Видалення паратубарної (гідатиди), параоваріальної кісти і кісти яєчника (з одного боку)
Видалення паратубарної кісти, параоваріальної кісти або кісти яєчника з одного боку – це хірургічна операція енуклеації або цистектомії доброякісного кістозного утворення придатків матки з збереженням здорової тканини яєчника, яка виконується в клініці VitaMedical у Києві для усунення больового синдрому, збільшення розмірів утворення, профілактики розриву кісти або перекруту придатків з відновленням фертильності та нормальної функції яєчників.
Коли варто звертатися до послуги?
Записатися на консультацію щодо видалення кісти яєчника у клініці VitaMedical на Оболоні варто пацієнткам з виявленою при УЗД кістою яєчника розміром понад п’ять-шість сантиметрів що персистує більше трьох менструальних циклів без зменшення на тлі спостереження або гормональної терапії комбіновані оральні контрацептиви. Функціональні фолікулярні або лютеїнові кісти розміром три-п’ять сантиметрів зазвичай розсмоктуються спонтанно протягом шести-дванадцяти тижнів у сімдесяти-вісімдесяти відсотків випадків, тому рекомендується динамічне УЗД-спостереження через один-два менструальні цикли перед прийняттям рішення про операцію. Проте кісти понад шість сантиметрів мають низьку вірогідність спонтанного регресу менше двадцяти відсотків і високий ризик ускладнень перекрут, розрив, що обґрунтовує хірургічне лікування незалежно від симптомів. УЗД-характеристики кісти визначають тактику ведення: проста однокамерна кіста з тонкими стінками менше трьох міліметрів та анехогенним вмістом найімовірніше функціональна і може спостерігатися, складна кіста з перегородками, солідним компонентом або васкуляризацією при кольоровому доплері вимагає хірургічного видалення для гістологічної верифікації. Онкомаркер CA-125 понад тридцять п’ять одиниць на мілілітр у поєднанні з складною кістою та асцитом підвищує підозру на рак яєчників до шістдесяти-сімдесяти відсотків, потребує консультації онкогінеколога та можливо первинної біопсії замість цистектомії.
Пацієнткам з хронічним тазовим болем особливо циклічним що посилюється перед менструацією і поліпшується після неї при наявності кісти яєчника на УЗД лікарі медичного центру на Мінській рекомендують хірургічне лікування для виключення ендометріоми та відновлення якості життя. Ендометріоми або шоколадні кісти є проявом ендометріозу яєчників з накопиченням старої менструальної крові багатої на залізо в кістозній порожнині, зустрічаються у тридцяти-сорока відсотків жінок з ендометріозом у віці двадцять п’ять-тридцять п’ять років. Клінічно проявляються вираженою дисменореєю болючі менструації що не купіруються звичайними анальгетиками, диспареунією біль при статевому акті особливо глибокій пенетрації, хронічним тазовим болем протягом шести і більше місяців, безпліддям первинним або вторинним у п’ятдесяти-шістдесяти відсотків випадків. УЗД-картина ендометріоми характерна: однокамерна або багатокамерна кіста з товстими стінками три-п’ять міліметрів, гомогенним гіперехогенним вмістом ground glass appearance через стару кров, відсутністю васкуляризації при кольоровому доплері, часто двостороннє ураження у сорока відсотків випадків. Хірургічне видалення ендометріом діаметром понад три-чотири сантиметри рекомендується жінкам що планують вагітність для покращення фертильності, при неефективності гормональної терапії з персистуючим больовим синдромом або для запобігання збільшенню та можливому розриву з гострим животом. Важливо збереження максимуму здорової тканини яєчника під час цистектомії для профілактики зниження оваріального резерву особливо при двосторонніх ендометріомах, де агресивна хірургія може призвести до передчасної недостатності яєчників.
При виявленні кісти яєчника у жінок в постменопаузі незалежно від розміру або симптомів необхідно пройти обстеження в клініці на Троєщині для виключення злоякійсної природи через вищий ризик раку яєчників десять-п’ятнадцять відсотків порівняно з одним-двома відсотками у пременопаузі. Кісти яєчників у постменопаузі не є функціональними через відсутність овуляції і завжди вимагають пильної уваги, особливо при розмірах понад чотири-п’ять сантиметрів, солідному компоненті, перегородках товщиною більше трьох міліметрів або папілярних розростаннях при УЗД. Алгоритм обстеження включає трансвагінальне УЗД з кольоровим доплером для оцінки васкуляризації, визначення CA-125 з підозрою на рак при рівнях понад тридцять п’ять одиниць на мілілітр, КТ або МРТ малого тазу для оцінки поширення на сусідні органи при підозрі на злоякійсність. Індекс ризику малігнізації RMI що поєднує менопаузальний статус, УЗД-характеристики та рівень CA-125 дозволяє стратифікувати ризик раку: RMI менше двадцяти п’яти низький ризик три відсотки, RMI двадцять п’ять-двісті п’ятдесят проміжний ризик двадцять відсотків, RMI понад двісті п’ятдесят високий ризик сімдесят п’ять відсотків. При високому ризику показана консультація онкогінеколога та хірургічне видалення кісти з інтраопераційним експрес-гістологічним дослідженням заморожених зрізів, при підтвердженні раку виконується повна стадіюча операція з овариоектомією, гістеректомією, оментектомією та лімфаденектомією за один етап.
Хворим з гострим болем в нижніх відділах живота особливо однобічним з іррадіацією в ногу або поперекову ділянку, нудотою та блюванням при наявності кісти яєчника хірургічне видалення в медичному центрі VitaMedical у Києві показане як екстрена операція для діагностики та лікування можливого перекруту придатків або розриву кісти. Перекрут придатків матки розвивається при наявності кісти діаметром п’ять-десять сантиметрів що створює ніжку навколо якої обертаються яєчник з трубою на сто вісімдесят-триста шістдесят градусів з порушенням венозного відтоку та артеріального кровопостачання. Найчастіше перекрут виникає з дермоїдними кістами у тридцяти відсотках випадків або параоваріальними кістами у двадцяти відсотках через довгу ніжку, рідше з функціональними кістами. Клінічно проявляється раптовим гострим однобічним болем в нижніх відділах живота що виникає під час фізичної активності або статевого акту, нудотою та блюванням у вісімдесяти відсотках випадків, субфебрилітетом тридцять сім цілих п’ять-тридцять вісім градусів при розвитку ішемії. Діагностика включає трансвагінальне УЗД з кольоровим доплером з візуалізацією збільшеного набряклого яєчника, відсутності венозного або артеріального кровотоку при повному перекруті, вільної рідини в малому тазу при супутньому розриві кісти. Лікування включає екстрену лапароскопію протягом шести-дванадцяти годин від початку симптомів для деторсії розкручування яєчника і оцінки життєздатності тканини, при збереженні рожевого кольору та відновленні кровотоку виконується цистектомія зі збереженням яєчника, при чорному кольорі з некрозом показана овариоектомія видалення яєчника. Затримка понад дванадцять-двадцять чотири години призводить до незворотного некрозу яєчника з необхідністю овариоектомії у вісімдесяти-дев’яноста відсотках випадків, тому рання діагностика критична для збереження фертильності.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Типи кіст яєчників та придатків матки
Функціональні кісти яєчників включають фолікулярні та лютеїнові кісти що розвиваються у клініці VitaMedical на Оболоні внаслідок порушення нормального процесу овуляції з персистенцією фолікула або жовтого тіла і складають п’ятдесят-шістдесят відсотків усіх кіст яєчників. Фолікулярна кіста формується при відсутності розриву домінантного фолікула під час овуляції з продовженням секреції фолікулярної рідини та збільшенням розмірів до п’яти-вісьми сантиметрів, зустрічається найчастіше у жінок репродуктивного віку двадцять-сорок років. Патогенез пов’язаний з дисбалансом гонадотропних гормонів ФСГ та ЛГ при стресі, різкій зміні ваги або ановуляторних циклах, кіста вистелена гранульозними клітинами що продовжують секретувати естрогени з можливим порушенням менструального циклу. Клінічно більшість фолікулярних кіст безсимптомні і виявляються випадково при УЗД, можливий однобічний тупий біль при розтягненні капсули яєчника або затримка менструації з наступною метрорагією при підвищенні естрогенів. УЗД-картина характеризується однокамерною анехогенною кістою з тонкими стінками менше двох-трьох міліметрів без внутрішніх ехо-структур, відсутністю васкуляризації при кольоровому доплері, розташованою в паренхімі яєчника. Лютеїнова кіста розвивається з жовтого тіла після овуляції при надмірному накопиченні крові або рідини в порожнині з розмірами чотири-вісім сантиметрів, часто асоціюється з вагітністю особливо ектопічною або стимуляцією овуляції кломіфеном. Більшість функціональних кіст розсмоктуються спонтанно протягом одного-трьох менструальних циклів у сімдесяти-вісімдесяти відсотків випадків, хірургічне лікування показане лише при персистенції понад три місяці, розмірах понад шість сантиметрів або ускладненнях перекрут, розрив.
Ендометріоми або шоколадні кісти є проявом ендометріозу яєчників у медичному центрі на Мінській з формуванням кістозної порожнини вистеленої ендометріальним епітелієм що циклічно кровоточить під час менструації з накопиченням старої крові багатої на гемосидерин. Патогенез включає ретроградну менструацію з імплантацією ендометріальних клітин на поверхні яєчника, інвагінацію в кору яєчника з формуванням кістозної порожнини, циклічну проліферацію та кровотечу ендометріального епітелію під впливом естрогенів та прогестерону. Макроскопічно ендометріома виглядає як однокамерна або багатокамерна кіста розміром два-дванадцять сантиметрів з товстою фіброзною капсулою три-п’ять міліметрів, заповнена в’язким коричневим вмістом схожим на розтоплений шоколад через деградацію гемоглобіну. Гістологічно стінка вистелена ендометріальним епітелієм з залозами та стромою, в хронічних випадках епітелій може бути відсутній через тиск і замінений грануляційною тканиною з гемосидерин-навантаженими макрофагами. Клінічно проявляється прогресуючою дисменореєю що погіршується з кожним циклом, диспареунією особливо при глибокій пенетрації через спайковий процес навколо кісти, безпліддям у п’ятдесяти-шістдесяти відсотків випадків через порушення оваріального резерву та спайки що блокують захоплення яйцеклітини. УЗД виявляє характерну картину кісти з гомогенним дифузно гіперехогенним вмістом ground glass appearance, товстою стінкою без васкуляризації, часто двостороннє ураження та спайки з навколишніми структурами з фіксацією яєчника. Консервативне лікування гормональними препаратами комбіновані оральні контрацептиви, прогестини, аГнРГ може зменшити розмір малих ендометріом до трьох сантиметрів у тридцяти-сорока відсотках випадків, проте хірургічна цистектомія залишається методом вибору для кіст понад чотири сантиметри або при плануванні вагітності.
Ускладнення після операції
Кровотеча є найчастішим інтраопераційним ускладненням у клініці VitaMedical на Оболоні що спостерігається у п’яти-десяти відсотках випадків особливо при видаленні ендометріом через васкуляризовану товсту капсулу та спайки з навколишніми органами. Механізм включає кровотечу з ложа кісти в яєчнику після енуклеації через пошкодження внутрішньояєчникових судин, з підтримуючої зв’язки яєчника при мобілізації що містить яєчникову артерію та вену діаметром два-три міліметри, або дифузну кровоточивість з множинних дрібних судин при коагулопатії. Інтраопераційна кровотеча контролюється біполярною коагуляцією дрібних судин менше двох міліметрів, гемостатичними кліпсами або лігуванням розсмоктувальною ниткою судин більшого діаметру, накладенням гемостатичних швів на ложе кісти при дифузній кровоточивості. Надмірна коагуляція здорової тканини яєчника для гемостазу може призвести до зниження оваріального резерву через термальне пошкодження фолікулів, тому рекомендується мінімальне використання енергії та перевага шовного гемостазу при великих дефектах. Післяопераційна кровотеча протягом перших двадцяти чотирьох годин проявляється тахікардією понад сто ударів на хвилину, гіпотензією менше дев’яносто на шістдесят міліметрів ртутного стовпа, зниженням гемоглобіну понад двадцять грамів на літр, здуттям живота при накопиченні крові в черевній порожнині. Діагностика включає УЗД черевної порожнини з візуалізацією вільної рідини в малому тазу, параколічних каналах або підпечінковому просторі, можливе КТ з контрастом для локалізації джерела екстравазація контрасту з ложа яєчника. Лікування залежить від об’єму крововтрати та гемодинаміки: при стабільному стані можлива консервативна тактика з трансфузією еритроцитарної маси та спостереженням, при нестабільності показана релапароскопія з ревізією ложа кісти, евакуацією згустків та гемостазом коагуляцією або додатковими швами на яєчник. Профілактика включає ретельний інтраопераційний гемостаз з візуалізацією ложа кісти перед закінченням операції на предмет дрібної кровоточивості, корекція коагулопатії перед операцією при тромбоцитопенії менше п’ятдесят тисяч на мікролітр або МНВ понад півтора.
Зниження оваріального резерву є довгостроковим ускладненням у медичному центрі на Мінській що спостерігається у п’ятнадцяти-тридцятих відсотків жінок після лапароскопічної цистектомії ендометріом внаслідок неминучого видалення частини здорової кортикальної тканини яєчника разом з капсулою кісти. Механізм включає безпосереднє видалення примордіальних фолікулів розташованих в кортикальному шарі яєчника товщиною два-три міліметри що тісно прилягає до капсули ендометріоми, термальне пошкодження фолікулів при надмірній біполярній коагуляції для гемостазу з зоною термального некрозу до трьох-п’яти міліметрів, порушення кровопостачання яєчника при пошкодженні внутрішньояєчникових судин. Клінічно проявляється зниженням антимюллерова гормону АМГ на тридцять-п’ятдесят відсотків порівняно з передопераційним рівнем через три-шість місяців після операції, зменшенням кількості антральних фолікулів на УЗД, порушенням менструального циклу з олігоменореєю або аменореєю при значному пошкодженні обох яєчників. Ризик зниження резерву найвищий при двосторонніх ендометріомах де операція на обох яєчниках може призвести до передчасної недостатності яєчників у п’яти-десяти відсотках жінок молодше сорока років з необхідністю замісної гормональної терапії. Оцінка оваріального резерву перед операцією включає визначення АМГ в крові нормальні значення два-чотири нанограма на мілілітр у жінок репродуктивного віку, підрахунок антральних фолікулів на УЗД нормально десять-двадцять фолікулів два-десять міліметрів у кожному яєчнику на другий-третій день циклу. Мінімізація пошкодження здорової тканини досягається прецизійною технікою енуклеації кісти в правильній площині розшарування між капсулою та кортексом без захоплення здорової тканини, мінімальним використанням біполярної коагуляції з перевагою гемостатичних швів при великому ложі, збереженням максимуму кортикального шару при висіченні капсули. Жінкам що планують вагітність після видалення ендометріом рекомендується не відкладати зачаття більше шести-дванадцяти місяців через прогресуюче зниження резерву з часом, при низькому АМГ менше одного нанограма на мілілітр може знадобитися допоміжна репродукція ЕКЗ з стимуляцією овуляції.
Післяопераційний період та реабілітація
Перша доба після лапароскопічної цистектомії пацієнтка перебуває в стаціонарі клініки VitaMedical на Оболоні протягом одного-двох днів для моніторингу болю, діурезу та виключення ранніх ускладнень кровотеча з можливістю ранньої активізації через чотири-шість годин після операції. Больовий синдром помірної інтенсивності три-п’ять балів локалізується в нижніх відділах живота та місцях портів, можливий іррадіюючий біль у плечах через іритацію діафрагми залишковим вуглекислим газом, контролюється нестероїдними протизапальними препаратами ібупрофен чотириста міліграмів або кеторолак тридцять міліграмів внутрішньом’язово кожні вісім годин протягом двох-трьох днів. Нудота та блювання спостерігаються у двадцяти-тридцятих відсотків пацієнток внаслідок дії анестетиків, профілактично призначаються антиеметики ондансетрон чотири-вісім міліграмів внутрішньовенно або метоклопрамід десять міліграмів тричі на день до відновлення перистальтики. Харчування дозволяється через чотири-шість годин після операції з рідкої дієти з поступовим розширенням до звичайного раціону протягом двадцяти чотирьох-сорока восьми годин, рання активізація стимулює моторику кишечника та попереджує тромбоемболічні ускладнення особливо у пацієнток з ожирінням або тромбофілією. Виписування додому можливе на наступний день при адекватному контролі болю пероральними анальгетиками, відсутності лихоманки, нормальному діурезі та самостійному відходженні газів що свідчить про відновлення перистальтики. Рекомендації при виписуванні включають обмеження фізичної активності, моніторинг температури та виділень, плановий контрольний огляд через сім-чотирнадцять днів для оцінки загоєння та обговорення результатів гістології.
Менструальний цикл після операції відновлюється через чотири-вісім тижнів у медичному центрі на Мінській залежно від фази циклу на момент операції, перша менструація може бути більш рясною або болючою через операційну травму яєчника. Якщо операція виконана в фолікулярну фазу першої половини циклу, менструація очікується через два-чотири тижні відповідно до нормального циклу, якщо в лютеїнову фазу другій половині цик лу менструація може затримуватися на декілька тижнів через порушення функції жовтого тіла. Нормалізація циклу відбувається протягом трьох-шести місяців після операції з відновленням регулярних овуляторних циклів у дев’яноста-дев’яноста п’ятьох відсотків жінок репродуктивного віку при збереженні адекватної тканини яєчника. Контрацепція рекомендується протягом перших трьох місяців після операції для запобігання вагітності до повного загоєння яєчника, можуть призначатися комбіновані оральні контрацептиви що також забезпечують супресію ендометріозу при видаленні ендометріом. Оцінка оваріального резерву через три-шість місяців після операції включає визначення АМГ та підрахунок антральних фолікулів на УЗД для оцінки впливу операції на фертильність, при значному зниженні резерву АМГ менше одного нанограма на мілілітр рекомендується не відкладати планування вагітності. Жінкам що планують вагітність після видалення ендометріом частота успішного природного зачаття становить п’ятдесят-шістдесят відсотків протягом року після операції порівняно з двадцятьма-тридцятьма відсотками без хірургічного лікування, при відсутності вагітності протягом шести-дванадцяти місяців може знадобитися допоміжна репродукція.
