Аномалії рефракції: короткозорість, далекозорість та астигматизм

Аномалії рефракції: короткозорість, далекозорість та астигматизм

Що таке аномалії рефракції та які бувають порушення зору?

Рефракція – це заломлювальна здатність оптичної системи ока. Пов’язана вона зі здатністю світлового променя пройти через усі прозорі структури ока і сфокусуватися на внутрішній оболонці очного яблука – сітківці. Якщо ж у людини відбувається порушення цього процесу – видиме зображення стає нечітким, «розпливчастим», тобто гострота зору знижується. Захворювання, характерною рисою яких є неправильне фокусування зображення на сітківці, називаються аномаліями рефракції.

Існує три основні різновиди порушень рефракції:

  1. Міопія (короткозорість): промені світла фокусуються перед сітківкою, що викликає нечіткість зору на далекій відстані.
  2. Гіперметропія (далекозорість): зображення фокусується за сітківкою, утруднюючи бачення об’єктів поблизу.
  3. Астигматизм: нерівномірна кривизна рогівки призводить до викривленого зображення через неправильну фокусування світла.

Усі перераховані порушення можуть бути вродженими і набутими з роками. На жаль, за відсутності адекватного способу корекції можуть завдати істотної шкоди гостроті зору та якості життя пацієнта.

​​

Що таке міопія, це патологія?

Міопія (або як часто її називають «короткозорість») – аномалія рефракції, за якої промені світла збираються не на сітківці, як це має бути в нормі, а перед нею. Зазвичай за міопії відбувається збільшення передньо-задньої осі ока, простіше кажучи, око подовжується і набуває дещо витягнутої форми. У зв’язку з цим промінь світла не дотягується до сітківки і збирається ближче.

Це порушення характеризується тим, що під час погляду на предмети, розташовані вдалині – вони здаються нечіткими. При цьому здатність читати, працювати на ближній відстані зберігається.

Оскільки проблема міопії у населення дуже актуальна в сучасному світі, то точаться постійні дискусії щодо причин її виникнення і які чинники можуть спровокувати розвиток цієї патології.

Причини та симптоми міопії

Міопія може бути вродженою або набутою через високі зорові навантаження або спадковість. Основними симптомами є розмитість об’єктів на далекій відстані та швидка втомлюваність очей при читанні або роботі з комп’ютером.

Вплив міопії на сітківку

Оболонка ока, звана сітківкою, вистилає поверхню очного яблука зсередини. У нормі вона має рівномірну товщину і сприяє функції зору.

За міопії осьова довжина ока вища за нормальні значення, тобто його передньо-задній розмір збільшений. Таким чином, сітківка на міопічному оці розтягується і в зонах підвищеного натягу може стоншуватися і навіть піддаватися мікророзривам. Згодом зони розривів починають заповнюватися внутрішньоочною рідиною і сітківка починає «відшаровуватися» від решти оболонок ока. Цей процес називається – відшарування сітківки. Таке ускладнення за пізньої діагностики призводить до різкого зниження гостроти зору, появи «шторки» в полі зору і надалі – до сліпоти. Лікування цієї патології виключно хірургічне, і прогноз щодо зору залежатиме від давності захворювання і ступеня патологічного процесу.

Однак не вся міопія веде до появи вогнищ дистрофії та подальшого відшарування сітківки. Тому дуже важливо вчасно пройти діагностику й оцінити ризики розвитку такої грізної патології, а також у разі виявлення ризиків – провести профілактичне лікування.

Важку патологію зору завжди легше попередити, ніж лікувати наслідки.

Одним із провісників відшарування сітківки – є дистрофічні зміни на периферії оболонки. Утворення таких ділянок зводиться до безлічі причин: спадкова схильність, міопія, порушення обміну речовин, перенесене інфекційно-запальне захворювання, травми.

Небезпека дистрофії полягає в тому, що їх наявність на сітківці ока, як правило, безсимптомна. Іноді людина може відзначати появу іскор, спалахів світла або скупчення «мушок». Ділянки дистрофії не викликають больових відчуттів, на гостроту зору вони самі по собі не впливають. Тому часто вони є випадковою знахідкою під час планового огляду очного дна.

Зони стоншення сітківки (периферичні дистрофії) диференціюють на дві великі групи: регматогенні та нерегматогенні.

  • Нерегматогенні дистрофічні зміни – є умовно безпечними, вони не потребують будь-якого лікування, проте спостерігати за ними рекомендовано не рідше 1 разу на рік.
  • Регматогенні дистрофічні зміни – вважаються небезпечними тим, що вони можуть призводити до розриву і відшарування сітківки, тому потребують термінового лікування.

Як проходить профілактична коагуляція сітківки та які обмеження існують після проведення лазерного лікування?

Процедура зі зміцнення сітківки проходить амбулаторно, тобто госпіталізації до медичного закладу не потрібно. За часом сама процедура займає зазвичай не більше 20 хвилин. Однак перебування в клініці потребує трохи більшого часу, тому що під час проведення лазерної терапії сітківки попередньо закапують краплі, що розширюють зіницю. Після проведення процедури на 3-4 години пацієнтам не рекомендовано підвищені зорові навантаження, зокрема й керування автомобілем.

Також протягом 1 тижня після проведеного лікування рекомендовано обмежити надмірні фізичні навантаження, пов’язані з нахилом голови та підняттям важких предметів. Відвідування сауни/лазні теж на кілька днів бажано відкласти.

Працювати за комп’ютером наступного дня після процедури не забороняється.

Гіперметропія та її особливості

Гіперметропія (або далекозорість) – аномалія рефракції, за якої промені світла збираються не на сітківці, як це має бути в нормі, а позаду неї.

Люди з такою особливістю зору, найчастіше, непогано розрізняють предмети вдалині, але при фокусуванні на об’єктах на ближній дистанції – виникають труднощі. Здебільшого така патологія зору характерна для людей, у яких довжина ока (передньо-задньої осі) менша за нормальні значення.

Зазначається, що гіперметропія не завжди є патологією зору. Наприклад, для дитячого ока бути «далекозорим» абсолютна норма. У процесі розвитку і росту людини – до певного віку набираються необхідні параметри очного яблука і око стає емметропічним, тобто без відхилення рефракції, але в разі порушення процесу ембріогенезу (тобто формування органа зору під час внутрішньоутробного періоду) – ріст очного яблука призупиняється трохи раніше і до потрібних розмірів око не дотягує. У такому разі, навіть після досягнення віку повноліття і старше – рефракція очей не стає фізіологічною.

Умовно розрізняють гіперметропію приховану та явну.

  • Прихована гіперметропія – при цьому порушення рефракції визначаються під час обстеження на діагностичних апаратах, однак, компенсується за рахунок акомодації, завдяки роботі внутрішньоочних м’язів. У такому разі людина може обходитися без додаткової корекції і бачити при цьому добре на будь-якій відстані, доки її м’язовий апарат ока це дозволяє. З віком, на жаль, відбувається ослаблення резервів акомодації і справжні патології зорових функцій починають даватися взнаки.
  • Явна гіперметропія – проявляється постійно і потребує адекватної корекції для комфортної гостроти зору. Очні м’язи не здатні повністю компенсувати зниження зору.

Окремим видом вважається вікова гіперметропія. В основі цього процесу лежать вікові зміни в структурі кришталика. Кришталик стає щільнішим, менш податливим у процесі заломлення. Це призводить до того, що зір поблизу погіршується і для роботи на ближній дистанції починають вимагати окулярів. На жаль, цей процес запрограмований природою й уникнути його не вдасться. Найчастіше такого роду зміни починаються до 40-45 років і поступово прогресують.

Астигматизм: як його розпізнати?

Термін «астигматизм» багато хто чув, але мало хто знає, що це таке. Насправді, астигматизм – це один із різновидів порушення рефракції.

У нормі рогівка і кришталик ока повинні мати рівну поверхню і сферичну форму. При астигматизмі форма перерахованих структур видозмінена і через це заломлення світла відбувається некоректно.

Виходячи з того, в якій структурі існує дефект, існує астигматизм:

  • Рогівковий (якщо рогівка має неправильну форму)
  • Кришталиковий (якщо в структурі кришталика є зміни, наприклад помутніння кришталика)

Проявляється астигматизм зазвичай у зниженні гостроти зору незалежно від дистанції, спотворенням, двоїнням контурів предметів, ореолами навколо джерел світла (наприклад, фари машин або ліхтарі), нечіткістю картинки більше в сутінковий час. Ці зміни пов’язані з тим, що зображення формується не шляхом злиття в одній точці на сітківці, а фокусується в декількох точках.

Існує астигматизм:

  • Міопічний (коли зображення фокусується перед сітківкою в декількох точках, або частина зображення фокусується на самій сітківці, а частина не досягає її)
  • Гіперметропічний (зображення збирається в точках позаду сітківки, або частково на сітківці, частково за нею)

Ступінь порушення гостроти зору корелює зі ступенем астигматизму.

Розрізняють три ступені астигматизму:

  • Слабкий (до 3 діоптрій)
  • Середній (від 3 до 6 діоптрій)
  • Високий (вище 6 діоптрій)

Що більш виражений ступінь астигматизму, то сильніше виражаються симптоми порушення зору. Якщо при першому ступені патології людина практично не відчуває зміни в гостроті зору і дуже часто діагноз «астигматизм» їй ставлять під час профілактичного огляду або під час діагностики іншого захворювання; то астигматизм середнього і високого ступенів досить сильно погіршує зір і знижує якість життя.

Також астигматизм може бути вродженим і набутим. У більшості дітей астигматизм до певного віку є варіантом норми, однак у разі високих ступенів і при збереженні астигматизму в міру дорослішання людини, виникає необхідність у ретельній діагностиці та підборі методів корекції.

Набутий астигматизм формується на очах, які зазнали впливу довкілля, наприклад, у разі механічної травми рогівки, коли її гладка, прозора і сферична поверхня може порушитися. Через це заломлення світла спотворюється і зображення перестає фокусуватися в єдину точку на сітківці.

Методи лікування аномалій рефракції:

  • Окуляри та контактні лінзи: класичний спосіб корекції зору.
  • Лазерна корекція: такі методи, як LASIK або ФРК, дозволяють відновити зір за допомогою лазерних технологій, коригуючи кривизну рогівки.
  • Хірургічне втручання: у важких випадках застосовується рефракційна заміна кришталика або імплантація факічних лінз.

Збережіть свій зір і якість життя — звертайтесь до медичного центру “Віта Медікал”. Наші спеціалісти проведуть діагностику та підберуть оптимальний метод корекції аномалій рефракції. Запишіться на прийом через сайт або за телефоном вже сьогодні!

Повернутися до усіх статей Записатися на прийом до фахівця