластичного епітелію на фоні нормальної шлункової слизової.
Забарвлення альціановим синім при pH два цілих п’ять десятих у медичному центрі на Мінській є специфічним методом виявлення кислих муцинів, які містять сульфатні та карбоксильні групи і забарвлюються в яскравий синій колір. Комбінація ШИК-реакції з альціановим синім дозволяє диференціювати різні типи кишкової метаплазії за характером продукції муцинів, що має прогностичне значення для оцінки ризику малігнізації. Повна або тонкокишкова метаплазія характеризується наявністю бокалоподібних клітин з продукцією переважно сіаломуцинів, які забарвлюються альціановим синім, та всмоктувальних ентероцитів з щітковою облямівкою, що відповідає епітелію тонкої кишки і асоціюється з нижчим ризиком раку шлунка. Неповна або товстокишкова метаплазія проявляється відсутністю щіткової облямівки та продукцією сульфомуцинів, які дають інтенсивне забарвлення альціановим синім, що характерно для епітелію товстої кишки і асоціюється з підвищеним ризиком розвитку аденокарциноми.
Метод імпрегнації сріблом за Warthin-Starry у клініці на Троєщині є найбільш чутливим та специфічним гістологічним методом виявлення Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка з чутливістю дев’яносто п’ять-дев’яносто дев’ять відсотків. Принцип методу базується на здатності іонів срібла відновлюватися на поверхні спіралеподібних бактерій з утворенням металічного срібла, яке забарвлює мікроорганізми в темно-коричневий або чорний колір на жовтуватому фоні тканини, що робить їх легко помітними навіть при малій кількості. Helicobacter pylori виявляється переважно в товщі слизового шару на поверхні епітелію, в шлункових ямках та між епітеліальними клітинами, рідше в глибоких відділах залоз, характеризується характерною S-подібною або спіралеподібною формою довжиною два-чотири мікрометри з полярними джгутиками.