Визначення зиготності гену RHD

Що показує аналіз зиготності гену RHD
Молекулярно-генетичне дослідження зиготності гену RHD визначає кількість функціональних копій гену, відповідального за синтез білка RhD на поверхні еритроцитів. Ген RHD розташований на першій хромосомі в локусі резус-генів і може бути присутнім у двох копіях, одній копії або повністю відсутнім через делецію. У резус-позитивних людей європейського походження найчастіше зустрічається або гомозиготний варіант з двома копіями гену RHD на обох гомологічних хромосомах, або гетерозиготний варіант з однією копією гену та однією делецією. Резус-негативні люди мають делецію гену RHD на обох хромосомах, тому білок RhD не синтезується взагалі.
Гомозиготний статус за геном RHD означає, що чоловік успадкував резус-позитивний варіант гену від обох батьків і має дві функціональні копії гену RHD. У такому випадку він може передати своїм дітям лише резус-позитивний варіант, оскільки обидві його хромосоми містять ген RHD. Якщо партнерка є резус-негативною з делецією гену RHD на обох хромосомах, усі їхні діти обов’язково успадкують одну копію гену RHD від батька і будуть резус-позитивними. Це означає стовідсотковий ризик резус-конфлікту при кожній вагітності, якщо не проводиться адекватна профілактика імунізації матері.
Гетерозиготний статус за геном RHD вказує на те, що чоловік має лише одну копію гену на одній хромосомі, тоді як на другій хромосомі цей ген відсутній через делецію. Такий чоловік може передати своїм дітям або хромосому з геном RHD, або хромосому з делецією з однаковою ймовірністю п’ятдесят відсотків. Якщо партнерка резус-негативна, діти можуть бути або резус-позитивними при успадкуванні батьківського гену RHD, або резус-негативними при успадкуванні батьківської делеції. У випадку народження резус-негативної дитини ризик резус-конфлікту відсутній, і профілактичне введення антирезусного імуноглобуліну не потрібне.
Результати визначення зиготності RHD мають важливе практичне значення для індивідуалізації ведення резус-негативних вагітних жінок. При гетерозиготності партнера можна провести неінвазивне пренатальне визначення резус-статусу плода, яке з високою точністю встановлює, чи успадкувала дитина батьківський ген RHD чи материнську делецію. Це дослідження проводиться за кров’ю вагітної жінки, починаючи з десятого тижня вагітності, коли в материнській крові з’являється достатня кількість вільної ДНК плода. Якщо встановлено, що плід резус-негативний, можна безпечно відмовитися від профілактичного введення антирезусного імуноглобуліну під час вагітності, зберігаючи його лише для випадків інвазивних втручань. Лікарі VitaMedical допомагають пацієнтам з Києва, Оболоні, Троєщини та району Мінської правильно інтерпретувати результати визначення зиготності RHD та розробляють оптимальну стратегію ведення вагітності при несумісності за резус-фактором.
Інтерпретація результатів та тактика ведення вагітності
При виявленні гомозиготного статусу чоловіка за геном RHD резус-негативній партнерці рекомендується стандартна профілактика резус-конфлікту під час кожної вагітності. Оскільки всі діти пари будуть резус-позитивними, існує реальний ризик імунізації матері еритроцитами плода з наступним розвитком гемолітичної хвороби новонародженого при повторних вагітностях. Профілактика включає введення антирезусного імуноглобуліну на двадцять восьмому тижні вагітності та протягом сімдесяти двох годин після пологів, якщо дитина підтверджено резус-позитивна. Також імуноглобулін вводиться після будь-яких інвазивних втручань під час вагітності, таких як амніоцентез, біопсія хоріона або кордоцентез, а також після викиднів, абортів або позаматкової вагітності.
Гетерозиготний статус партнера відкриває можливості для персоналізованого підходу до ведення вагітності з використанням неінвазивного пренатального тестування резус-статусу плода. Це дослідження проводиться за венозною кров’ю вагітної жінки починаючи з десятого-одинадцятого тижня вагітності, коли концентрація вільної ДНК плода в материнській крові досягає достатнього рівня для надійного аналізу. Методом ПЛР у реальному часі визначається наявність або відсутність гену RHD у ДНК плода. Якщо ген RHD виявлено, плід є резус-позитивним, і жінці потрібна стандартна профілактика імунізації. Якщо ген RHD не виявлено в кількох незалежних аналізах, плід є резус-негативним, і профілактика антирезусним імуноглобуліном не потрібна.
Точність неінвазивного визначення резус-статусу плода за материнською кров’ю становить понад дев’яносто дев’ять відсотків при дотриманні правильної методики та інтерпретації результатів. Однак слід пам’ятати про можливість хибно-негативних результатів на ранніх термінах вагітності через низьку концентрацію фетальної ДНК або про рідкісні варіанти гену RHD, які не виявляються стандартними тест-системами. Тому при негативному результаті рекомендується повторити дослідження на більшому терміні вагітності або провести додаткові молекулярно-генетичні аналізи для підтвердження. У деяких випадках, особливо при багатоплідній вагітності, інтерпретація результатів може бути ускладнена.
Економічна доцільність визначення зиготності RHD та наступного неінвазивного пренатального тестування полягає в можливості уникнути непотрібного введення антирезусного імуноглобуліну приблизно в п’ятдесяти відсотках вагітностей у гетерозиготних пар, коли плід виявляється резус-негативним. Антирезусний імуноглобулін є препаратом крові, який може викликати алергічні реакції, а в деяких країнах є досить дорогим. Крім того, деякі жінки з релігійних або етичних міркувань намагаються уникати використання препаратів крові без абсолютної необхідності. Визначення зиготності RHD допомагає таким пацієнткам приймати обґрунтовані рішення щодо профілактики резус-конфлікту. Спеціалісти VitaMedical надають пацієнтам з Києва, Оболоні, Троєщини та Мінської повну інформацію про всі можливості сучасної профілактики резус-конфлікту та допомагають обрати оптимальну стратегію ведення вагітності з урахуванням результатів генетичного тестування та індивідуальних особливостей кожної пари.
Профілактика резус-конфлікту при різних варіантах зиготності
При підтвердженні гомозиготного статусу партнера за геном RHD резус-негативній жінці необхідна повна програма профілактики резус-імунізації під час кожної вагітності. Профілактика розпочинається з двадцять восьмого тижня вагітності, коли вперше вводиться доза антирезусного імуноглобуліну для зв’язування можливих еритроцитів плода, що потрапили в кровотік матері. Стандартна доза становить триста мікрограм або тисячу п’ятсот міжнародних одиниць і забезпечує захист приблизно на дванадцять тижнів. Друга доза обов’язково вводиться протягом сімдесяти двох годин після пологів, якщо підтверджено, що новонароджений є резус-позитивним.
Додаткові дози антирезусного імуноглобуліну потрібні після будь-яких ситуацій, коли можливе потрапляння крові плода в кровотік матері. До таких ситуацій належать інвазивні пренатальні процедури, травми живота під час вагітності, зовнішній поворот плода, кровотечі під час вагітності, особливо у другому та третьому триместрах. Також імуноглобулін обов’язково вводиться після переривання вагітності на будь-якому терміні, включаючи ранні викидні, аборти, позаматкову вагітність або пухирний занос. Своєчасне введення препарату в усіх цих ситуаціях практично повністю запобігає імунізації матері.
При гетерозиготному статусі партнера та проведенні неінвазивного пренатального тестування з виявленням резус-негативного плода тактика ведення вагітності спрощується. У такому випадку рутинне введення антирезусного імуноглобуліну на двадцять восьмому тижні вагітності та після пологів не потрібне, оскільки відсутній ризик резус-конфлікту. Однак профілактика залишається необхідною після інвазивних втручань, травм або кровотеч, оскільки навіть при резус-негативному плоді теоретично можливі помилки діагностики або рідкісні варіанти гену RHD. Також слід пам’ятати, що при наступних вагітностях плід може виявитися резус-позитивним, якщо успадкує батьківський ген RHD.