Коли варто звертатися за консультацією?
Хронічний больовий синдром у плечовому суглобі внаслідок тендинопатії ротаторної манжети з дегенерацією сухожиль надостьового, підостьового, малого круглого м’язів є одним з найпоширеніших показань до УХТ другої категорії складності. Біль у плечі виникає при підйомі руки вгору, відведенні в сторону, закладанні руки за спину, може турбувати вночі при лежанні на ураженому боці. Обмеження рухів у плечовому суглобі утруднює одягання, виконання професійних обов’язків, побутових справ. Тендинопатія розвивається внаслідок хронічного перевантаження сухожиль при монотонних рухах руками над головою у професійних спортсменів, малярів, штукатурів, вантажників або з віковою дегенерацією сухожиль у людей старше сорока років. Ударно-хвильова терапія від трьох до шести тисяч імпульсів дозволяє опрацювати всі сухожилля ротаторної манжети, які прикріплюються до великого горбка плечової кістки, стимулювати регенерацію дегенерованої тканини, покращити еластичність та міцність сухожиль. УХТ на Троєщині або Оболоні часто призначається ортопедами після неефективності консервативного лікування протизапальними препаратами та фізіотерапією.
П’яткова шпора або підошовний фасціїт з остеофітом середніх розмірів від п’яти до п’ятнадцяти міліметрів викликає інтенсивний біль у п’яті при ходьбі, особливо при перших кроках після відпочинку. Больовий синдром настільки виражений, що пацієнти змушені обмежувати ходьбу, не можуть стояти тривалий час, хромають, що значно погіршує якість життя та працездатність. Запалення та дегенерація підошовної фасції в місці її прикріплення до п’яткової кістки з формуванням кісткового шипа є результатом хронічного перевантаження стопи при плоскостопості, ожирінні, тривалому стоянні на ногах, носінні неправильного взуття. Курс ударно-хвильової терапії другої категорії з трьома-п’ятьма процедурами по чотири-п’ять тисяч імпульсів на кожну ефективно руйнує кальцифікат та стимулює його поступову резорбцію, зменшує запалення в підошовній фасції, десенсибілізує больові рецептори. Більшість пацієнтів відмічають значне полегшення болю вже після другої-третьої процедури.
Епікондиліт плечової кістки або лікоть тенісиста з хронічним болем у ділянці зовнішнього надвиростка плечової кістки при стисненні кисті, поворотах передпліччя, підйомі вантажів потребує ретельного опрацювання місця прикріплення сухожиль розгиначів передпліччя. Захворювання розвивається у людей, чия діяльність пов’язана з повторюваними рухами передпліччя та кисті – офісних працівників при тривалій роботі з комп’ютерною мишкою, тенісистів, кухарів, слюсарів, музикантів. Біль може бути настільки сильним, що неможливо навіть потиснути руку або підняти чашку кави. Консервативне лікування спокоєм, протизапальними препаратами, бандажами часто неефективне через продовження травмуючої діяльності. Ударно-хвильова терапія другої категорії з чотирма-п’ятьма тисячами імпульсів на зону латерального епікондиліту дозволяє досягти стійкого зменшення болю у вісімдесяти відсотків пацієнтів після курсу з чотирьох-п’яти процедур. Медіальний епікондиліт або лікоть гольфіста з болем на внутрішній поверхні ліктя також успішно лікується УХТ другої категорії.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Які захворювання лікує УХТ середньої інтенсивності
Остеоартроз колінного суглоба першої-другої стадії з помірними дегенеративними змінами хряща, звуженням суглобової щілини, помірними остеофітами проявляється болем при ходьбі по сходах, присіданнях, тривалому стоянні. Ранкова скутість у коліні проходить протягом півгодини після початку рухів. Хрускіт, клацання в суглобі супроводжують згинання та розгинання ноги. Прогресування артрозу призводить до деформації суглоба, значного обмеження функції, інвалідизації, необхідності ендопротезування на пізніх стадіях. Ударно-хвильова терапія другої категорії на ранніх стадіях артрозу зменшує біль, покращує функцію, може уповільнити прогресування дегенерації. Опрацьовуються болючі ділянки навколо колінного суглоба, місця прикріплення зв’язок до кістки, де утворюються остеофіти. Кількість імпульсів від чотирьох до шести тисяч розподіляється між кількома зонами – медіальною та латеральною поверхнями колінного суглоба, ділянкою власної зв’язки надколінка, гусячою лапкою. Стимуляція кровообігу в субхондральній кістці, зменшення запалення в синовіальній оболонці, розслаблення спазмованих м’язів стегна дають симптоматичне полегшення.
Коксартроз або артроз кульшового суглоба на ранніх стадіях з болем у паху, сідниці, стегні при ходьбі, обмеженням відведення та ротації ноги також може отримати користь від курсу УХТ другої категорії. Кульшовий суглоб розташований глибоко, тому потрібна висока енергія ударних хвиль для досягнення суглобової капсули та головки стегнової кістки. Опрацьовуються зони великого вертела стегнової кістки, де прикріплюються сідничні м’язи, передня поверхня стегна, пахова ділянка. Зменшення болю дозволяє пацієнтам збільшити фізичну активність, ходити більші відстані, виконувати лікувальну гімнастику для зміцнення м’язів, що підтримують суглоб. Артроз інших суглобів – гомілковостопного, п’ясно-фалангових суглобів великих пальців стоп також лікується ударно-хвильовою терапією для зменшення болю та поліпшення функції.
Курс лікування та очікувані результати
Стандартний курс ударно-хвильової терапії другої категорії складається з чотирьох-п’яти процедур з інтервалами п’ять-сім днів між сеансами для забезпечення оптимальних умов регенерації тканин. При деяких захворюваннях, таких як п’яткова шпора або епікондиліт, може бути достатньо трьох процедур для досягнення клінічного ефекту, при більш складних патологіях типу тендинопатії ротаторної манжети може знадобитися п’ять-шість процедур. Інтервал між процедурами критично важливий, оскільки саме в цей період відбуваються основні регенеративні процеси – мікротравми, створені ударними хвилями, стимулюють виділення факторів росту, активацію фібробластів, синтез нового колагену, ангіогенез, ремоделювання тканин. Надто короткі інтервали менше п’яти днів не дозволяють тканинам відновитися, надто довгі понад десять днів розтягують курс лікування та зменшують кумулятивний ефект процедур. Кількість імпульсів може варіювати від процедури до процедури залежно від динаміки симптомів, реакції тканин на лікування, переносимості пацієнтом.
Перші позитивні зміни більшість пацієнтів відмічають після другої-третьої процедури у вигляді зменшення інтенсивності болю на тридцять-п’ятдесят відсотків, збільшення обсягу безболісних рухів у суглобах, можливості виконувати повсякденні активності з меншим дискомфортом. Зменшення потреби в знеболюючих препаратах є об’єктивним показником ефективності лікування. При п’ятковій шпорі пацієнти відмічають зменшення стартового болю при перших кроках вранці, можливість ходити довші відстані без посилення болю. При епікондиліті зменшується біль при стисненні кисті, підйомі вантажів, виконанні професійних обов’язків. При тендинопатіях покращується функція ураженого сухожилля, зменшується біль при специфічних рухах. Максимальний терапевтичний ефект досягається через два-три місяці після завершення курсу, коли завершуються процеси ремоделювання тканин, формування нових колагенових волокон з правильною орієнтацією, дозрівання новоутворених судин.

