Закритий сухожилковий шов на розгинач пальця (1 категорії) (без вартості розхідних матеріалів)

Закритий сухожилковий шов на розгинач пальця 1 категорії складності (без вартості розхідних матеріалів) — це спеціалізована малоінвазивна хірургічна процедура відновлення цілісності частково або повністю розірваного сухожилка розгинача пальця на тильній поверхні кисті шляхом зшивання кінців сухожилка через невеликий розріз без широкої ревізії сухожилкового апарату. Закритий шов розгинача 1 категорії застосовується при свіжих розривах сухожилків на тильній поверхні пальців або кисті, коли пошкодження локалізоване, кінці сухожилка не розійшлися на велику відстань, відсутні супутні пошкодження кісток або суглобів, що дозволяє виконати відновлення через обмежений доступ.

Закритий сухожилковий шов на розгинач пальця (1 категорії) (без вартості розхідних матеріалів)

Коли варто звертатися до послуги?

Закритий сухожилковий шов на розгинач пальця рекомендується пацієнтам зі свіжими закритими розривами сухожилка розгинача внаслідок різкого насильницького згинання пальця при випрямленому положенні дистального міжфалангового суглоба. Якщо ви отримали травму пальця під час спортивних ігор з м’ячем, коли м’яч вдарив по кінчику випрямленого пальця та різко зігнув його, або зачепилися випрямленим пальцем за одяг чи інший предмет з різким згинанням дистальної фаланги, і після травми помітили неможливість самостійно розігнути кінчик пальця в дистальному міжфаланговому суглобі при збереженій можливості згинати палець, це свідчить про розрив сухожилка розгинача або відривний перелом дистальної фаланги з відривом сухожилка від місця прикріплення. Типова травма відома як “палець баскетболіста” або “молотоподібна деформація пальця”, коли кінцева фаланга постійно звисає в зігнутому положенні через неможливість активного розгинання при збереженій пасивній рухливості. При ранньому зверненні протягом перших двох тижнів після травми та відсутності супутніх ускладнень можливе виконання закритого сухожилкового шву через невеликий розріз один-два сантиметри з мінімальною травматизацією тканин.
Звертатися до хірурга кисті для обговорення закритого сухожилкового шву варто при частковому розриві центрального пучка розгинача над проксимальним міжфаланговим суглобом, коли розвивається деформація Бутоньєрки з поступовим прогресуванням згинальної контрактури. Центральний пучок сухожилка розгинача прикріплюється до основи середньої фаланги та відповідає за розгинання проксимального міжфалангового суглоба. При його розриві бокові пучки сухожилка зміщуються в долонний бік від осі суглоба та перетворюються зі розгиначів у згиначі, що призводить до характерної деформації з згинанням у проксимальному міжфаланговому суглобі та переразгинанням у дистальному. Гостра травма може відбуватися при прямому ударі по зігнутому пальцю або різкому насильницькому згинанні проти опору розгиначів. На ранніх стадіях протягом перших тижнів після травми можливе виконання закритого шву центрального пучка через обмежений доступ для запобігання прогресуванню деформації. Мешканці Києва з травматичними пошкодженнями розгиначів пальців можуть звернутися до медичного центру VitaMedical для термінової консультації хірурга кисті та визначення оптимальної тактики лікування.
Пацієнти з відривними переломами дистальної фаланги з невеликим кістковим фрагментом та відривом сухожилка розгинача також є кандидатами для закритого хірургічного лікування без широкого розкриття суглоба. При деяких травмах механізм розриву сухожилка включає відрив невеликого шматочка кістки в місці прикріплення сухожилка до основи дистальної фаланги. Якщо кістковий фрагмент невеликий, менше третини суглобової поверхні, відсутнє значне зміщення або підвивих дистальної фаланги, можливе закрите лікування з фіксацією пальця в положенні переразгинання без відкритого остеосинтезу кісткового фрагмента. Закритий сухожилковий шов у такому випадку включає стабілізацію розірваного сухожилка та утримання кінцевої фаланги в положенні, яке максимально зближує кінці сухожилка та кістковий фрагмент для оптимального загоєння. Обов’язкова передопераційна рентгенографія дозволяє виключити великі внутрішньосуглобові кісткові фрагменти, які потребували б відкритої репозиції та фіксації.
Спортсмени, музиканти та інші люди з високими функціональними вимогами до дрібної моторики особливо потребують якісного відновлення розгиначів пальців для можливості повернення до професійної діяльності без обмежень. Навіть невелике залишкове обмеження розгинання кінцевої фаланги на десять-п’ятнадцять градусів може заважати захопленню дрібних предметів, грі на музичних інструментах або виконанню точних маніпуляцій. Закритий сухожилковий шов, виконаний у ранні терміни після травми досвідченим хірургом кисті, дає найкращі шанси для повного відновлення активного розгинання та збереження повної амплітуди рухів у дрібних суглобах пальців. Затримка з лікуванням понад чотири-шість тижнів призводить до ретракції проксимального кінця сухожилка, рубцевих змін у зоні розриву та необхідності більш складних реконструктивних операцій з гіршими функціональними результатами.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Перший етап операції включає ретельну передопераційну підготовку з клінічним оглядом для

визначення точної локалізації розриву сухожилка, рентгенографією для виключення кісткових пошкоджень та планування хірургічного доступу. Хірург проводить детальний огляд кисті з оцінкою активної та пасивної рухливості в усіх суглобах пальців для точного визначення, який саме пучок сухожилка розгинача розірваний та на якому рівні відбулося пошкодження. При розриві сухожилка над дистальним міжфаланговим суглобом пацієнт не може активно розігнути кінцеву фалангу, але пасивне розгинання повністю збережене та безболісне. При розриві центрального пучка над проксимальним міжфаланговим суглобом розвивається характерна деформація Бутоньєрки з неможливістю активного розгинання в цьому суглобі. Рентгенографія в двох проекціях обов'язкова для виключення відривних переломів з великими кістковими фрагментами, вивихів або підвивихів у суглобах, які потребували б відкритого хірургічного втручання з внутрішньою фіксацією. Оцінюється стан шкіри над зоною планованого розрізу для виключення інфекційних ускладнень або забоїв, які можуть погіршити загоєння післяопераційної рани. Операція зазвичай виконується під провідниковою анестезією плечового сплетення або внутрішньовенною регіонарною анестезією за Біром, які забезпечують повне знеболення руки протягом двох-трьох годин при збереженні свідомості пацієнта.

02

Другий етап передбачає виконання обмеженого хірургічного доступу довжиною один-три

сантиметри над зоною розриву сухожилка з мінімізацією травматизації навколишніх здорових тканин. При розриві сухожилка над дистальним міжфаланговим суглобом виконується поздовжній або злегка косий розріз по тильній поверхні дистальної фаланги безпосередньо над зоною прикріплення сухожилка до основи фаланги довжиною півтора-два сантиметри. При розриві центрального пучка над проксимальним міжфаланговим суглобом розріз виконується по тильній поверхні середньої фаланги біля основи довжиною два-три сантиметри. Шкіра та підшкірна клітковина обережно розсікаються скальпелем з уникненням пошкодження тильних гілок пальцевих нервів та судин, які проходять по боковим поверхням пальців. После розсічення шкіри візуалізується зона розриву сухожилка з ідентифікацією проксимального та дистального кінців розірваного сухожилка. Проксимальний кінець зазвичай ретрагований на декілька міліметрів або один-два сантиметри від місця розриву через тонус м'язів-розгиначів, тоді як дистальний кінець залишається на місці, прикріплений до фаланги або представлений відірваним кістковим фрагментом. Хірург обережно мобілізує кінці сухожилка спеціальними тонкими інструментами, видаляє нежиттєздатні розтріпані краї сухожилка для створення свіжих поверхонь для загоєння.

03

Третій етап характеризується безпосереднім зшиванням кінців розірваного сухожилка

спеціальними нерозсмоктувальними синтетичними нитками з використанням модифікованої техніки Кесслера або іншого міцного сухожилкового шва. Для сухожилків розгиначів, які мають відносно плоску стрічкоподібну форму та тонку структуру порівняно з масивними сухожилками згиначів, використовуються тонкі нерозсмоктувальні нитки діаметру 4-0 або 5-0 з атравматичною голкою для мінімізації додаткового пошкодження сухожилкової тканини під час проведення швів. Техніка зшивання включає проведення основного міцного шва типу Кесслера або подібного через товщу обох кінців сухожилка з формуванням петель, які забезпечують міцне з'єднання, здатне витримати легкі пасивні рухи в ранньому післяопераційному періоді. Кінці нитки затягуються з помірним натягом для зближення кінців сухожилка без зазору, але без надмірного натягнення, яке може призвести до ішемії тканин або прорізування ниток крізь ослаблене травмою сухожилло. Додатково накладається безперервний епітендоновий шов тонкою ниткою 6-0 по периферії сухожилка для вирівнювання країв, покращення герметичності з'єднання та створення більш гладкої поверхні для зменшення формування спайок з навколишніми тканинами. При наявності відривного кісткового фрагмента може використовуватися техніка фіксації сухожилка до кістки через просвердлені канали в фаланзі з виведенням кінців ниток на долонну поверхню пальця та зав'язуванням над м'якою підкладкою.

04

Четвертий завершальний етап включає перевірку міцності сухожилкового шву через обережне

пасивне згинання та розгинання пальця, зашивання післяопераційної рани та накладання захисної шини для утримання пальця в положенні, яке мінімізує натяг на шов протягом періоду загоєння. После завершення сухожилкового шву хірург обережно згинає та розгинає палець пасивними рухами для перевірки, що шов витримує навантаження без розриву та сухожилок ковзає без защемлення або блокування. Операційна рана промивається стерильним фізіологічним розчином, підшкірна клітковина зашивається розсмоктувальними нитками, шкіра зашивається тонкими косметичними швами або внутрішньошкірним швом для мінімізації видимості рубця. Накладається асептична пов'язка з помірною компресією для зменшення післяопераційного набряку. Критично важливим є накладання захисної шини, яка утримує палець у правильному положенні для мінімізації натягу на сухожилковий шов: при операції на дистальному розгиначі дистальний міжфаланговий суглоб фіксується в положенні повного розгинання або легкого переразгинання протягом шести-вісьми тижнів, при операції на центральному пучку проксимальний міжфаланговий суглоб утримується в розгинанні протягом чотирьох-шести тижнів. Шина виготовляється індивідуально з термопластичного матеріалу або алюмінію з підкладкою для комфорту та надійно фіксується медичним пластиром або легким бинтуванням.

Наші лікарі

Ілляшенко Олег Олександрович

Ілляшенко Олег Олександрович

Лікар травматолог, Ортопед

Стаж: 20 років

Детальніше
Мазур Ігор Іванович

Мазур Ігор Іванович

Лікар ортопед, Травматолог

Стаж: 35 років

Детальніше
Рижак Ілля Володимирович

Рижак Ілля Володимирович

Лікар ортопед, Травматолог

Стаж: років

Детальніше
Граболюк Федір Іванович

Граболюк Федір Іванович

Лікар ортопед, Травматолог, Хірург, Проктолог, Флеболог, Ендоскопіст

Стаж: років

Детальніше
Всі лікарі

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Субота
08:00 - 18:00
Неділя
09:00 - 16:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині
вул. Оноре де Бальзака, 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Субота
08:00 - 17:00
Неділя
09:00 - 15:00
Прокласти маршрут

Післяопераційний період та реабілітація
Ранній післяопераційний період протягом перших двох тижнів після операції вимагає суворого дотримання режиму іммобілізації та регулярного контролю стану післяопераційної рани для запобігання ускладненням. Пацієнт зазвичай виписується додому в день операції з детальними інструкціями щодо догляду за оперованою кистю. Рекомендується тримати руку в піднятому положенні вище рівня серця протягом перших трьох-п’яти днів для зменшення післяопераційного набряку, регулярно прикладати холодні компреси на область операції для контролю запалення. Призначаються знеболювальні препарати для контролю дискомфорту в перші дні. Перев’язки проводяться через день або щодня протягом першого тижня для контролю загоєння рани та своєчасного виявлення можливих ускладнень. Шви знімаються на десятий-чотирнадцятий день після операції або розсмоктуються самостійно при використанні внутрішньошкірного шву. Критично важливо зберігати цілісність та правильне положення захисної шини протягом усього періоду іммобілізації, оскільки будь-які спроби згинати оперований палець можуть призвести до розриву сухожилкового шву та необхідності повторної операції. Шина носиться постійно протягом доби з можливістю зняття лише для обережного миття руки під наглядом, при цьому палець активно підтримується в розігнутому положенні здоровою рукою.
Пізня реабілітація починається через чотири-шість тижнів після операції залежно від локалізації розриву та міцності сухожилкового шву з поступовим відновленням активних рухів під контролем реабілітолога. После підтвердження достатнього загоєння сухожилка на контрольному огляді дозволяється обережне зняття шини для виконання контрольованих активних вправ на розгинання пальця декілька разів на день з поступовим збільшенням амплітуди рухів. Початкові вправи включають легке активне розгинання пальця без опору в межах комфортної амплітуди, утримання розігнутого положення протягом п’яти-десяти секунд, повільне повернення в нейтральне положення. Категорично заборонено активне згинання оперованого пальця протягом перших шести-восьми тижнів, оскільки згинання створює максимальний натяг на сухожилок розгинача та може призвести до розриву або розтягнення шва. Пасивне згинання виконується тільки здоровою рукою з обмеженою амплітудою під контролем терапевта. З восьмого тижня дозволяється поступове збільшення амплітуди згинання з додаванням легких вправ з опором для зміцнення м’язів-розгиначів. Фізіотерапевтичні процедури призначаються для прискорення загоєння та зменшення рубцеутворення.
Повне відновлення функції пальця після закритого сухожилкового шву на розгинач відбувається протягом трьох-шести місяців при дотриманні програми реабілітації та залежить від локалізації пошкодження. При розривах над дистальним міжфаланговим суглобом прогноз зазвичай сприятливий з відновленням повного або майже повного розгинання у дев’яноста відсотків пацієнтів при ранньому хірургічному втручанні та дотриманні режиму іммобілізації. Залишковий дефіцит розгинання п’ять-десять градусів зустрічається у деяких пацієнтів, але рідко викликає функціональні обмеження. При розривах центрального пучка з деформацією Бутоньєрки результати залежать від термінів початку лікування – рання операція протягом перших двох-трьох тижнів дає хороші результати у вісімдесяти відсотків випадків, тоді як затримка понад шість тижнів значно погіршує прогноз через розвиток вторинних контрактур і може потребувати більш складних реконструктивних втручань. Більшість пацієнтів повертаються до нефізичної роботи через шість-вісім тижнів після операції, до фізичної праці або спорту – через три-чотири місяці після підтвердження повного загоєння сухожилка та відновлення достатньої сили розгиначів. У медичному центрі VitaMedical на Оболоні поблизу вулиці Мінська та на Троєщині пацієнти після закритого сухожилкового шву на розгиначі пальця отримують комплексну реабілітаційну підтримку з регулярним контролем прогресу від досвідчених реабілітологів та хірургів кисті для досягнення оптимальних функціональних результатів з поверненням до повноцінного використання руки в професійній діяльності та повсякденному житті.