Секторальна резекція/ лампектомія грудної залози
Секторальна резекція та лампектомія грудної залози — це органозберігаючі хірургічні операції з видалення патологічного утворення молочної залози разом з оточуючими здоровими тканинами при збереженні більшої частини органу. Лампектомія грудної залози в Києві проводиться в клініці Vitamedical на Оболоні, Троєщині та Мінській для лікування раку молочної залози на ранніх стадіях, фіброаденом, філоїдних пухлин, внутрішньопротокового папіломатозу та інших доброякісних і злоякісних утворень, які дозволяють зберегти грудну залозу з відмінним онкологічним результатом та задовільним косметичним ефектом.
Коли варто звертатися до послуги?
Основним показанням для виконання лампектомії є рак молочної залози на ранніх стадіях, коли розмір пухлини не перевищує трьох-чотирьох сантиметрів і відсутнє мультицентричне ураження грудної залози або масивне залучення лімфатичних вузлів. Якщо під час самообстеження ви виявили ущільнення в грудній залозі, зміну форми або розміру грудей, втягнення соска або шкіри над ущільненням, виділення з соска крові або прозорої рідини, почервоніння або потовщення шкіри за типом лимонної кірки, необхідно негайно звернутися до мамолога для обстеження. Діагностичний алгоритм включає мамографію або ультразвукове дослідження молочних залоз, при виявленні підозрілого утворення виконується біопсія для гістологічної верифікації діагнозу. При підтвердженні раку молочної залози на стадії T1-T2 N0-N1 консиліум онкологів розглядає можливість органозберігаючого лікування, якщо співвідношення розміру пухлини до розміру грудної залози дозволяє отримати прийнятний косметичний результат після видалення необхідного об’єму тканини. Мешканки Києва, зокрема Оболоні та Троєщини, можуть звернутися до досвідчених онкологів-мамологів клініки Vitamedical для детального обстеження та обговорення можливості органозберігаючого лікування при раку молочної залози.
Доброякісні утворення грудної залози є частою причиною для виконання секторальної резекції, особливо коли утворення викликає симптоми, швидко росте або має підозрілі характеристики при візуалізації. Фіброаденоми є найбільш поширеними доброякісними пухлинами молочної залози у молодих жінок та представляють собою щільні рухливі безболісні вузли, які зазвичай не потребують хірургічного видалення при розмірах менше двох сантиметрів та стабільній динаміці спостереження. Однак при розмірах понад два-три сантиметри, швидкому зростанні понад двадцять відсотків за шість місяців, больових відчуттях або вираженому психологічному дискомфорті пацієнтки рекомендується хірургічне видалення. Філоїдні пухлини, які мають схожість з фіброаденомами, але відрізняються швидким ростом та потенціалом злоякісної трансформації, завжди підлягають хірургічному видаленню з широким висіченням оточуючих тканин для профілактики рецидиву. Внутрішньопротокова папілома проявляється кров’янистими виділеннями з соска та виявляється при дуктографії або УЗД як утворення в розширеній протоці, що також є показанням для секторальної резекції з видаленням ураженої протоки.
Жінки з високим ризиком розвитку раку молочної залози потребують особливо пильного спостереження та можуть бути кандидатками на профілактичну резекцію окремих ділянок грудної залози при виявленні атипової протокової або лобулярної гіперплазії при біопсії. До факторів високого ризику належать обтяжена спадковість з випадками раку молочної залози або яєчників у близьких родичів, особливо у молодому віці, носійство мутацій у генах BRCA1 або BRCA2, перенесений рак молочної залози з протилежного боку, променеве опромінення грудної клітки в молодому віці, виявлення лобулярної карциноми in situ при попередній біопсії. При виявленні атипової гіперплазії, яка вважається облігатним передраком, може рекомендуватися ексцизійна біопсія з широким висіченням ураженої ділянки або профілактичне видалення всієї грудної залози залежно від побажань пацієнтки та оцінки індивідуального ризику. Жителі Троєщини та району біля станції метро Мінська можуть пройти комплексне генетичне консультування та молекулярно-генетичне тестування для оцінки індивідуального ризику раку молочної залози та визначення оптимальної стратегії профілактики або раннього виявлення захворювання.
Рецидив раку молочної залози після попередньої лампектомії може потребувати повторної органозберігаючої операції у вибраних випадках, коли рецидивна пухлина має невеликий розмір і достатній об’єм тканини грудної залози дозволяє виконати повторну резекцію з адекватними краями. Однак частіше при локорегіонарному рецидиві після органозберігаючого лікування рекомендується виконання мастектомії, оскільки повторна променева терапія на ту саму ділянку не може бути проведена через ризик тяжких ускладнень. Рішення про можливість повторної лампектомії приймається індивідуально на мультидисциплінарному консиліумі з урахуванням часу виникнення рецидиву, біологічних характеристик пухлини, розміру та локалізації утворення, побажань пацієнтки та можливості досягнення негативних країв резекції при збереженні прийнятної форми грудної залози. У молодих жінок з ізольованим локальним рецидивом через п’ять і більше років після первинного лікування повторна органозберігаюча операція може бути виправданою опцією.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Різниця між секторальною резекцією та лампектомією
Секторальна резекція та лампектомія є близькими, але не тотожними поняттями, які відрізняються об’ємом видалених тканин та основною метою операції. Секторальна резекція передбачає видалення сектору грудної залози у формі клину від соска до периферії, включаючи шкіру над утворенням та частину підлеглих тканин, що використовується переважно при доброякісних утвореннях або діагностичних процедурах. Ця операція видаляє значний об’єм тканини у формі сектору, подібного до скибки апельсина, що може призводити до більш вираженої деформації грудної залози, особливо при видаленні центрально розташованих утворень. Секторальна резекція може виконуватися як діагностична процедура при підозрі на злоякісне утворення, коли попередня пункційна біопсія не дала однозначної відповіді, або як лікувальна операція при доброякісних пухлинах великих розмірів.
Лампектомія є більш сучасним та прецизійним підходом до органозберігаючого лікування раку молочної залози, при якому видаляється тільки пухлина разом з мінімально необхідним ободом здорової тканини шириною зазвичай один-два сантиметри для забезпечення негативних країв резекції. На відміну від секторальної резекції, лампектомія не обов’язково видаляє тканину у формі сектору від соска до периферії, а фокусується на видаленні пухлини з оточуючими тканинами найбільш раціональним шляхом з точки зору онкологічної радикальності та косметичного результату. Розріз шкіри при лампектомії планується в найбільш сприятливому напрямку відповідно до ліній Лангера або по межі ареоли для кращого косметичного ефекту, а не обов’язково радіально від соска. Сучасні техніки онкопластичної хірургії дозволяють виконувати лампектомію з мобілізацією залишкової тканини грудної залози та заповненням дефекту для збереження форми та симетрії грудей.
Об’єм видалених тканин при лампектомії зазвичай менший порівняно з класичною секторальною резекцією, що дозволяє отримати кращий косметичний результат при збереженні онкологічної радикальності. Ключовою вимогою при лампектомії з приводу раку є досягнення негативних країв резекції, що означає відсутність пухлинних клітин на межі відсіченої тканини при гістологічному дослідженні. Ширина негативного краю, яка вважається адекватною, еволюціонувала протягом останніх десятиліть, і сучасні рекомендації вказують, що при інвазивній карциномі достатньо відсутності пухлинних клітин безпосередньо на краю резекції без необхідності широкого двосантиметрового ободу здорової тканини, що раніше вважалося стандартом. При протоковій карциномі in situ вимагається дещо ширший край, зазвичай щонайменше два міліметри здорової тканини. Якщо при гістологічному дослідженні виявляються позитивні краї резекції, необхідна повторна операція з додатковим висіченням тканини в ділянці позитивного краю або конверсія до мастектомії.
Лампектомія завжди виконується у поєднанні з оцінкою стану регіонарних лімфатичних вузлів, що може включати біопсію сторожового лімфовузла або повну пахвову лімфодисекцію залежно від стадії захворювання та результатів передопераційного обстеження. Сторожовий лімфовузол — це перший вузол або група вузлів на шляху лімфовідтоку від пухлини, і саме він найімовірніше буде уражений метастазами при їхній наявності. Сучасний стандарт лікування раннього раку молочної залози передбачає виконання біопсії сторожового лімфовузла за допомогою радіоактивного індикатора або синього барвника з інтраопераційним або післяопераційним гістологічним дослідженням. Якщо сторожовий лімфовузол не містить метастазів, повна пахвова лімфодисекція не потрібна, що значно знижує ризик лімфостазу руки та інших ускладнень. При виявленні метастазів у сторожових лімфовузлах раніше завжди виконувалася повна пахвова лімфодисекція, але сучасні дослідження показали, що у вибраних випадках при невеликій кількості уражених вузлів можна обмежитися біопсією сторожового лімфовузла з подальшою ад’ювантною терапією без погіршення прогнозу.
Післяопераційний період та подальше лікування
Післяопераційний період після лампектомії зазвичай короткий і більшість пацієнток виписуються додому в день операції або наступного дня залежно від самопочуття та обсягу втручання. У перші години після операції можливий помірний біль у ділянці операційної рани та пахвової ділянки, який контролюється звичайними знеболюючими препаратами. Дренаж видаляється зазвичай через один-три дні після операції, коли кількість виділень стає мінімальною, зазвичай менше тридцяти мілілітрів на добу. Пацієнтці рекомендується носити підтримуючий бюстгальтер без кісточок цілодобово протягом першого тижня після операції для зменшення набряку та підтримки грудної залози. Шви знімаються через сім-десять днів при використанні нерозсмоктувальних ниток, або розсмоктуються самостійно протягом двох-трьох тижнів при використанні розсмоктувальних матеріалів. Обмеження фізичної активності включають уникнення підйому важких речей понад два-три кілограми та інтенсивних рухів рукою на стороні операції протягом двох-трьох тижнів для профілактики серми та розходження швів. Рання мобілізація руки з лікувальною фізкультурою починається з третього-п’ятого дня після операції для профілактики контрактури плечового суглоба та лімфостазу.
Результати гістологічного дослідження зазвичай готові через десять-чотирнадцять днів після операції і є основою для планування подальшого лікування при раку молочної залози. Патоморфологічний висновок містить детальну інформацію про розмір пухлини, гістологічний тип, ступінь диференціації за шкалою Блума-Річардсона, наявність лімфоваскулярної інвазії, стан країв резекції, кількість та стан досліджених лімфатичних вузлів, рецепторний статус естрогенів та прогестерону, статус HER2, індекс проліферації Ki67 та інші прогностичні та предиктивні фактори. На основі цієї інформації визначається стадія захворювання згідно з класифікацією TNM та приймається рішення про необхідність ад’ювантної системної терапії. Негативні краї резекції є обов’язковою умовою успішного органозберігаючого лікування, і при виявленні позитивних країв, коли пухлинні клітини виходять на межу відсіченої тканини, необхідна повторна операція з додатковим висіченням тканини в ділянці позитивного краю протягом двох-чотирьох тижнів після первинної операції.
Ад’ювантна променева терапія є обов’язковим компонентом органозберігаючого лікування раку молочної залози та зазвичай починається через чотири-шість тижнів після операції або після завершення ад’ювантної хіміотерапії, якщо вона призначена. Стандартний курс променевої терапії включає опромінення всієї грудної залози дозою сорок п’ять-п’ятдесят грей за двадцять п’ять фракцій протягом п’яти тижнів з подальшим додатковим опроміненням ложа видаленої пухлини буст-дозою десять-шістнадцять грей за п’ять-вісім фракцій. Сучасні прискорені режими гіпофракціонованої променевої терапії дозволяють скоротити загальний час лікування до трьох тижнів при збереженні ефективності та зниженні токсичності. Променева терапія знижує ризик локорегіонарного рецидиву на п’ятдесят-сімдесят відсотків і є абсолютно необхідною для всіх пацієнток після лампектомії, за винятком дуже вибраних випадків у жінок похилого віку старше сімдесяти років з гормонпозитивними пухлинами невеликого розміру без ураження лімфовузлів. Опромінення регіонарних лімфатичних вузлів може призначатися додатково при наявності метастазів у чотирьох і більше пахвових лімфовузлах або інших несприятливих факторів ризику.
Системна ад’ювантна терапія призначається залежно від біологічних характеристик пухлини, стадії захворювання та віку пацієнтки для знищення можливих мікрометастазів та зниження ризику віддаленого рецидиву і смерті від раку. При гормонпозитивному раку молочної залози призначається ад’ювантна ендокринна терапія тамоксифеном у пременопаузі або інгібіторами ароматази в постменопаузі тривалістю щонайменше п’ять років, що знижує ризик рецидиву приблизно на п’ятдесят відсотків. При високому ризику рецидиву може рекомендуватися подовження ендокринної терапії до десяти років. Ад’ювантна хіміотерапія призначається при гормоннегативних пухлинах, високоградієнтних пухлинах, великих розмірах пухлини, наявності метастазів у лімфатичних вузлах або інших несприятливих факторах прогнозу. Сучасні мультигенні тести, такі як Oncotype DX або MammaPrint, допомагають визначити пацієнток з проміжним ризиком рецидиву, яким хіміотерапія може не принести додаткової користі і можна обмежитися тільки ендокринною терапією. При HER2-позитивних пухлинах призначається таргетна терапія трастузумабом або комбінацією трастузумабу з пертузумабом протягом одного року, що значно покращує прогноз цієї раніше агресивної форми раку молочної залози.
