Забір сечі катетером

Етап перший: підготовка пацієнта та необхідних матеріалів

Процедура забору сечі катетером в клініці Києва починається з роз'яснення пацієнту суті маніпуляції, можливих відчуттів під час введення катетера та важливості розслаблення м'язів тазового дна для полегшення проходження катетера через уретру. Пацієнт підписує інформовану згоду на виконання інвазивної процедури після отримання повної інформації про показання, техніку виконання, можливі ускладнення. Медична сестра або урологічна медсестра готує стерильний набір для катетеризації, що включає стерильні рукавички, стерильну серветку з отвором для обробки зовнішніх статевих органів, одноразовий стерильний уретральний катетер відповідного розміру залежно від статі та віку пацієнта, шприц з стерильним гліцерином або анестезуючим гелем для змащування катетера та знеболювання уретри, стерильний контейнер для збору сечі, антисептичні розчини для обробки. Для чоловіків зазвичай використовуються катетери Нелатона або Фолея розміром шістнадцять-вісімнадцять за шкалою Шар'єра, для жінок – дванадцять-чотирнадцять через коротшу та ширшу уретру. Пацієнт укладається на спину на кушетку або функціональне ліжко в положення для катетеризації – чоловіки зі злегка розведеними ногами, жінки в гінекологічному положенні з зігнутими в колінах та розведеними ногами для забезпечення доступу до зовнішнього отвору уретри. Під таз підкладається водонепроникна пелюшка для захисту білизни від протікання рідини під час процедури. Сучасні клініки Києва на Оболоні, Троєщині та біля Мінської використовують високоякісні одноразові стерильні набори для катетеризації, що мінімізує ризик інфекційних ускладнень.

Етап другий: антисептична обробка зовнішніх статевих органів

Медична сестра ретельно обробляє руки антисептичним розчином за протоколом хірургічної обробки рук, надягає стерильні рукавички. Виконується ретельна антисептична обробка зовнішніх статевих органів для максимального видалення мікроорганізмів та зменшення ризику занесення інфекції в сечовивідні шляхи під час введення катетера. У чоловіків головка статевого члена та зовнішній отвір уретри обробляються стерильними марлевими серветками, змоченими антисептичним розчином, круговими рухами від меату до периферії, при наявності крайньої плоті вона відводиться назад для забезпечення доступу до головки та її ретельної обробки. У жінок обробка проводиться від лобка до промежини з охопленням малих та великих статевих губ, особлива увага приділяється ретельній обробці ділянки навколо зовнішнього отвору уретри, який у жінок розташований між клітором зверху та входом до піхви знизу. Обробка виконується кілька разів свіжими стерильними серветками до досягнення максимальної чистоти. Після антисептичної обробки накладається стерильна серветка з отвором навколо зовнішнього отвору уретри для створення стерильного поля та запобігання повторному забрудненню під час маніпуляції. Медична сестра уникає торкання до оброблених ділянок нестерильними предметами після створення стерильного поля для підтримання асептичних умов.

Етап третій: введення катетера в сечовий міхур

Стерильний уретральний катетер виймається з упаковки, його кінчик рясно змащується стерильним гліцерином або анестезуючим гелем з лідокаїном для полегшення проходження через уретру та зменшення больових відчуттів. У чоловіків статевий член захоплюється лівою рукою нестерильною рукавичкою через стерильну серветку та утримується під кутом дев'яносто градусів до поверхні живота для вирівнювання уретри та полегшення проходження катетера, правою стерильною рукою катетер акуратно вводиться в зовнішній отвір уретри повільними обертальними рухами, просуваючи його вглиб по мірі розслаблення сфінктерів. При досягненні зовнішнього сфінктера на глибині близько п'ятнадцяти-вісімнадцяти сантиметрів може відчуватися опір, медична сестра просить пацієнта зробити глибокий вдих та розслабитися, після чого катетер обережно просувається далі через сфінктер у сечовий міхур. У жінок через коротку уретру довжиною три-чотири сантиметри катетер вводиться на повну глибину одним плавним рухом до появи сечі з зовнішнього кінця катетера, що свідчить про досягнення порожнини міхура. Важливо не застосовувати надмірну силу при зустрічі опору, оскільки це може призвести до травмування слизової оболонки уретри або створення хибного ходу, при значних труднощах процедура припиняється та пацієнт направляється до уролога для виконання катетеризації під візуальним контролем або з використанням спеціального обладнання. Після появи сечі з катетера він просувається ще на два-три сантиметри для впевненості, що всі отвори катетера знаходяться в порожнині міхура, а не в уретрі.

Етап четвертий: збір сечі та видалення катетера

Одразу після встановлення катетера в сечовий міхур починається витікання сечі з його зовнішнього кінця під дією гідростатичного тиску. Перші п'ятнадцять-двадцять мілілітрів сечі можуть бути відведені в лоток або судно, оскільки вони промивають уретру та можуть містити домішки антисептика або клітин епітелію уретри. Наступна порція сечі збирається безпосередньо в стерильний контейнер для лабораторного дослідження, при цьому важливо не торкатися кінчиком катетера до нестерильних поверхонь або країв контейнера для збереження стерильності зразка. Для бактеріологічного посіву зазвичай достатньо п'яти-десяти мілілітрів сечі, для загального аналізу – тридцять-п'ятдесят мілілітрів, при необхідності вимірювання залишкової сечі евакуюється весь об'єм до повного спорожнення міхура з фіксацією кількості. Контейнер з сечею негайно закривається стерильною кришкою та маркується з нанесенням прізвища, імені пацієнта, дати та часу забору для запобігання плутанини зразків. Після завершення збору сечі катетер акуратно видаляється з уретри плавним рухом без ривків, якщо використовувався катетер Фолея з балоном, спочатку дефлюється балон шляхом евакуації рідини через відповідний канал. Зовнішній отвір уретри повторно обробляється антисептиком. Пацієнту надаються рекомендації щодо гігієни статевих органів протягом наступних днів, прийому достатньої кількості рідини для промивання сечовивідних шляхів, спостереження за симптомами можливих ускладнень та звернення до лікаря при появі болю під час сечовипускання, крові в сечі, лихоманки або інших тривожних симптомів. Зразок сечі доставляється в лабораторію якомога швидше, зазвичай протягом однієї-двох годин після забору для бактеріологічного дослідження або протягом чотирьох годин для загального аналізу, при неможливості негайної доставки допускається зберігання в холодильнику при температурі чотири градуси Цельсія не більше шести-восьми годин. Лікар на Оболоні, Троєщині або біля Мінської інформує пацієнта про терміни готовності результатів аналізів та необхідність повторної консультації для інтерпретації показників та призначення або корекції лікування при виявленні патологічних змін.