Септопластика
Септопластика – це хірургічна операція реконструктивної корекції викривленої носової перегородки з видаленням або репозицією деформованих хрящових та кісткових фрагментів, яка виконується в клініці VitaMedical у Києві для відновлення нормальної прохідності носових ходів та усунення утрудненого носового дихання, хронічного риносинуситу або рецидивуючих носових кровотеч. Хірургічна корекція перегородки носа на Оболоні та Троєщині дозволяє усунути обструкцію носових ходів з покращенням носового дихання на вісімдесят-дев'яносто відсотків, ліквідацію хронічного синуситу у семидесяти-вісімдесяти відсотків випадків з нормалізацією дренування приносових пазух та зменшення частоти респіраторних інфекцій у два-три рази.
Коли варто звертатися до послуги?
Записатися на консультацію щодо септопластики у клініці VitaMedical на Оболоні варто пацієнтам з хронічним утрудненням носового дихання однобічним або двостороннім що персистує протягом місяців або років незалежно від сезону та не покращується при використанні деконгестантів або інтраназальних кортикостероїдів. Типове викривлення носової перегородки проявляється постійною або перемінною закладеністю одного носового ходу зазвичай з боку опуклості перегородки або парадоксальною закладеністю протилежного боку при компенсаторній гіпертрофії нижньої носової раковини. Пацієнти можуть відмічати посилення закладеності в горизонтальному положенні особливо при лежанні на боці внаслідок венозного застою в слизовій, покращення при фізичній активності через вазоконстрикцію від виділення адреналіну, залежність від деконгестантів з розвитком медикаментозного риніту при тривалому використанні понад п’ять-сім днів. Передня риноскопія виявляє S-подібне або C-подібне викривлення перегородки з контактом з латеральною стінкою носа, можливі гребені або шипи на перегородці що травмують слизову з утворенням кірок та кровоточивих ерозій. Навіть помірне викривлення з обструкцією тридцять-сорок відсотків носового ходу може викликати виражені симптоми через турбулентний потік повітря та подразнення рецепторів слизової, тоді як значне викривлення з обструкцією сімдесят-вісімдесят відсотків може бути малосимптомним при адаптації рецепторів.
Пацієнтам з рецидивуючим гострим риносинуситом чотири і більше епізодів за рік або хронічним риносинуситом з симптомами понад дванадцять тижнів лікарі медичного центру на Мінській рекомендують септопластику для відновлення нормального дренування приносових пазух та аерації остіомеатального комплексу. Викривлення носової перегородки в середньому носовому ході блокує природні отвори верхньощелепної, лобової та передніх клітин решітчастої пазух з порушенням мукоциліарного кліренсу, застоєм секрету та вторинним бактеріальним інфікуванням Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae або анаеробами. Клінічно проявляється рецидивуючим болем та відчуттям тиску в проекції уражених пазух, гнійними виділеннями з носа жовтого або зеленого кольору, постназальним затіканням з кашлем особливо вранці, зниженням нюху аносмією або гіпосмією при поліпозному риносинуситі. Комп’ютерна томографія приносових пазух є обов’язковою для підтвердження діагнозу з візуалізацією затемнення пазух, рівнів рідини або поліпів, оцінки анатомічних варіантів concha bullosa, парадоксальне викривлення середньої раковини та планування обсягу хірургічного втручання. Септопластика часто комбінується з функціональною ендоскопічною хірургією пазух для одночасної корекції викривлення перегородки та санації уражених пазух з відкриттям їх природних отворів, успішність комбінованого підходу становить вісімдесят-дев’яносто відсотків з тривалою ремісією синуситу понад п’ять років у семидесяти відсотків пацієнтів.
При виявленні рецидивуючих носових кровотеч епістаксис особливо з передніх відділів перегородки в зоні Кіссельбаха або Літтла необхідно пройти обстеження в клініці на Троєщині для діагностики викривлення носової перегородки з травматизацією дилатованих судин турбулентним потоком повітря. Гострий гребінь або шип на перегородці створює локальну зону високошвидкісного потоку повітря з висиханням слизової, травмуванням поверхневих судин та рецидивуючими кровотечами особливо в зимовий період при низькій вологості повітря в опалювальних приміщеннях. Клінічно проявляється спонтанними кровотечами з одного носового ходу частіше вранці при пробудженні або при сморканні, утворенням кірок на виступаючому гребені що відриваються з кровоточивою ерозією під ними, можливою вторинною анемією при частих профузних кровотечах понад двісті мілілітрів. Передня риноскопія після зупинки кровотечі виявляє виступаючий гребінь з ерозованою слизовою та дилатованими судинами в зоні Кіссельбаха, при ендоскопії візуалізуються задні джерела кровотечі з носо-піднебінної артерії при більш глибокому викривленні в задніх відділах перегородки. Консервативне лікування з вазеліновими мазями для зволоження, каутеризацією нітратом срібла або електрокоагуляцією кровоточащих судин дає тимчасовий ефект з рецидивом у п’ятдесяти-сімдесяти відсотків випадків протягом шести місяців, тоді як септопластика з усуненням травмуючого гребеня забезпечує стійкий результат з припиненням кровотеч у дев’яноста-дев’яносто п’яти відсотків пацієнтів.
Хворим з планованою ринопластикою для корекції зовнішньої деформації носа горбоподібний, широкий або асиметричний ніс хірургічна корекція викривлення носової перегородки в медичному центрі VitaMedical у Києві показана як обов’язковий етап для досягнення функціонального та естетичного результату. Викривлення носової перегородки з девіацією каудального відділу чотирикутного хряща викликає зовнішню асиметрію носа з відхиленням кінчика або columella від середньої лінії, що унеможливлює досягнення симетричного результату при ринопластиці без попередньої або одночасної септопластики. Комбінована риносептопластика виконується одним етапом під загальною анестезією з корекцією внутрішніх структур носової перегородки та зовнішнім ремоделюванням кісткового та хрящового скелета носа для гармонійного профілю обличчя. Септопластика забезпечує донорський хрящовий матеріал для аугментації спинки носа, трансплантатів кінчика або spreader grafts для підтримки середнього відділу носа при виконанні ринопластики, що дозволяє уникнути забору реберного хряща. Функціональний результат з відновленням носового дихання є пріоритетним при риносептопластиці через неприйнятність естетично красивого але нефункціонального носа, тому деякі хірурги рекомендують відстрочену ринопластику через шість-дванадцять місяців після септопластики для оцінки функціонального результату перед естетичною корекцією.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Типи викривлення носової перегородки
C-подібне викривлення носової перегородки характеризується простою дугоподібною девіацією в одну сторону у клініці VitaMedical на Оболоні і є найчастішим типом у сорока-п’ятдесяти відсотках випадків з локалізацією в передньому хрящовому або задньому кістковому відділі. Етіологія пов’язана з диспропорційним ростом перегородки відносно кісткового скелета носа під час пубертату з викривленням більш швидко зростаючого компонента в обмеженому просторі, або посттравматичним зміщенням перегородки після прямого удару в ніс. Хрящове C-подібне викривлення включає девіацію чотирикутного хряща вправо або вліво з максимальним виступанням в середніх відділах перегородки, клінічно проявляється обструкцією одного носового ходу на боці опуклості з добрим ефектом від тимчасової компресії викривленого хряща ватним тампоном. Кісткове C-подібне викривлення сошника або перпендикулярної пластинки решітчастої кістки локалізується в задніх відділах перегородки, діагностується при задній риноскопії або ендоскопії з візуалізацією девіації в хоанах, може бути причиною хронічної назофарингеальної обструкції з хропінням. Хірургічна корекція C-подібного викривлення технічно найпростіша з резекцією викривленого фрагмента перегородки або виконанням послаблюючих розрізів на опуклому боці з репозицією по середній лінії, рецидив спостерігається у менше п’яти відсотків випадків при адекватній мобілізації.
S-подібне викривлення носової перегородки характеризується комплексною девіацією з опуклістю в одну сторону в одному відділі та в протилежну сторону в іншому відділі у медичному центрі на Мінській, зустрічається у тридцяти-сорока відсотках випадків переважно посттравматичного походження. Класичне S-подібне викривлення включає девіацію передніх відділів чотирикутного хряща вправо з компенсаторним викривленням задніх кісткових відділів сошник вліво для збереження загальної довжини перегородки в обмеженому просторі між лицьовими кістками. Клінічно може проявлятися перемінною двосторонньою обструкцією залежно від положення тіла з обструкцією верхнього носового ходу в горизонтальному положенні при западанні викривленого відділу під дією гравітації. Ендоскопічна ринологічна діагностика з оглядом усіх відділів носової порожнини є обов’язковою для виявлення всіх компонентів S-подібного викривлення, оскільки задні відділи часто пропускаються при звичайній передній риноскопії з дзеркалом. Хірургічна корекція S-подібного викривлення технічно складніша через необхідність корекції множинних сегментів з збереженням опорної функції перегородки, може потребувати техніки swinging door з поворотом мобілізованого хряща навколо осі або використання spreader grafts для підтримки середнього відділу після резекції викривлених фрагментів.
Гребені та шипи носової перегородки є локалізованими виступаючими деформаціями кісткової або хрящової частини перегородки в клініці на Троєщині, зустрічаються у п’ятнадцяти-двадцятих відсотках випадків часто в комбінації з загальним викривленням перегородки. Гребінь характеризується лінійним виступанням вздовж перегородки висотою п’ять-десять міліметрів з широкою основою, найчастіше локалізується на стику кісткової та хрящової частин перегородки або вздовж сошника. Шип є точковим гострим виступанням висотою три-п’ять міліметрів що часто травмує слизову латеральної стінки носа з утворенням контактної болючої ерозії, може бути причиною контактного головного болю при подразненні трійчастого нерва або рецидивуючих носових кровотеч при травматизації дилатованих судин. Етіологія гребенів та шипів включає локальну посттравматичну деформацію після перелому носа з неправильним зрощенням фрагментів або компенсаторне розростання кістки в місці підвищеного тиску при загальному викривленні перегородки. Діагностика включає пальпацію гребеня або шипа зондом при передній риноскопії, КТ приносових пазух для оцінки розмірів кісткового гребеня та його відношення до остіомеатального комплексу або дна решітчастої кістки. Хірургічна корекція включає резекцію гребеня або шипа долотом або кусачками Grünwald до рівня перегородки, важливо не створювати перфорацію при агресивній резекції з протилежного боку.
Ускладнення після септопластики
Кровотеча є найчастішим ранім ускладненням септопластики у клініці VitaMedical на Оболоні і спостерігається у трьох-п’ятьох відсотків випадків протягом перших двадцяти чотирьох-сорока восьми годин після операції або на п’ятий-сьомий день при видаленні сплінтів. Первинна кровотеча протягом перших годин після операції зазвичай пов’язана з недостатнім гемостазом під час операції або артеріальною гіпертензією в ранньому післяопераційному періоді з підвищенням тиску понад сто шістдесят на дев’яносто міліметрів ртутного стовпа. Проявляється активним виділенням крові з передніх носових отворів або затіканням крові в глотку з відкашлюванням кров’ю, можлива тахікардія та гіпотензія при масивній крововтраті понад п’ятсот мілілітрів. Лікування включає ревізію носової порожнини з видаленням згустків та візуалізацією джерела кровотечі, місцеву аплікацію адреналіну один до тисячі або перекису водню для вазоконстрикції, при неефективності передню тампонаду гемостатичними губками або Merocel на дві-три доби. Вторинна кровотеча на п’ятий-сьомий день при видаленні сплінтів пов’язана з травматичним відривом струпа з розкриттям судин, зазвичай самообмежується компресією та місцевими гемостатиками без необхідності тампонади. Профілактика включає ретельний інтраопераційний гемостаз з коагуляцією всіх кровоточащих судин, контроль артеріального тиску в періопераційному періоді з цільовим рівнем менше сто сорок на дев’яносто міліметрів ртутного стовпа, обережне видалення сплінтів після попередньої обробки перекисом водню для розм’якшення кірок.
Гематома або абсцес носової перегородки розвивається у одного-двох відсотків випадків у медичному центрі на Мінській при накопиченні крові або гною між слизово-надхрящничним клаптем та хрящем перегородки внаслідок недостатнього дренування або інфікування. Гематома формується протягом перших двадцяти чотирьох-сорока восьми годин після операції при недостатній компресії клаптів сплінтами або рецидивній кровотечі в підслизовий простір, абсцес розвивається на четвертий-сьомий день при інфікуванні гематоми стафілококами або стрептококами. Клінічно проявляється прогресуючою обструкцією обох носових ходів через двостороннє випинання м’яких флюктуючих утворень від перегородки, можлива лихоманка тридцять вісім-тридцять дев’ять градусів та виражений біль при абсцесі. Діагноз підтверджується передньою риноскопією з візуалізацією симетричного випинання слизової з обох боків перегородки, при пункції отримується кров при гематомі або гній при абсцесі. Лікування гематоми включає екстрену евакуацію згустків через розріз слизової з промиванням порожнини антисептиками та встановленням дренажу або сплінтів з щільною компресією для профілактики рецидиву, абсцес потребує розтину з обох боків для адекватного дренування плюс системна антибіотикотерапія амоксицилін з клавулановою кислотою або цефтріаксон протягом десяти-чотирнадцяти днів. Ускладнення нелікованого абсцесу включають некроз хряща перегородки з перфорацією або сідлоподібною деформацією носа при руйнуванні дорсальної опори, септичний тромбофлебіт кавернозного синуса через поширення інфекції венозними сплетеннями з летальністю до десяти відсотків при пізній діагностиці. Профілактика включає щільну компресію клаптів двосторонніми сплінтами протягом чотирьох-семи днів, контрольний огляд на другий-третій день після операції для раннього виявлення гематоми до інфікування.
Післяопераційний період та реабілітація
Перша доба після септопластики пацієнт перебуває в стаціонарі клініки VitaMedical на Оболоні протягом одного-двох днів для моніторингу кровотечі та болю з виписуванням додому при стабільному стані або амбулаторно при виконанні під місцевою анестезією. Носове дихання повністю блоковане двосторонніми сплінтами або тампонами протягом перших двох-семи днів залежно від техніки операції, дихання здійснюється через рот з можливою сухістю слизової ротоглотки та дискомфортом. Больовий синдром помірної інтенсивності три-п’ять балів локалізується в проекції носа та лоба, посилюється при нахилах голови або фізичному навантаженні, контролюється парацетамолом один грам кожні шість годин або ібупрофеном чотириста міліграмів кожні вісім годин протягом трьох-п’ятих днів. Набряк обличчя особливо періорбітальний досягає максимуму на другий-третій день з формуванням синців під очима у п’ятдесяти-сімдесяти відсотків пацієнтів, поступово зменшується протягом семи-десяти днів при застосуванні холодних компресів по двадцять хвилин кожні дві години та піднятому положенні голови на двох подушках. Профілактична антибіотикотерапія амоксицилін з клавулановою кислотою або цефалексин п’ятсот міліграмів тричі на день призначається протягом п’яти-семи днів до видалення сплінтів для профілактики інфікування, особливо при комбінації з хірургією пазух або наявності діабету.
Видалення сплінтів або тампонів виконується на другий-сьомий день у медичному центрі на Мінській залежно від типу сплінтів та обсягу операції з попередньою обробкою перекисом водню для розм’якшення кірок та полегшення видалення. Силіконові сплінти Doyle з центральним отвором видаляються на четвертий-сьомий день після зрощення слизових клаптів з мінімальним дискомфортом, Merocel тампони видаляються на другий-третій день через обмеження носового дихання з помірним болем при видаленні. Після видалення сплінтів носове дихання частково відновлюється проте залишається утрудненим протягом двох-чотирьох тижнів через набряк слизової та утворення кірок, повне відновлення дихання відбувається через чотири-вісім тижнів після спадання набряку. Інтраназальний туалет виконується щодня протягом перших двох тижнів після видалення сплінтів для видалення кірок та згустків крові, включає зрошення фізіологічним розчином або морською водою чотири-шість разів на день з наступним обережним відсмоктуванням під ендоскопічним контролем у лікаря. Топічні кортикостероїди мометазон або флутиказон по дві інгаляції в кожну ніздрю один раз на день призначаються з другого-третього тижня після епітелізації розрізів для зменшення запального набряку слизової та прискорення відновлення носового дихання протягом одного-трьох місяців.
Обмеження фізичної активності включають заборону підйому вантажів понад п’ять кілограмів, нахилів голови нижче рівня серця, інтенсивних фізичних навантажень протягом двох тижнів у клініці на Троєщині для попередження вторинної кровотечі при підвищенні артеріального тиску. Повернення до легкої роботи без фізичних навантажень можливе через п’ять-сім днів після видалення сплінтів при адекватному контролі болю та відсутності кровотечі, до повноцінної активності через чотирнадцять-двадцять один день після спадання набряку. Контактні види спорту футбол, бокс, баскетбол заборонені протягом шести-восьми тижнів через ризик травми носа з рецидивним викривленням перегородки або переломом кісток до повного зрощення та ремоделювання тканин. Плавання дозволяється не раніше чотирьох тижнів після повної епітелізації слизової через ризик інфікування водою з басейну або синусит при потраплянні води в пазухи через широкі отвори після функціональної ендоскопічної хірургії. Сморкання заборонене протягом перших двох тижнів через ризик підвищення внутрішньоносового тиску з розходженням швів або формуванням гематоми, дозволяється обережне одностороннє сморкання з третього тижня з закриттям протилежної ніздрі. Носіння окулярів заборонене протягом чотирьох-шести тижнів через тиск на перенісся з можливим зміщенням репонованої перегородки, рекомендуються контактні лінзи або легкі окуляри з опорою на щоки.
