Коли варто звертатися до послуги?
Основним показанням для виконання трансуретральної резекції простати є доброякісна гіперплазія передміхурової залози з помірними або тяжкими симптомами нижніх сечовивідних шляхів, які погіршують якість життя та не піддаються консервативному лікуванню. Якщо ви відчуваєте прогресуюче утруднення сечовипускання з ослабленням струменя сечі, переривчастий характер сечовипускання з необхідністю напружувати м’язи преса, часті нічні походи в туалет більше двох-трьох разів за ніч, імперативні позиви до сечовипускання, які важко стримати, відчуття неповного спорожнення сечового міхура після сечовипускання або повну затримку сечі з неможливістю самостійно помочитися, необхідно звернутися до уролога для обстеження. Діагностичний алгоритм включає пальцеве ректальне дослідження простати, ультразвукове дослідження передміхурової залози та сечового міхура з визначенням об’єму залишкової сечі, урофлоуметрію для об’єктивної оцінки швидкості потоку сечі, визначення рівня простатспецифічного антигена для виключення раку простати. Мешканці Києва, зокрема Оболоні та Троєщини, можуть пройти повне урологічне обстеження в клініці Vitamedical з використанням сучасного діагностичного обладнання для визначення оптимальної тактики лікування гіперплазії простати.
Абсолютними показаннями для хірургічного лікування аденоми простати незалежно від вираженості симптомів є розвиток ускладнень захворювання, які загрожують здоров’ю пацієнта. До таких ускладнень належать рецидивуюча гостра затримка сечі з необхідністю повторних катетеризацій сечового міхура, коли пацієнт не може самостійно помочитися навіть після видалення катетера та відновлювальної терапії. Хронічна затримка сечі з накопиченням великого об’єму залишкової сечі понад триста-п’ятсот мілілітрів призводить до розтягнення сечового міхура, порушення його скоротливої функції, гідронефрозу та погіршення функції нирок аж до розвитку хронічної ниркової недостатності. Рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів у вигляді циститів, простатитів або пієлонефритів, які виникають через застій сечі в сечовому міхурі та створення сприятливих умов для розмноження бактерій, також є показанням для оперативного лікування. Макрогематурія з виділенням крові в сечі, яка походить з варикозно розширених вен шийки сечового міхура або з судин гіперплазованої простати, камені сечового міхура, які утворюються через хронічний застій сечі, та дивертикули сечового міхура великих розмірів потребують хірургічної корекції причини обструкції у вигляді аденоми простати.
Вибір між трансуретральною резекцією простати та іншими методами хірургічного лікування аденоми простати залежить від розміру передміхурової залози, наявності супутніх захворювань та технічних можливостей клініки. ТУР простати є оптимальним методом для аденом об’ємом від тридцяти до вісімдесяти мілілітрів, оскільки дозволяє повністю видалити обструюючу тканину простати через уретру без зовнішніх розрізів. При дуже великих аденомах об’ємом понад вісімдесят-сто мілілітрів може бути доцільніше виконання відкритої аденомектомії через надлобковий або позадулобковий доступ, хоча сучасні техніки біполярної трансуретральної резекції дозволяють безпечно видаляти і більші об’єми тканини. Альтернативні мінімально інвазивні методи включають лазерну вапоризацію або енуклеацію простати за допомогою гольмієвого або тулієвого лазера, які мають переваги у вигляді меншої крововтрати та можливості виконання у пацієнтів, які приймають антикоагулянти, але потребують дорогого обладнання. Жителі Троєщини та району біля станції метро Мінська можуть отримати консультацію досвідчених урологів клініки Vitamedical щодо оптимального методу хірургічного лікування аденоми простати з урахуванням індивідуальних особливостей та побажань пацієнта.
Трансуретральна резекція сечового міхура виконується переважно для лікування пухлин сечового міхура, які можуть бути доброякісними папіломами або злоякісними перехідноклітинними карциномами різного ступеня інвазії. Якщо при обстеженні з приводу макрогематурії, тобто видимої крові в сечі, або мікрогематурії, виявленої при аналізі сечі, цистоскопія показує наявність пухлиноподібного утворення на стінці сечового міхура, обов’язково виконується трансуретральна резекція цього утворення для гістологічної верифікації діагнозу та визначення стадії захворювання. Повне видалення всієї видимої пухлини до м’язового шару стінки сечового міхура з обов’язковим забором зразка м’язового шару є діагностичною та часто лікувальною процедурою для поверхневих неінвазивних форм раку сечового міхура. При виявленні м’язовоінвазивного раку або високоградієнтних пухлин може знадобитися радикальна цистектомія з видаленням сечового міхура, але первинна трансуретральна резекція залишається обов’язковим етапом діагностики для встановлення точної стадії та планування подальшого лікування. Пацієнти з рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів або хронічною тазовою болем невідомого походження також можуть бути кандидатами на діагностичну цистоскопію з біопсією підозрілих ділянок слизової оболонки сечового міхура для виключення інтерстиціального циститу, лейкоплакії або інших хронічних захворювань.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Підготовка до трансуретральної резекції
Передопераційне обстеження пацієнта перед трансуретральною резекцією включає стандартний комплекс лабораторних та інструментальних досліджень для оцінки загального стану здоров’я та виключення протипоказань до операції. Пацієнт здає загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові з оцінкою функції нирок та печінки, коагулограму для оцінки системи згортання крові, визначення групи крові та резус-фактора, обстеження на інфекційні захворювання. Особлива увага приділяється аналізу сечі з бактеріологічним посівом, оскільки наявність активної інфекції сечовивідних шляхів є протипоказанням до планової операції через високий ризик розвитку уросепсису після маніпуляцій на простаті або сечовому міхурі. При виявленні бактеріурії призначається курс антибактеріальної терапії згідно з результатами посіву та чутливості до антибіотиків, після чого виконується контрольний аналіз сечі для підтвердження санації сечовивідних шляхів. Проводиться електрокардіографія та консультація терапевта або кардіолога для оцінки кардіоваскулярного ризику та можливості виконання спінальної або загальної анестезії.
Пацієнти, які приймають антикоагулянти або антиагреганти для профілактики тромботичних ускладнень при серцево-судинних захворюваннях, потребують особливої підготовки з тимчасовою відміною або заміною препаратів для зниження ризику кровотечі під час операції. Варфарин зазвичай відміняється за п’ять-сім днів до операції з переходом на низькомолекулярні гепарини, які відміняються за дванадцять-двадцять чотири години до втручання. Нові оральні антикоагулянти, такі як дабігатран, ривароксабан або апіксабан, відміняються за два-три дні до операції залежно від функції нирок пацієнта. Клопідогрель та інші антиагреганти відміняються за сім-десять днів до втручання, якщо це можливо після консультації з кардіологом, оскільки підвищують ризик інтраопераційної кровотечі. У пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком може бути прийнято рішення про виконання операції на тлі прийому аспірину з прийняттям додаткових заходів гемостазу. Безпосередньо перед операцією вводяться профілактичні дози антибіотиків широкого спектру дії для попередження інфекційних ускладнень, які є частими після маніпуляцій на сечовивідних шляхах.
За день до операції пацієнту рекомендується легка дієта з виключенням продуктів, що викликають здуття кишечника, та достатнє споживання рідини для підтримки адекватної гідратації. Ввечері напередодні операції можна прийняти легку вечерю, після чого утримуватися від їжі та рідини згідно з інструкціями анестезіолога, зазвичай повне голодування з півночі перед операцією для профілактики аспірації шлункового вмісту під час анестезії. Вранці в день операції виконується гігієнічний душ з ретельним миттям зовнішніх статевих органів з милом, може рекомендуватися видалення волосся в лобковій ділянці для кращих умов асептики. При наявності постійного катетера в сечовому міхурі у пацієнтів з хронічною затримкою сечі катетер залишається до операції та видаляється вже в операційній після введення анестезії. Пацієнту детально пояснюють хід операції, можливі ускладнення та особливості післяопераційного періоду, включаючи необхідність перебування з постійним катетером у сечовому міхурі протягом двох-трьох днів після операції для забезпечення постійного відтоку сечі та промивання сечового міхура для евакуації згустків крові та уникнення тампонади міхура.
Післяопераційний період та відновлення
Ранній післяопераційний період після трансуретральної резекції простати триває зазвичай два-три дні в стаціонарі, протягом яких пацієнт знаходиться з постійним катетером та системою промивання сечового міхура. У перші години після операції можливий помірний дискомфорт у ділянці промежини та відчуття переповнення сечового міхура через присутність катетера з роздутим балоном, що є нормальною реакцією та не вимагає спеціального лікування, хоча можуть призначатися спазмолітики для зменшення спазмів детрузора. Колір сечі в перші години після операції інтенсивно червоний або рожевий через домішку крові, але поступово протягом першої доби стає світлішим завдяки постійному промиванню. Швидкість іригації регулюється медичним персоналом залежно від інтенсивності забарвлення сечі з метою підтримання світло-рожевого або жовтого кольору без згустків. Пацієнту рекомендується пити достатню кількість рідини, щонайменше два-три літри на добу для підтримання добре наповненого сечового міхура та постійного промивання зсередини. Можна починати харчування легкою їжею ввечері в день операції або наступного ранку залежно від самопочуття.
Видалення катетера зазвичай виконується на другу-третю добу після операції, коли сеча стає майже прозорою без значної домішки крові та згустків. Перед видаленням катетера припиняється промивання сечового міхура, спускається балон катетера і він обережно видаляється через уретру. Перше самостійне сечовипускання після видалення катетера може бути дещо болючим або супроводжуватися печінням через подразнення слизової оболонки уретри катетером, що є нормальним та минає протягом кількох днів. Важливо оцінити характер самостійного сечовипускання після видалення катетера, включаючи силу струменя сечі, наявність залишкової сечі за даними ультразвукового дослідження та можливість повного спорожнення міхура. Більшість пацієнтів відзначають негайне покращення сечовипускання з сильним струменем та відчуттям повного спорожнення міхура, чого не було роками до операції. При задовільному самостійному сечовипусканні без значної гематурії та відсутності залишкової сечі пацієнт може бути виписаний додому на третю-четверту добу після операції з рекомендаціями щодо режиму та контрольного огляду.
Домашнє відновлення після трансуретральної резекції простати триває від двох до чотирьох тижнів, протягом яких необхідно дотримуватися певних обмежень для профілактики кровотечі та забезпечення повного загоєння операційної поверхні. Рекомендується пити достатню кількість рідини, щонайменше два-три літри на день для підтримання розведеної сечі, яка менше подразнює операційну поверхню. Сеча може періодично забарвлюватися кров’ю протягом перших двох-трьох тижнів після операції, особливо після фізичного навантаження або дефекації, що є нормальним явищем та не вимагає негайного звернення до лікаря за умови швидкого освітлення сечі при збільшенні споживання рідини. Необхідно уникати підйому важких речей понад п’ять кілограмів, інтенсивних фізичних навантажень, тривалого сидіння або їзди автомобілем протягом перших двох тижнів після операції. Статеві контакти рекомендується відновлювати не раніше ніж через чотири-шість тижнів після операції для повного загоєння тканин. Пацієнтів попереджають про можливість ретроградної еякуляції після трансуретральної резекції простати, коли сперма під час оргазму потрапляє в сечовий міхур замість виходу через уретру назовні через часткове пошкодження шийки сечового міхура під час резекції, що не впливає на відчуття оргазму, але може призводити до чоловічого безпліддя.

