Видалення куприкових ходів лазерне (або радіохвильове) 3 категорії ( методом SiLac)

Передопераційна підготовка включає детальний огляд хірурга з виявленням усіх

первинних та вторинних норицевих отворів, оцінкою стану шкіри та підшкірної клітковини куприкової ділянки, визначенням обсягу рубцевих змін після попередніх операцій або розтинів абсцесів. Зондування норицевих ходів металевим або пластиковим зондом визначає їх напрямок, глибину та можливі з'єднання між собою. Фістулографія з введенням водорозчинного контрастного препарату в норицеві отвори та виконанням рентгенівських знімків у двох проекціях дозволяє візуалізувати всі канали, відгалуження та гнійні порожнини для планування радикального висічення. Пацієнту призначаються стандартні лабораторні дослідження крові та сечі, коагулограма, ЕКГ та консультація анестезіолога. Напередодні операції проводиться гігієнічна підготовка з голінням волосся в куприковій ділянці та міжсідничній складці радіусом десять-п'ятнадцять сантиметрів від зони операції.

Операція виконується під спінальною або загальною анестезією в положенні пацієнта на

животі з розведеними ногами після настання адекватної анестезії. Хірург обробляє операційне поле антисептиками та позначає межі майбутнього висічення шляхом введення розчину метиленового синього в норицеві отвори для забарвлення епітеліальних структур або використання розчину перекису водню для виявлення всіх норицевих ходів за появою піни. Виконується радикальне висічення куприкового ходу єдиним блоком разом з усіма норицевими ходами, вторинними отворами, епітеліальними кістами, гнійними порожнинами та зміненими рубцевими тканинами в межах здорових структур. Розрізи проводяться по обидва боки від міжсідничної складки з формуванням еліпсоподібної рани завглибшки до крижової фасції або куприка при глибоких ураженнях. При третій категорії складності видаляється обширний шматок тканин розміром до десяти-дванадцяти сантиметрів завдовжки та п'яти-семи сантиметрів завширшки.

Хірург ретельно оглядає дно рани для переконання в повному видаленні всіх

епітеліальних структур та гнійних порожнин, проводить гемостаз електрокоагуляцією судин. Для закриття обширного дефекту застосовуються пластичні методики з переміщенням місцевих шкірних або шкірно-фасціальних клаптів. Найпопулярнішою є методика переміщення ромбоподібного клаптя за Лімбергом з висіченням рани у формі ромба та викроюванням однакового за розміром клаптя з бічної поверхні сідниці з наступним його переміщенням для закриття дефекту з одночасним вирівнюванням міжсідничної складки. Альтернативно використовується методика Каридакіса з асиметричним висіченням тканин та переміщенням клаптя з вирівнюванням складки або V-Y пластика при менших дефектах. Встановлюються дренажі для активної аспірації ексудату протягом п'яти-семи днів. Рани ушиваються багаторядними швами з фіксацією клаптів до крижової фасції для ліквідації мертвого простору. Тривалість операції третьої категорії становить від однієї години тридцяти хвилин до двох з половиною годин.

При відкритому методі веденні без пластики рана залишається для загоєння вторинним

натягом з щоденними перев'язками протягом шести-восьми тижнів, що має найнижчий ризик рецидиву до трьох відсотків але потребує тривалого періоду реабілітації. Закриті методики з пластикою дозволяють досягти первинного загоєння за два-три тижні при неускладненому перебігу, але мають вищий ризик нагноєння рани до десяти-п'ятнадцяти відсотків та рецидиву до п'яти-десяти відсотків. Вибір методу залежить від розмірів дефекту, наявності активного запалення та побажань пацієнта щодо термінів реабілітації. Після операції накладається асептична пов'язка з фіксуючою стрічковою пов'язкою для іммобілізації ділянки операції.