Введення лікарських засобів в сухожилля (без урахування лікарських засобів)

Введення лікарських засобів в сухожилля (без урахування лікарських засобів) — це спеціалізована лікувальна процедура інтратендинозного введення протизапальних або регенеративних препаратів безпосередньо в товщу пошкодженого сухожилка для лікування хронічних тендинопатій, тендинітів або часткових розривів сухожилків, коли консервативна терапія системними препаратами не дає достатнього ефекту. Процедура виконується під контролем пальпації або ультразвукової навігації з введенням кортикостероїдів пролонгованої дії, препаратів гіалуронової кислоти або плазми, збагаченої тромбоцитами, у зону дегенеративних змін сухожилка для зменшення запалення, стимуляції регенерації та відновлення нормальної структури колагенових волокон.

Введення лікарських засобів в сухожилля (без урахування лікарських засобів)

Коли варто звертатися до послуги?

Введення лікарських засобів в сухожилля рекомендується пацієнтам з хронічним тендинітом ахіллового сухожилка, коли біль у п’ятковій ділянці при ходьбі та бігу не зменшується після декількох місяців консервативного лікування з фізіотерапією. Якщо ви відчуваєте хронічний біль по задній поверхні гомілки над п’яткою, який посилюється при перших кроках вранці після сну або на початку тренування після періоду відпочинку, потовщення ахіллового сухожилка з болючістю при пальпації, обмеження швидкості бігу або неможливість стрибків через біль, це може свідчити про розвиток ахіллотендинопатії з дегенеративними змінами в структурі сухожилка. Ахіллотендиніт найчастіше розвивається у бігунів, стрибунів та інших спортсменів з повторюваними навантаженнями на литкові м’язи, а також у людей з плоскостопістю або неправильною біомеханікою стопи. Після невдалих спроб консервативного лікування протягом трьох-шести місяців з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, фізіотерапії та модифікації навантаження показане інтратендинозне введення препаратів для прямого впливу на осередок дегенерації. Ультразвукове дослідження перед процедурою дозволяє візуалізувати зони потовщення, дегенерації або часткових розривів волокон у товщі сухожилка для точного націлювання ін’єкції.
Звертатися до ортопеда для проведення інтратендинозної ін’єкції варто при латеральному епікондиліті або “лікті тенисиста”, коли хронічний біль у зовнішній частині ліктя заважає виконувати професійні або спортивні активності. Латеральний епікондиліт розвивається внаслідок перевантаження розгиначів зап’ястка та пальців, які прикріплюються до латерального надвиростка плечової кістки, через повторювані рухи хвату та розгинання кисті під навантаженням. Пацієнти скаржаться на біль при стисканні руки, підніманні предметів, обертанні ключа або відкриванні дверних ручок, іррадіацію болю від ліктя вниз по передпліччю при навантаженні. Хронічний епікондиліт часто резистентний до консервативного лікування з пероральними протизапальними препаратами та фізіотерапією протягом декількох місяців. Локальне введення кортикостероїдів у зону прикріплення сухожилків розгиначів до кістки або препаратів плазми, збагаченої тромбоцитами, безпосередньо в дегенеративно змінені сухожилки може принести значне полегшення на тривалий період та дозволити повернутися до звичайних активностей. Мешканці Києва з хронічними тендинопатіями можуть звернутися до медичного центру VitaMedical для проведення інтратендинозних ін’єкцій під ультразвуковим контролем для максимальної точності та ефективності процедури.
Пацієнти з синдромом ротаторної манжети плеча та тендинопатією надостного сухожилка потребують інтратендинозного введення препаратів при неефективності консервативної терапії хронічного больового синдрому. Тендинопатія надостного сухожилка є найпоширенішою причиною болю в плечі у людей віком понад сорок років та проявляється болем при відведенні руки в діапазоні шістдесят-сто двадцять градусів, що називається “больовою дугою”, нічним болем при лежанні на ураженому боці, обмеженням підняття руки вгору через біль та слабкість. Хронічне запалення та дегенерація надостного сухожилка розвивається через механічне стиснення сухожилка між головкою плечової кістки та акроміальним відростком лопатки при повторюваних рухах рукою над головою. Після декількох місяців консервативного лікування без достатнього ефекту показане введення препаратів безпосередньо в товщу дегенеративно зміненого сухожилка під ультразвуковою навігацією для точного потрапляння в зону ураження та уникнення випадкового введення в субакроміальну бурсу або суглобову порожнину.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Перший етап процедури включає детальну діагностику з ультразвуковим

дослідженням ураженого сухожилка для точної локалізації зони дегенерації, визначення ступеня тяжкості змін та планування оптимальної точки введення препарату. Лікар проводить клінічний огляд з пальпацією сухожилка для визначення зони максимальної болючості, виконує функціональні тести для підтвердження діагнозу тендинопатії та виключення інших причин болю. Ультразвукове дослідження дозволяє візуалізувати структуру сухожилка в реальному часі, виявити зони потовщення, гіпоехогенні ділянки, що відповідають дегенерації колагену, неоваскуляризацію або часткові розриви волокон. На основі ультразвукової картини лікар визначає оптимальну точку для введення препарату - зазвичай це центр зони максимальних дегенеративних змін, де концентрація ушкоджених волокон найбільша. Обговорюється з пацієнтом тип препарату для введення: кортикостероїди пролонгованої дії для швидкого зменшення запалення та болю, препарати гіалуронової кислоти для поліпшення біомеханічних властивостей сухожилка або плазма, збагачена тромбоцитами, для стимуляції регенерації власних тканин пацієнта. Перевіряється відсутність протипоказань до процедури, таких як інфекційні захворювання шкіри в зоні ін'єкції, важкі порушення згортання крові, декомпенсований цукровий діабет при використанні кортикостероїдів.

02

Другий етап передбачає підготовку операційного поля з ретельною обробкою шкіри

антисептиком та встановленням ультразвукового датчика для навігації під час введення голки. Пацієнт позиціонується для оптимального доступу до ураженого сухожилка: лежачи на животі при процедурі на ахілловому сухожильку, сидячи при ін'єкції в латеральний надвиросток плеча, лежачи на спині при маніпуляціях на пателярному сухожильку. Шкіра в зоні передбачуваної ін'єкції широко обробляється розчином антисептика спочатку механічно серветкою, потім додатково розпилюється для забезпечення стерильності. На ультразвуковий датчик надягається стерильний чохол з гелем всередині для забезпечення акустичного контакту при збереженні стерильності. Лікар надіває стерильні рукавички та готує шприц з вибраним препаратом, приєднує тонку голку довжиною чотири-п'ять сантиметрів калібру двадцять два-двадцять п'ять G для мінімізації травматизації сухожилка під час проколу. Може застосовуватися місцева інфільтраційна анестезія шкіри та підшкірної клітковини новокаїном або лідокаїном для зменшення дискомфорту, хоча саме сухожилок має мало больових рецепторів, тому введення препарату в його товщу зазвичай не дуже болюче.

03

Третій етап характеризується безпосереднім введенням голки в товщу сухожилка під

постійним ультразвуковим контролем для точного націлювання на зону дегенерації та уникнення пошкодження здорових ділянок. Лікар розміщує ультразвуковий датчик у поздовжній площині вздовж осі сухожилка для візуалізації його структури та зони планованої ін'єкції. Голка вводиться під кутом до площини датчика для можливості візуалізації кінчика голки на екрані ультразвукового апарату в реальному часі. Лікар обережно просуває голку крізь шкіру, підшкірну клітковину та паратендон до контакту з поверхнею сухожилка, після чого кінчик голки занурюється в товщу сухожилка на глибину два-три міліметри в центр зони дегенерації, яка визначалася під час попереднього діагностичного ультразвукового дослідження. На екрані лікар бачить кінчик голки у вигляді яскравої гіперехогенної точки всередині гіпоехогенної зони дегенерації сухожилка. Після підтвердження правильного положення кінчика голки повільно вводиться препарат у кількості половина-один мілілітр, при цьому на екрані можна спостерігати розширення зони гіпоехогенності від розповсюдження рідини в товщі дегенеративно зміненого сухожилка. При введенні кортикостероїдів важливо не вводити препарат в інтактні здорові ділянки сухожилка, оскільки кортикостероїди можуть спричинити додаткову дегенерацію колагенових волокон та підвищити ризик розриву сухожилка в майбутньому.

04

Четвертий завершальний етап включає видалення голки після завершення введення

препарату, контрольне ультразвукове дослідження для підтвердження розповсюдження препарату в цільовій зоні та надання пацієнту рекомендацій щодо післяпроцедурного режиму. Після повільного введення всього об'єму препарату голка обережно виймається з сухожилка, місце проколу притискається стерильною серветкою для запобігання витіканню препарату та утворенню гематоми, накладається асептична пов'язка. Виконується короткий контрольний ультразвуковий огляд для підтвердження, що препарат розподілився в цільовій зоні дегенерації без витікання в навколишні тканини або бурси. Пацієнт отримує детальні рекомендації щодо режиму навантаження протягом наступних тижнів: при введенні кортикостероїдів рекомендується повний спокій сухожилка протягом двох тижнів з обмеженням навантажень для запобігання ризику розриву ослабленого препаратом сухожилка, при використанні плазми, збагаченої тромбоцитами, навпаки, рекомендується рання контрольована мобілізація через три-п'ять днів для стимуляції регенерації під впливом механічного навантаження. Призначаються контрольні огляди через два, чотири та вісім тижнів після процедури для оцінки клінічного ефекту та ультразвукового контролю структурних змін у сухожильку. Пацієнту пояснюється, що ефект від кортикостероїдів розвивається протягом трьох-семи днів та зберігається від одного до шести місяців, тоді як ефект від біологічних препаратів розвивається повільніше протягом чотирьох-шести тижнів, але може бути більш стійким завдяки стимуляції власних регенеративних процесів.

Наші лікарі

Ілляшенко Олег Олександрович

Ілляшенко Олег Олександрович

Лікар травматолог, Ортопед

Стаж: 20 років

Детальніше
Рижак Ілля Володимирович

Рижак Ілля Володимирович

Лікар ортопед, Травматолог

Стаж: років

Детальніше
Граболюк Федір Іванович

Граболюк Федір Іванович

Лікар ортопед, Травматолог, Хірург, Проктолог, Флеболог, Ендоскопіст

Стаж: років

Детальніше
Всі лікарі

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Субота
08:00 - 18:00
Неділя
09:00 - 16:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині
вул. Оноре де Бальзака, 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Субота
08:00 - 17:00
Неділя
09:00 - 15:00
Прокласти маршрут

Типи препаратів для інтратендинозного введення
Кортикостероїди пролонгованої дії є найпоширенішими препаратами для інтратендинозного введення завдяки їхній потужній протизапальній дії та швидкому настанню ефекту. Для інтратендинозних ін’єкцій використовуються препарати бетаметазону, тріамцинолону або метилпреднізолону в суспензійних формах, які забезпечують тривале вивільнення активної речовини протягом декількох тижнів після введення. Кортикостероїди пригнічують активність запальних клітин, зменшують продукцію запальних медіаторів, зменшують проникність судин та набряк тканин, що призводить до швидкого зменшення болю та запалення в сухожильку. Ефект від інтратендинозного введення кортикостероїдів зазвичай розвивається протягом трьох-семи днів після ін’єкції та зберігається від одного до шести місяців залежно від ступеня тяжкості тендинопатії. Однак важливо розуміти, що кортикостероїди не стимулюють регенерацію сухожилка, а лише пригнічують запалення, тому їхній ефект є тимчасовим, а повторні ін’єкції можуть призводити до прогресування дегенерації колагенових волокон та підвищення ризику розриву сухожилка. Рекомендується обмежити кількість інтратендинозних ін’єкцій кортикостероїдів до максимум двох-трьох процедур на рік у одне сухожилло з обов’язковим періодом відпочинку протягом двох тижнів після кожної ін’єкції.
Плазма, збагачена тромбоцитами (PRP), є біологічним препаратом, який отримують з власної крові пацієнта шляхом центрифугування для концентрації тромбоцитів та факторів росту. PRP містить високу концентрацію тромбоцитів, які при активації вивільняють численні фактори росту, такі як тромбоцитарний фактор росту, трансформуючий фактор росту бета, васкулярний ендотеліальний фактор росту та інші біологічно активні речовини, які стимулюють проліферацію фібробластів, синтез колагену та неоангіогенез. Інтратендинозне введення PRP стимулює природні регенеративні процеси в дегенеративно зміненому сухожильку, покращує організацію колагенових волокон та відновлює нормальну біомеханічну міцність тканини. На відміну від кортикостероїдів, PRP не надає швидкого знеболювального ефекту, а починає діяти через чотири-шість тижнів після введення, коли розвиваються регенеративні процеси, однак ефект може бути більш тривалим та стійким. Процедура вимагає попереднього забору венозної крові пацієнта обсягом двадцять-шістдесят мілілітрів, центрифугування для отримання концентрованої плазми з тромбоцитами та одразу ж введення свіжоприготовленої PRP в сухожилок під ультразвуковим контролем. Серія з двох-трьох ін’єкцій PRP з інтервалом чотири-шість тижнів часто дає кращі результати порівняно з однократною процедурою.
Результати лікування та профілактика рецидивів
Ефективність інтратендинозного введення препаратів залежить від правильного підбору типу препарату, точності виконання процедури під ультразвуковим контролем та дотримання пацієнтом післяпроцедурного режиму. Клінічні дослідження показують, що однократна інтратендинозна ін’єкція кортикостероїдів дає короткострокове полегшення болю у шістдесяти-вісімдесяти відсотків пацієнтів з хронічними тендинопатіями протягом перших трьох місяців, однак довгострокові результати через рік менш оптимістичні з частим рецидивом симптомів. Серія ін’єкцій плазми, збагаченої тромбоцитами, показує більш стійкі довгострокові результати з покращенням у сімдесяти-вісімдесяти п’яти відсотків пацієнтів через рік після лікування завдяки стимуляції регенеративних процесів. Комбінація інтратендинозних ін’єкцій з ексцентричними вправами для зміцнення сухожилка дає найкращі результати порівняно з ізольованою ін’єкційною терапією або лише фізичними вправами.
Післяпроцедурна реабілітація є критично важливою для закріплення результатів інтратендинозного введення препаратів та запобігання швидкому рецидиву симптомів. Після періоду відпочинку протягом двох тижнів при використанні кортикостероїдів або одного тижня при введенні біологічних препаратів пацієнт починає програму поступового відновлення навантаження на сухожилок з ексцентричними вправами. Ексцентричні вправи передбачають повільне контрольоване подовження м’яза під навантаженням, що стимулює ремоделювання колагенових волокон сухожилка вздовж ліній механічного стресу та покращує його біомеханічні властивості. Для ахіллового сухожилка класичною є вправа опускання з підйому на носках на сходинці з поступовим збільшенням навантаження від власної ваги тіла до додаткового обтяження. Вправи виконуються щодня по три підходи п’ятнадцять повторень протягом трьох місяців з поступовим збільшенням складності. Повернення до спортивних навантажень дозволяється лише після повного зникнення болю при повсякденних активностях та відновлення нормальної структури сухожилка за даними контрольного ультразвукового дослідження через три-шість місяців після процедури.
Профілактика повторних епізодів тендинопатії після успішного лікування інтратендинозними ін’єкціями вимагає корекції біомеханічних факторів та модифікації тренувального режиму. Для запобігання рецидиву ахіллотендинопатії необхідна корекція плоскостопості ортопедичними устілками, підбір правильного взуття для бігу з адекватною амортизацією, поступове збільшення тренувальних навантажень не більше десяти відсотків на тиждень, регулярна розтяжка литкових м’язів. При латеральному епікондиліті важливо модифікувати техніку виконання робочих або спортивних рухів для зменшення навантаження на розгиначі зап’ястка, використовувати ергономічні інструменти з товстими рукоятками, регулярно виконувати зміцнюючі вправи для м’язів передпліччя. При тендинопатіях плечового суглоба необхідно уникати повторюваних рухів рукою над головою, зміцнювати м’язи ротаторної манжети для покращення стабільності плечового суглоба, підтримувати достатню рухливість грудного відділу хребта для оптимальної біомеханіки плечового комплексу. Регулярні профілактичні огляди у спортивного лікаря або ортопеда дозволяють виявити ранні ознаки рецидиву та своєчасно скорегувати режим навантажень або призначити підтримуючу терапію. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні поблизу вулиці Мінська та на Троєщині пацієнти з хронічними тендинопатіями отримують комплексний підхід від точної діагностики під ультразвуковим контролем до інтратендинозних ін’єкцій сучасними препаратами та індивідуальних реабілітаційних програм для досягнення стійкого довгострокового результату з поверненням до повноцінної активності без болю.