Рентгенографія попекреково-крижового відділу хребта з функціональними навантаженнями в 4 проєкціях

Рентгенографія попереково-крижового відділу хребта з функціональними навантаженнями в чотирьох проєкціях в Києві – це розширене рентгенологічне дослідження нижнього відділу хребетного стовпа з виконанням стандартних прямої та бокової проєкцій у нейтральному положенні та додаткових функціональних знімків у максимальному згинанні та розгинанні для оцінки стабільності хребта, виявлення патологічної рухливості хребців, прихованої нестабільності, що не визначається на звичайних рентгенограмах. Рентген поперекового відділу з функціональними пробами на Оболоні, Троєщині та Мінській в медичному центрі VitaMedical виконується на сучасному цифровому рентгенівському апараті з можливістю отримання високоякісних знімків при мінімальному променевому навантаженні, з детальною оцінкою висоти та структури міжхребцевих дисків, форми та розташування хребців, стану міжхребцевих суглобів, вимірюванням кутів зміщення хребців при згинанні-розгинанні для кількісної оцінки нестабільності.

Рентгенографія попекреково-крижового відділу хребта з функціональними навантаженнями в 4 проєкціях

Коли варто звертатися до послуги?

Хронічний біль у попереку механічного характеру, що посилюється при рухах, нахилах, обертаннях тулуба, зменшується в спокої, супроводжується відчуттям нестабільності, нестійкості хребта, потребує функціональної рентгенографії для виявлення прихованої нестабільності хребців як причини симптомів. Пацієнти описують біль як ниючий, тягнучий, розлитий у нижній частині спини без чіткої локалізації, що виникає або посилюється при тривалому стоянні, сидінні, особливо при переході з сидячого положення в стояче або навпаки. Відчуття нестабільності, розхитаності, ненадійності хребта при рухах, необхідність підтримувати поперек руками при вставанні, нахилах є характерними суб’єктивними проявами сегментарної нестабільності хребта. Механічний біль відрізняється від радикулярного корінцевого болю відсутністю іррадіації по ходу нервових корінців у ногу, сідницю, відсутністю неврологічних симптомів оніміння, слабкості м’язів. Посилення болю при певних рухах згинанні, розгинанні, бокових нахилах може вказувати на напрямок нестабільності, що краще виявляється при функціональних знімках. Неефективність консервативного лікування болю в попереку фізіотерапією, медикаментами, мануальною терапією протягом кількох місяців може свідчити про наявність структурної патології нестабільності, що потребує хірургічної стабілізації, діагностується функціональною рентгенографією. Молодий вік пацієнта до сорока років з хронічним болем у попереку без вираженого остеохондрозу на звичайних рентгенограмах підвищує підозру на нестабільність внаслідок травми, вродженої слабкості зв’язок, дефектів дужок хребців.
Спондилолістез або зміщення хребця вперед відносно нижчележачого є найчастішою причиною нестабільності попереково-крижового відділу, потребує функціональної рентгенографії для оцінки ступеня та динаміки зміщення при рухах. Спондилолістез виявляється у два-шість відсотків дорослого населення, найчастіше на рівні п’ятого поперекового хребця L5 відносно першого крижового S1 через максимальне навантаження на цей сегмент та анатомічний нахил крижа вперед. Класифікація спондилолістезу за Мейєрдінгом включає чотири ступеня залежно від відсотка зміщення перший ступінь до двадцяти п’яти відсотків, другий двадцять п’ять-п’ятдесят відсотків, третій п’ятдесят-сімдесят п’ять відсотків, четвертий понад сімдесят п’ять відсотків. На звичайних статичних рентгенограмах у нейтральному положенні може виявлятися лише незначне зміщення першого ступеня, тоді як при функціональних знімках у згинанні або розгинанні зміщення може збільшуватися на десять-двадцять відсотків, що свідчить про динамічну нестабільність, нестабільний спондилолістез. Стабільний спондилолістез характеризується постійним ступенем зміщення, що не змінюється при згинанні-розгинанні, зазвичай безсимптомний або з мінімальними проявами, не потребує хірургічного лікування. Нестабільний спондилолістез з різницею зміщення понад чотири міліметри або десять відсотків між згинанням та розгинанням на функціональних знімках асоціюється з вираженим больовим синдромом, підвищеним ризиком прогресування зміщення, неврологічних ускладнень, потребує хірургічної стабілізації.
Спондилолітичний спондилолістез з дефектом дужки хребця спондилолізом є найчастішою формою, виникає від стресових переломів дужок у підлітків-спортсменів з надмірними навантаженнями на хребет гімнастика, важка атлетика, боротьба або від вроджених дефектів дужок.Травми попереково-крижового відділу хребта з ушибами, розтягненнями зв’язок, компресійними переломами тіл хребців, переломами відростків потребують функціональної рентгенографії через кілька тижнів після травми для оцінки стабільності хребта, цілісності зв’язкового апарату, виключення пізньої посттравматичної нестабільності. Гострі компресійні переломи тіл хребців при падінні з висоти, дорожньо-транспортних пригодах, остеопоротичні компресійні переломи у літніх людей можуть бути стабільними без пошкодження задніх структур дужок, міжхребцевих суглобів, зв’язок або нестабільними з пошкодженням всіх трьох колон хребта за класифікацією Денісона. Функціональні знімки через шість-вісім тижнів після травми після зняття гіпсового корсета дозволяють оцінити, чи зберігається патологічна рухливість у пошкодженому сегменті, що може вимагати відстроченої хірургічної стабілізації. Застарілі нелікувані травми попереку з хронічним болем потребують функціональної рентгенографії для виявлення посттравматичної нестабільності як причини персистуючих симптомів через місяці-роки після травми. Мікротравматизація зв’язок хребта від хронічних перевантажень у спортсменів, важкої фізичної праці може призводити до розвитку нестабільності без явних переломів, виявляється лише на функціональних знімках як надмірна рухливість. У медичного центру на Мінській виконується повний комплекс рентгенологічної діагностики травм та нестабільності попереково-крижового відділу хребта з функціональними пробами.

Записатися до лікаря

Як відбувається консультація:

01

Крок перший: підготовка пацієнта та консультація лікаря

Процедура рентгенографії попереково-крижового відділу хребта з функціональними навантаженнями не вимагає спеціальної складної підготовки пацієнта, але потребує дотримання кількох рекомендацій для отримання якісних інформативних знімків без артефактів. Очищення кишечника за день до дослідження шляхом прийому легкого проносного або постановки очисної клізми вранці день дослідження рекомендується для зменшення газів у кишечнику, які можуть накладатися на зображення хребта, погіршувати візуалізацію кісткових структур. Обмеження вживання газоутворюючих продуктів капусти, бобових, чорного хліба, газованих напоїв за два дні до дослідження зменшує метеоризм.

02

Крок другий: виконання стандартних прямої та бокової проєкцій

Після підготовки пацієнт розміщується біля рентгенівського апарата спочатку в положенні стоячи спиною до детектора для виконання прямої задньопередньої проєкції попереково-крижового відділу хребта в нейтральному положенні без згинання або розгинання. Рентгенлаборант налаштовує висоту детектора та рентгенівської трубки відповідно до зросту пацієнта так, щоб центральний промінь був спрямований на рівень третього-четвертого поперекових хребців, що приблизно відповідає рівню пупка. Пацієнт притискається спиною до детектора, ноги на ширині плеч, руки відведені в сторони або схрещені на грудях для уникнення накладання на зображення попереку. Дихання затримується на глибокому вдиху на кілька секунд під час експозиції для зменшення рухових артефактів. Пряма проєкція дозволяє оцінити розташування хребців по середній лінії, відсутність бокових зміщень латеролістезу, симетричність остистих відростків, ніжок дужок, міжхребцевих суглобів, стан крижово-клубових суглобів, структуру кісткової тканини тіл хребців.

03

Крок третій: виконання функціонального знімка в максимальному згинанні

Після отримання стандартних знімків пацієнт залишається в положенні стоячи боком до детектора для виконання функціонального знімка в максимальному згинанні флексії тулуба вперед для оцінки стабільності хребта при цьому русі. Рентгенлаборант інструктує пацієнта повільно нахилитися вперед якомога нижче, намагаючись дістати руками до підлоги або максимально наблизитися, згинаючи хребет у попереку без згинання ніг у колінах. Максимальне згинання тулуба вперед призводить до відкриття задніх відділів міжхребцевих просторів, кутового зміщення хребців з формуванням дугоподібного вигину хребта опуклістю назад, розтягування задніх зв'язок, стискання передніх відділів дисків. При нестабільності хребців на рівні ураженого сегмента відбувається надмірне кутове зміщення з утворенням кутового зламування дуги хребта замість рівномірного вигину, надмірне відкриття заднього міжхребцевого простору, можливе зміщення вищележачого хребця вперед відносно нижчележачого на кілька міліметрів. Після досягнення пацієнтом максимального згинання з фіксацією в цьому положенні на кілька секунд,

04

Крок четвертий: виконання функціонального знімка в максимальному розгинанні та оцінка результатів

Після виконання знімка в згинанні пацієнт повільно випрямляється, потім виконує максимальне розгинання екстензію тулуба назад для виконання четвертого знімка, що завершує функціональне дослідження попереково-крижового відділу. Рентгенлаборант інструктує пацієнта нахилитися назад якомога більше, випинаючи живіт вперед, відхиляючи плечі та голову назад, можна руками підтримувати поперек для полегшення розгинання, зберігаючи ноги прямими без згинання колін. Максимальне розгинання тулуба назад призводить до закриття задніх відділів міжхребцевих просторів зі зближенням остистих відростків, кутового зміщення хребців у протилежний бік з формуванням вигину хребта опуклістю вперед посилення лордозу, відкриття передніх відділів міжхребцевих просторів, стискання задніх структур міжхребцевих суглобів. Висновок рентгенолога включає опис знахідок на всіх чотирьох проєкціях, вимірювання кутів та зміщень, заключний діагноз нестабільність на певному рівні зі ступенем, спондилолістез з ступенем та динамікою, дегенеративні зміни, деформації, рекомендації щодо додаткових досліджень МРТ для оцінки дисків, нервових корінців або подальшого лікування консервативного, хірургічного. У медичного центру VitaMedical на Троєщині забезпечується повний цикл рентгенологічної діагностики попереково-крижового відділу хребта від виконання якісних знімків до детальної консультації нейрохірурга або ортопеда-травматолога з плануванням лікування.

Наші лікарі

Вергілесова Наталія Василівна

Вергілесова Наталія Василівна

Рентген лаборант

Стаж: 31 років

Детальніше

від 400 грн

Записатися
Долгая Світлана Василівна

Долгая Світлана Василівна

Рентген лаборант

Стаж: 34 років

Детальніше

від 400 грн

Записатися
Попчук Світлана Олегівна

Попчук Світлана Олегівна

Лікар рентгенолог

Стаж: 20 років

Детальніше

від 400 грн

Записатися
Всі лікарі

Наші принципи

Спілкування

Робота лікаря схожа з роботою психолога: вміння слухати та ставити потрібні запитання.

Індивідуальний підхід

Кожна людина — особистість. І щоб пацієнт міг довіряти лікарю, потрібно знайти до людини свій підхід.

Контакт в спілкуванні

Важливо встановити з клієнтом контакт, дізнатися про спосіб життя — від нього часто залежить наявність захворювання.

Лікувати організму в комплексі

Не знімати симптоми спазмолітиками, а шукати причину і лікувати її.

Суміжні послуги

Карта клінік

Клініка на Мінській вул.
вул. Зої Гайдай, 5а
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут
Клініка на Троєщині вул.
Оноре де Бальзака 80
Відчинено
Графік роботи
Пн-Пт
08:00 - 20:00
Суббота
08:00 - 18:00
Неділя
08:00 - 19:00
Прокласти маршрут

Що виявляє рентгенографія з функціональними навантаженнями
Патологічна гіпермобільність або надмірна рухливість хребців один відносно одного при згинанні-розгинанні є головною знахідкою на функціональних рентгенограмах, що свідчить про сегментарну нестабільність від пошкодження дисків, зв’язок, міжхребцевих суглобів. Нормальна фізіологічна рухливість у попереково-крижовому відділі при згинанні-розгинанні становить від десяти до п’ятнадцяти градусів кутового зміщення та до двох міліметрів лінійного зміщення на кожному рівні залежно від віку, гнучкості хребта, методики вимірювання. Патологічна гіпермобільність діагностується при кутовому зміщенні понад п’ятнадцять-двадцять градусів або лінійному зміщенні понад три-чотири міліметри між хребцями при порівнянні знімків у максимальному згинанні та розгинанні. На боковій рентгенограмі в згинанні здорові хребці формують рівномірну дугу з відкриттям міжхребцевих просторів ззаду, тоді як при нестабільності виникає локальне кутове зламування на рівні ураженого сегмента з надмірним відкриттям міжхребцевого простору. На рентгенограмі в розгинанні здорові хребці формують рівномірну протилежну дугу з відкриттям міжхребцевих просторів спереду, при нестабільності виникає надмірне закриття дискового простору з зближенням тіл хребців. Вимірювання проводиться шляхом проведення ліній вздовж верхньої та нижньої замикальних пластинок суміжних хребців на знімках у згинанні та розгинанні, обчислення кута між цими лініями, різниця кутів між згинанням та розгинанням відображає обсяг рухливості сегмента.Спондилолістез або зміщення хребця вперед відносно нижчележачого оцінюється на бокових рентгенограмах у нейтральному положенні, згинанні та розгинанні для визначення ступеня зміщення за Мейєрдінгом та оцінки динаміки зміщення при рухах. На боковій рентгенограмі для вимірювання спондилолістезу проводиться вертикальна лінія від задньонижнього кута вищележачого хребця, вимірюється відстань від цієї лінії до задньоверхнього кута нижчележачого хребця, ця відстань ділиться на передньозадній розмір нижчележачого хребця, результат у відсотках відповідає ступеню зміщення. Перший ступінь спондилолістезу до двадцяти п’яти відсотків зазвичай безсимптомний, виявляється випадково, не потребує лікування при стабільності. Другий ступінь двадцять п’ять-п’ятдесят відсотків може супроводжуватися механічним болем, потребує консервативного лікування з фіксуючими корсетами, фізіотерапією, за відсутності ефекту хірургічної стабілізації. Третій та четвертий ступені понад п’ятдесят відсотків практично завжди симптомні з вираженим болем, неврологічними проявами від здавлення нервових корінців, потребують хірургічного лікування. Динамічна оцінка зміщення при функціональних знімках проводиться шляхом вимірювання відсотка зміщення на знімках у згинанні та розгинанні, різниця понад десять відсотків або чотири міліметри вказує на нестабільний спондилолістез з високим ризиком прогресування. Ретролістез або зміщення хребця назад рідше діагностується, оцінюється аналогічно антеролістезу, частіше виникає на верхньопоперекових рівнях L2-L3, L3-L4 при дегенеративних змінах.Спондилоліз або дефект дужки хребця в міжсуглобовій частині виявляється на бокових рентгенограмах як перерив кісткової структури дужки у вигляді лінії просвітління, що нагадує нашийник шотландського тер’єра, найчастіше двобічний симетричний на рівні п’ятого поперекового хребця. Спондилоліз виникає від стресових переломів дужок при повторних мікротравмах від гіперекстензії хребта у спортсменів-підлітків гімнастів, важкоатлетів або від вроджених дефектів кісткової структури дужок. Однобічний спондилоліз може бути безсимптомним без нестабільності, оскільки протилежна інтактна дужка утримує сегмент. Двобічний спондилоліз призводить до нестабільності з розвитком спондилолістезу, оскільки обидві дужки пошкоджені, втрачається задня опора хребця на нижчележачий через міжхребцеві суглоби. Функціональні знімки при спондилолізі дозволяють оцінити, чи розвинувся спондилолістез на фоні дефектів дужок, яка його динаміка при рухах для визначення необхідності хірургічної фіксації. Консолідований спондилоліз з загоєнням дефекту дужки фіброзною або кістковою тканиною може не призводити до нестабільності, оцінюється функціональними знімками для виключення патологічної рухливості. Псевдоартроз у ділянці спондилолізу з збереженням дефекту дужки без загоєння протягом місяців-років асоціюється з хронічним болем, нестабільністю, виявляється на функціональних знімках як патологічна рухливість.
Переваги функціональної рентгенографії та альтернативні методи
Висока інформативність для діагностики нестабільності хребта є головною перевагою функціональної рентгенографії порівняно зі стандартними статичними знімками або навіть МРТ, оскільки лише динамічна оцінка при рухах дозволяє виявити патологічну рухливість хребців. Статичні рентгенограми у нейтральному положенні можуть виглядати абсолютно нормально з правильним розташуванням хребців, збереженою висотою дисків, відсутністю зміщень, тоді як функціональні знімки в згинанні-розгинанні виявляють надмірне зміщення, кутове зламування, що пояснює механічний біль у пацієнта. МРТ хребта дозволяє детально візуалізувати міжхребцеві диски, спинний мозок, нервові корінці, зв’язки, але виконується в положенні лежачи без навантаження на хребет, тому не може оцінити динамічну стабільність при рухах, яка проявляється лише у вертикальному положенні під вагою тіла. Комбінація МРТ для оцінки стану м’яких тканин дисків, зв’язок, корінців та функціональної рентгенографії для оцінки динамічної стабільності кісткових структур забезпечує найповнішу інформацію для планування лікування нестабільності хребта. Доступність та економічність рентгенографії порівняно з МРТ робить її оптимальним першим методом обстеження при підозрі на нестабільність, МРТ призначається за показаннями при виявленні патології на рентгені або при неврологічних симптомах здавлення корінців.
Швидкість виконання дослідження протягом десяти-п’ятнадцяти хвилин з отриманням чотирьох проєкцій є перевагою функціональної рентгенографії, що зручно для пацієнтів з вираженим болем, які не можуть довго перебувати в одному положенні під час МРТ протягом тридцяти-сорока хвилин. Відсутність протипоказань за винятком вагітності дозволяє виконувати рентгенографію пацієнтам з металевими імплантами, кардіостимуляторами, клаустрофобією, які не можуть проходити МРТ через абсолютні протипоказання. Можливість кількісної оцінки нестабільності з точним вимірюванням градусів кутового зміщення, міліметрів лінійного зміщення на функціональних знімках дозволяє об’єктивізувати ступінь патології, порівнювати динаміку при повторних дослідженнях після лікування, використовувати як критерій успішності консервативного лікування або показання до хірургічної стабілізації. Цифрова рентгенографія на сучасних апаратах забезпечує високу якість зображення з можливістю постобробки зміни контрастності, яскравості, збільшення окремих ділянок для детального вивчення, зберігання знімків у цифровому форматі DICOM для архівування, передачі в інші клініки, повторного перегляду без втрати якості. Низьке променеве навантаження сучасних цифрових рентгенапаратів з дозою опромінення два-три мілізіверта для чотирьох знімків попереку робить дослідження безпечним для діагностичних цілей, можливість повторювати через кілька місяців для контролю динаміки без перевищення річних допустимих доз.