Пневмоторакс: симптоми, лікування та діагностика захворювання

Пневмоторакс є серйозним медичним станом, що характеризується накопиченням повітря в плевральній порожнині між легенею та грудною стінкою. Симптоми пневмотораксу включають гострий біль у грудях, задишку та порушення дихання. Лікування пневмотораксу залежить від його типу та тяжкості, може включати консервативну терапію або хірургічне втручання. Діагностика пневмотораксу базується на клінічних ознаках та рентгенологічному дослідженні грудної клітки.

Що таке пневмоторакс та його класифікація

Пневмоторакс представляє собою патологічний стан, при якому в плевральній порожнині накопичується повітря або газ, що призводить до колапсу (спадання) легені частково або повністю. Плевральна порожнина в нормі містить невелику кількість плевральної рідини, яка забезпечує ковзання плевральних листків під час дихання. Коли в цю порожнину потрапляє повітря, порушується нормальна механіка дихання та функція легень.

Існує кілька класифікацій пневмотораксу, кожна з яких має важливе клінічне значення. За механізмом виникнення розрізняють травматичний та спонтанний пневмоторакс. Травматичний пневмоторакс розвивається внаслідок травми грудної клітки, може бути відкритим або закритим. Відкритий пневмоторакс характеризується наявністю сполучення плевральної порожнини з зовнішнім середовищем через рану грудної стінки.

Спонтанний пневмоторакс виникає без попередньої травми та поділяється на первинний та вторинний. Первинний спонтанний пневмоторакс розвивається у здорових людей без видимих причин, частіше у молодих чоловіків астенічної статури, високого зросту з вузькою грудною кліткою. Цей тип пневмотораксу зазвичай пов’язаний з розривом субплевральних пухирців (бул), які можуть бути вродженими або набутими.

Вторинний спонтанний пневмоторакс розвивається на тлі існуючих захворювань легень. До таких захворювань належать хронічне обструктивне захворювання легень, астма, туберкульоз, пневмонія, рак легень, кістозний фіброз та інші патології легеневої тканини. У пацієнтів з вторинним пневмотораксом прогноз зазвичай гірший через наявність основного захворювання.

За ступенем колапсу легені розрізняють малий (менше 30%), помірний (30-50%) та великий (більше 50%) пневмоторакс. Ця класифікація має важливе значення для вибору тактики лікування. Малий пневмоторакс може не викликати значних симптомів та може розсмоктатися самостійно, тоді як великий пневмоторакс потребує негайного медичного втручання.

Основні симптоми та клінічні прояви пневмотораксу

Клінічна картина пневмотораксу може значно варіюватися залежно від обсягу накопиченого повітря, швидкості його накопичення, стану легеневої тканини та загального здоров’я пацієнта. Найчастішими та найхарактернішими симптомами є гострий біль у грудній клітці та задишка, які зазвичай виникають раптово та можуть бути першими ознаками захворювання.

Гострий біль у грудях при пневмотораксі має свої характерні особливості. Він зазвичай локалізується на стороні ураження, може бути колючим, ріжучим або стискаючим. Біль часто іррадіює в плече, шию або спину на боці ураження. Інтенсивність болю може варіюватися від помірної до нестерпної, особливо при напруженому пневмотораксі. Характерною особливістю є посилення болю при глибокому вдиху, кашлі або рухах тулуба.

Задишка є другим за частотою симптомом пневмотораксу та може проявлятися по-різному. У молодих здорових людей з первинним спонтанним пневмотораксом задишка може бути незначною навіть при помірному колапсі легені. Натомість у пацієнтів з вторинним пневмотораксом на тлі існуючих захворювань легень навіть малий пневмоторакс може викликати виражену дихальну недостатність.

При об’єктивному обстеженні можна виявити ряд характерних ознак. Пацієнти часто приймають вимушене положення – сидять, нахилившись вперед або лежать на хворому боці. Шкірні покриви можуть бути бліді, при тяжкому пневмотораксі може з’являтися ціаноз губ та кінчиків пальців. Дихання стає поверхневим та прискореним, пацієнт намагається дихати обережно, щоб уникнути посилення болю.

Аускультативно на стороні ураження відмічається ослаблення або повна відсутність дихальних шумів. При перкусії виявляється тимпанічний звук над зоною пневмотораксу. Може спостерігатися зміщення меж серця в протилежний бік при великому пневмотораксі. У деяких випадках можна пропальпувати підшкірну емфізему – відчуття тріскання під шкірою при натисканні.

Напружений пневмоторакс є життєзагрозливим станом, що вимагає негайного втручання. При цьому типі пневмотораксу повітря продовжує надходити в плевральну порожнину, але не може вийти назовні, створюючи ефект клапана. Це призводить до прогресивного підвищення тиску в плевральній порожнині, зміщення органів середостіння та порушення венозного повернення до серця. Клінічно це проявляється різким погіршенням стану, вираженою задишкою, тахікардією, гіпотензією та може призвести до шоку.

Сучасні методи діагностики пневмотораксу

Діагностика пневмотораксу базується на комплексному підході, що включає ретельний збір анамнезу, клінічне обстеження та інструментальні методи дослідження. Швидка та точна діагностика є критично важливою, оскільки від цього залежить вибір тактики лікування та прогноз для пацієнта. Сучасні методи діагностики дозволяють не тільки підтвердити наявність пневмотораксу, але й оцінити його обсяг та можливі ускладнення.

Рентгенографія грудної клітки залишається основним та найдоступнішим методом діагностики пневмотораксу. На рентгенограмі пневмоторакс виглядає як зона підвищеної прозорості без легеневого малюнка, обмежена тонкою лінією вісцеральної плеври. Легеня при цьому виглядає спавшою та зміщеною до кореня. Рентгенографію краще виконувати в прямій проекції у вертикальному положенні пацієнта на висоті глибокого вдиху.

Іноді на звичайній рентгенограмі малий пневмоторакс може бути непомітний, особливо якщо знімок виконаний на видиху або в горизонтальному положенні. У таких випадках може бути корисною рентгенографія на видиху, яка підвищує контрастність та полегшує виявлення невеликого колапсу легені. При підозрі на пневмоторакс, але негативній рентгенограмі, може знадобитися комп’ютерна томографія.

Комп’ютерна томографія грудної клітки є найчутливішим методом діагностики пневмотораксу та дозволяє виявити навіть мінімальні скупчення повітря в плевральній порожнині. КТ особливо корисна при підозрі на пневмоторакс у пацієнтів у важкому стані, коли клінічні ознаки можуть бути замаскованими основним захворюванням. Крім того, КТ дозволяє виявити булеанові зміни в легенях, які можуть бути причиною рецидивуючого спонтанного пневмотораксу.

Ультразвукове дослідження грудної клітки набуває все більшого поширення в діагностиці пневмотораксу, особливо в умовах швидкої медичної допомоги та реанімації. УЗД може швидко підтвердити або виключити наявність пневмотораксу навіть при неможливості виконання рентгенографії. При ультразвуковому дослідженні нормальна легеня характеризується наявністю “ковзання плеври” та характерних артефактів, які зникають при пневмотораксі.

Лабораторні дослідження при пневмотораксі зазвичай неспецифічні, але можуть бути корисними для оцінки загального стану пацієнта та виявлення супутніх порушень. Дослідження газів артеріальної крові може показати гіпоксемію та респіраторний алкалоз або ацидоз залежно від тяжкості стану. При підозрі на інфекційне ускладнення виконується загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули та визначенням рівня С-реактивного білка.

Віта Медікал

Відкрийте для себе переваги медичного центру “Віта Медікал” – вашої приватної клініки у Києві!

Наші центри гарантують високоякісні послуги з сучасним обладнанням та кваліфікованими лікарями. Отримайте індивідуальний підхід та компетентну допомогу у всіх сферах медицини.

Запишіться на консультацію до наших лікарів у клініку на Мінській або завітайте до нас на Троєщині вже сьогодні.

Записатися Замовити дзвінок

Сучасні підходи до лікування пневмотораксу

Лікування пневмотораксу залежить від багатьох факторів, включаючи тип та розмір пневмотораксу, клінічний стан пацієнта, наявність супутніх захворювань та ризик рецидиву. Сучасна медицина пропонує широкий спектр терапевтичних підходів – від консервативного спостереження до складних хірургічних втручань. Вибір оптимальної тактики лікування має базуватися на індивідуальній оцінці кожного конкретного випадку.

Консервативне лікування може застосовуватися при малому первинному спонтанному пневмотораксі у стабільних пацієнтів без вираженої дихальної недостатності. Цей підхід включає спостереження, призначення кисневої терапії та знеболюючих препаратів. Киснева терапія прискорює резорбцію повітря з плевральної порожнини завдяки створенню градієнта парціального тиску. Пацієнти потребують регулярного клінічного моніторингу та контрольних рентгенограм для оцінки динаміки процесу.

Аспірація плевральної порожнини є мінімально інвазивним методом лікування, що може застосовуватися при первинному спонтанному пневмотораксі середнього розміру. Процедура виконується під місцевою анестезією з використанням голки великого калібру або катетера. Повітря аспірується шприцом або за допомогою вакуумної системи. Успішність методу складає 50-70%, але існує ризик рецидиву протягом найближчих годин або діб.

Дренування плевральної порожнини залишається основним методом лікування великого пневмотораксу, напруженого пневмотораксу та вторинного спонтанного пневмотораксу будь-якого розміру. Процедура включає встановлення дренажної трубки в плевральну порожнину через невеликий розріз у грудній стінці. Дренаж з’єднується з системою аспірації або підводним затвором, що дозволяє видалити повітря та забезпечити розправлення легені.

Сучасні дренажні системи включають одноразові пластикові контейнери з вбудованими клапанами та індикаторами витоку повітря. Ці системи більш зручні у використанні, зменшують ризик інфекційних ускладнень та дозволяють пацієнту залишатися мобільним під час лікування. Тривалість дренування залежить від припинення витоку повітря та повного розправлення легені, зазвичай складає 2-5 днів.

Хірургічне лікування показане при рецидивуючому спонтанному пневмотораксі, тривалому витоку повітря (більше 5-7 днів), двобічному пневмотораксі або професійному ризику пацієнта (пілоти, водолази). Основними хірургічними методами є відеоасистована торакоскопічна хірургія (ВАТС) та відкрита торакотомія. ВАТС є менш інвазивним методом, що забезпечує швидше відновлення та менший больовий синдром.

Під час хірургічного втручання виконується резекція булезно змінених ділянок легені та плевродез – процедура, спрямована на зрощення плевральних листків для запобігання рецидиву пневмотораксу. Плевродез може бути механічним (шляхом скарифікації плеври) або хімічним (з використанням тальку, доксициклину або інших склерозуючих агентів). Ефективність хірургічного лікування у запобіганні рецидивам перевищує 95%.

Профілактика та прогноз при пневмотораксі

Профілактика пневмотораксу включає комплекс заходів, спрямованих на зменшення ризику виникнення первинного епізоду та запобігання рецидивам захворювання. Хоча первинний спонтанний пневмоторакс часто виникає без видимих причин у здорових людей, існують певні фактори ризику, на які можна впливати. Розуміння цих факторів та їх корекція можуть значно зменшити ймовірність розвитку пневмотораксу.

Куріння є одним з найважливіших модифікованих факторів ризику розвитку спонтанного пневмотораксу. Ризик виникнення пневмотораксу у курців у 20 разів вищий порівняно з некурцями. Тютюновий дим викликає запальні зміни в легенях, сприяє утворенню субплевральних булл та порушує нормальну структуру легеневої тканини. Відмова від куріння є найефективнішим заходом первинної профілактики пневмотораксу.

Людям з високим ризиком розвитку пневмотораксу слід уникати різких змін атмосферного тиску. Це особливо актуально для підводного плавання, польотів на літаках без герметичної кабіни, альпінізму на великі висоти. При наявності в анамнезі епізодів спонтанного пневмотораксу такі види діяльності можуть бути протипоказані до проведення профілактичного хірургічного втручання.

Пацієнти з хронічними захворюваннями легень потребують ретельного медичного спостереження та оптимального лікування основного захворювання. Адекватна терапія астми, ХОЗЛ, своєчасне лікування респіраторних інфекцій можуть зменшити ризик розвитку вторинного пневмотораксу. Важливим є регулярне виконання рентгенографії грудної клітки для раннього виявлення булезних змін або інших патологічних процесів у легенях.

Прогноз при пневмотораксі залежить від багатьох факторів, включаючи тип захворювання, своєчасність діагностики та лікування, наявність супутніх захворювань та загальний стан пацієнта. При первинному спонтанному пневмотораксі прогноз зазвичай сприятливий за умови адекватного лікування. Ризик рецидиву після першого епізоду складає приблизно 20-30% протягом двох років.

Вторинний спонтанний пневмоторакс має менш сприятливий прогноз через наявність основного захворювання легень. Смертність при вторинному пневмотораксі може сягати 10-15%, особливо у пацієнтів похилого віку з тяжкими супутніми захворюваннями. Травматичний пневмоторакс має різний прогноз залежно від механізму травми, супутніх ушкоджень та своєчасності надання медичної допомоги.

Напружений пневмоторакс є невідкладним станом з високою летальністю при несвоєчасному лікуванні. Однак при швидкій діагностиці та негайній декомпресії прогноз може бути сприятливим. Важливим є навчання медичного персоналу швидкому розпізнаванню та лікуванню цього життєзагрозливого стану.

Після успішного лікування пневмотораксу пацієнти потребують диспансерного спостереження та навчання розпізнаванню ранніх симптомів рецидиву. Вони повинні знати, коли негайно звертатися за медичною допомогою, та мати план дій на випадок виникнення симптомів пневмотораксу. Психологічна підтримка також може бути корисною, оскільки страх рецидиву може значно впливати на якість життя пацієнтів.

Медичний центр “Віта Медікал” пропонує професійну діагностику та лікування захворювань дихальної системи. Наші досвідчені лікарі-пульмонологи та терапевти використовують сучасні методи діагностики, включаючи рентгенографію, лабораторні дослідження та функціональні тести легень.

Записатися на консультацію можна за телефоном або через наш сайт vitamedical.com.ua. Не відкладайте лікування – своєчасна діагностика та правильне лікування пневмонії є запорукою швидкого одужання та запобігання ускладненням.