Видалення утворень в ділянці суглоба

Види утворень в ділянці суглобів
Гігроми або ганглії є найпоширенішим типом доброякісних утворень в ділянці суглобів та представляють собою кістозні випинання суглобової капсули або сухожильної піхви. Найчастіша локалізація гігром — тильна поверхня зап’ястка в ділянці зап’ястно-променевого суглоба, долонна поверхня зап’ястка біля променевої артерії, тильна поверхня стопи, підколінна ямка з формуванням кісти Бейкера. Гігроми виникають внаслідок дегенеративних змін суглобової капсули або сухожильних піхв з формуванням грижоподібного випинання, яке заповнюється синовіальною рідиною через клапанний механізм сполучення з порожниною суглоба. Розміри можуть варіювати від декількох міліметрів до п’яти-шести сантиметрів у діаметрі, консистенція пружно-еластична, утворення зазвичай безболісне, але може викликати дискомфорт при натисканні або рухах через механічне стиснення навколишніх структур.
Синовіальні кісти та бурсити представляють запалення або кістозну дегенерацію синовіальних сумок, які розташовані біля суглобів між кістками, сухожилками та м’язами. Хронічне запалення синовіальної сумки призводить до потовщення її стінок, накопичення рідини та формування великого мішкоподібного утворення, яке видно неозброєним оком як випинання над суглобом. Найчастіші локалізації: препателярний бурсит над колінною чашечкою у людей, які працюють на колінах, олекраноновий бурсит ліктьового відростка у студентів та офісних працівників, субакроміальний бурсит плечового суглоба у маляр та штукатурів. При хронічному перебігу консервативне лікування малоефективне, тому показано хірургічне видалення всієї потовщеної та зміненої синовіальної сумки разом з її вмістом для радикального усунення проблеми.
Остеофіти та вільні внутрішньосуглобові тіла утворюються при дегенеративних захворюваннях суглобів або внаслідок травматичних пошкоджень хрящової та кісткової тканини. Остеофіти є кістковими розростаннями по краях суглобових поверхонь при остеоартрозі, які можуть відламуватися та перетворюватися на вільні тіла в порожнині суглоба. Хондромні тіла формуються при відшаруванні фрагментів суглобового хряща внаслідок хондроматозу або остеохондральних переломів. Ці фрагменти вільно рухаються в синовіальній рідині, періодично заклинюють між суглобовими поверхнями та викликають раптове блокування суглоба з неможливістю продовжувати рух. Артроскопічне видалення вільних тіл є відносно простою процедурою, яка швидко усуває симптоми механічного блокування та запобігає подальшому пошкодженню суглобового хряща.
Реабілітація після видалення утворення
Ранній післяопераційний період протягом перших двох тижнів після операції вимагає дотримання режиму спокою для прооперованого суглоба та регулярного догляду за післяопераційною раною. Пацієнт зазвичай може бути виписаний додому в день операції при малоінвазивних втручаннях або наступного дня після більш обширних операцій залежно від обсягу втручання та методу анестезії. Рекомендується тримати прооперовану кінцівку в піднятому положенні протягом перших трьох-п’яти днів для зменшення набряку, регулярно прикладати холодні компреси на область операції для зменшення запалення та больового синдрому. Перев’язки проводяться через день або щодня протягом першого тижня для контролю загоєння рани, своєчасного виявлення можливих ускладнень та заміни пов’язки. Дренаж видаляється на другу добу після припинення активного виділення рідини. Важливо дотримуватися режиму обмеження навантаження на прооперований суглоб: при операціях на кисті заборонено піднімати важкі предмети та виконувати точні маніпуляції протягом двох тижнів, при операціях на колінному суглобі може знадобитися тимчасове використання милиць для розвантаження ноги.
Пізній реабілітаційний період з третього тижня після операції спрямований на відновлення повного об’єму рухів у суглобі та сили м’язів навколо прооперованої зони. Шви знімаються на десятий-чотирнадцятий день після операції або розсмоктуються самостійно при використанні інтрадермального шва, після чого пацієнт може розпочинати більш активну реабілітацію. Призначаються пасивні та активно-пасивні вправи для поступового збільшення амплітуди рухів у суглобі без болю та перенапруження загоюючих тканин. Фізіотерапевтичні процедури, такі як магнітотерапія, ультразвукова терапія або лазеротерапія, призначаються для прискорення загоєння тканин, зменшення рубцеутворення та відновлення еластичності капсули суглоба. Масаж рубця після повного загоєння рани допомагає зробити його менш помітним та запобігти утворенню грубих келоїдних рубців. Більшість пацієнтів повертаються до роботи через два-чотири тижні після операції залежно від характеру професійної діяльності та локалізації втручання.
Повне відновлення функції суглоба відбувається протягом одного-трьох місяців після видалення утворення при дотриманні програми реабілітації. Спортсмени та люди з високими функціональними вимогами до суглобів проходять спеціалізовану реабілітацію з поступовим нарощуванням навантаження та функціональним тренуванням специфічних рухів для підготовки до повернення до спорту або професійної діяльності. Вправи з опором для зміцнення м’язів, вправи на координацію та проприоцепцію для відновлення нормального м’язового контролю, функціональні вправи для імітації робочих або спортивних рухів виконуються під керівництвом реабілітолога або спортивного лікаря. Критеріями готовності до повного відновлення активності є відсутність болю при навантаженні, повний об’єм безболісних рухів у суглобі, достатня сила м’язів та впевненість пацієнта у стабільності суглоба. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні пацієнти отримують комплексну підтримку на всіх етапах від передопераційної підготовки до повного відновлення після видалення утворень у ділянці суглобів.