Коли варто звертатися за консультацією?
Реабілітація після ортопедичних та травматологічних операцій потребує обов’язкового курсу кінезіотерапії для відновлення функції оперованої ділянки, запобігання ускладненням, повернення до повноцінної активності. Після ендопротезування кульшового або колінного суглоба кінезіотерапія починається вже з перших днів після операції з пасивних рухів, поступово прогресуючи до активних вправ для зміцнення м’язів, відновлення обсягу рухів у суглобі, навчання ходьбі з милицями та без них. Після артроскопічних операцій на колінному суглобі з приводу пошкодження меніска, передньої хрестоподібної зв’язки індивідуальні сеанси кінезіотерапії критично важливі для відновлення стабільності суглоба, м’язової сили чотириголового м’яза, який швидко атрофується після операції, власної чутливості для профілактики повторних травм. Кінезіотерапія на Троєщині або Оболоні після операцій на плечовому суглобі допомагає відновити обсяг рухів, подолати післяопераційну тугорухливість, зміцнити ротаторну манжету. Реабілітація після переломів кісток, коли знято гіпс або фіксатор, включає кінезіотерапію для подолання м’язової атрофії, тугорухливості суглобів, відновлення координації та сили.Хронічний больовий синдром у спині, шиї, попереку внаслідок дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта часто пов’язаний з дисбалансом м’язів, слабкістю глибоких стабілізаторів хребта, хронічним спазмом поверхневих м’язів. Пацієнти з остеохондрозом, грижами міжхребцевих дисків, спондилоартрозом потребують курсу кінезіотерапії для зміцнення м’язів кора, які підтримують хребет у правильному положенні та розвантажують міжхребцеві диски. Спеціальні вправи на стабілізацію хребта, розтягування укорочених м’язів, покращення рухливості хребта допомагають зменшити біль, запобігти рецидивам загострень. Неправильна постава з сколіозом, кіфозом, гіперлордозом у дітей та дорослих коригується індивідуальними програмами кінезіотерапії з асиметричними вправами для вирівнювання м’язового дисбалансу. Порушення функції після травм хребта без пошкодження спинного мозку також потребують кінезіотерапії для відновлення нормального стереотипу рухів.Неврологічні захворювання з руховими порушеннями є важливою сферою застосування кінезіотерапії. Реабілітація після інсульту спрямована на відновлення рухів у паралізованих кінцівках, запобігання формуванню патологічних рухових патернів, покращення ходьби та балансу. Індивідуальні сеанси включають пасивні рухи для підтримання обсягу рухів у суглобах, активно-асистовані вправи на ранніх етапах відновлення, коли пацієнт не може рухати кінцівкою самостійно, активні вправи для зміцнення м’язів, функціональні вправи для відновлення побутових навичок. При паркінсонізмі кінезіотерапія допомагає зберегти рухливість, покращити ходу, подолати застигання при ходьбі, зменшити ризик падінь. Розсіяний склероз з прогресуючою слабкістю м’язів, порушенням координації потребує регулярних занять кінезіотерапією для підтримання максимально можливої функції. Периферичні невропатії з м’язовою слабкістю лікуються вправами для зміцнення уражених м’язів.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Принципи та переваги кінезіотерапії
Індивідуальний підхід з персоналізованою програмою вправ є фундаментальним принципом кінезіотерапії, яка відрізняє цей метод від групової лікувальної фізкультури з стандартними вправами для всіх. Кінезіотерапевт розробляє унікальну програму для кожного пацієнта з урахуванням конкретного діагнозу, стадії захворювання або етапу реабілітації після операції, функціональних обмежень, супутніх захворювань, віку, фізичної підготовки, цілей та мотивації. Те, що ефективно для одного пацієнта з артрозом колінного суглоба, може бути неприйнятним для іншого через різний ступінь деструкції, м’язової сили, больового синдрому. Програма постійно адаптується залежно від прогресу пацієнта, змін у симптомах, виникнення нових проблем. Гнучкість та динамічність програми дозволяють оптимізувати процес відновлення для досягнення найкращих результатів у найкоротший термін.
Активна участь пацієнта у процесі лікування на відміну від пасивних методів фізіотерапії, таких як електротерапія або масаж, де пацієнт просто лежить, робить кінезіотерапію найефективнішим методом відновлення функції. М’язи зміцнюються лише при активних скороченнях під навантаженням, координація покращується лише при виконанні рухів, витривалість розвивається лише при кардіоваскулярних навантаженнях. Жодні пасивні процедури не можуть замінити активне тренування. Пацієнт вчиться контролювати свій стан, відчувати м’язи, розуміти правильні та неправильні рухові патерни, що дає йому інструменти для самостійного управління своїм здоров’ям. Розуміння механізмів виникнення болю, факторів провокації, способів попередження загострень дає відчуття контролю та зменшує страх перед рухом. Навички самодопомоги з домашніми вправами, ергономічними рекомендаціями, модифікацією активності дозволяють підтримувати досягнутий результат довгостроково.
Курс лікування та очікувані результати
Кількість сеансів кінезіотерапії у курсі лікування залежить від діагнозу, тяжкості порушень, цілей реабілітації та індивідуальних особливостей пацієнта. При гострих станах, таких як загострення болю в спині, може бути достатньо короткого курсу з п’яти-десяти сеансів для навчання вправам, зменшення болю, відновлення функції. При реабілітації після ортопедичних операцій потрібен тривалий курс від двадцяти до сорока сеансів протягом кількох місяців для повного відновлення функції оперованого суглоба, м’язової сили, повернення до спорту або фізично активної роботи. Після ендопротезування кульшового суглоба інтенсивна кінезіотерапія проводиться два-три рази на тиждень перші три місяці, потім рідше для підтримки результату. При хронічних захворюваннях, таких як прогресуючі неврологічні хвороби або важкий артроз, може знадобитися постійна підтримуюча кінезіотерапія один-два рази на тиждень впродовж років для збереження максимальної функції та профілактики погіршення.
Частота сеансів зазвичай становить два-три рази на тиждень на початкових етапах реабілітації для забезпечення достатнього стимулу для адаптації при достатньому відновленні між тренуваннями. Занадто рідкі сеанси раз на тиждень можуть бути недостатніми для прогресу, занадто часті щодня можуть призвести до перевантаження без достатнього відновлення. Між сеансами пацієнт виконує домашні вправи щодня або кілька разів на день залежно від програми для підтримання та закріплення досягнутого на заняттях з кінезіотерапевтом. Домашня програма є невід’ємною частиною успішної реабілітації, оскільки один-два сеанси на тиждень недостатні для повноцінного відновлення. Співпраця між пацієнтом та кінезіотерапевтом з дотриманням рекомендацій, регулярним виконанням домашніх вправ, відвертим спілкуванням про прогрес та труднощі є ключем до успіху.
Результати кінезіотерапії індивідуальні та залежать від багатьох факторів. Пацієнти з гострими станами та коротким анамнезом симптомів зазвичай відповідають швидше та досягають повного одужання. При хронічних захворюваннях з багаторічним анамнезом, множинними супутніми проблемами прогрес може бути повільнішим, а цілі реалістично спрямовані на покращення функції та якості життя, а не на повне одужання. Мотивація пацієнта, дотримання режиму занять, виконання домашніх вправ критично впливають на результат. Молодші пацієнти з кращими регенеративними здібностями відновлюються швидше. Перші помітні покращення більшість пацієнтів відмічають після чотирьох-шести сеансів у вигляді зменшення болю, покращення рухливості, збільшення сили, кращої координації. Стійкі довгострокові результати досягаються після завершення повного курсу реабілітації з інтеграцією навичок у повсякденне життя, переходом до самостійної підтримуючої програми вправ, модифікацією факторів ризику рецидиву.
Як підготуватися до сеансу кінезіотерапії
Підготовка до сеансу кінезіотерапії проста та не вимагає особливих обмежень. Одягніться в зручний спортивний одяг, який не обмежує рухів – футболку або майку, спортивні штани або шорти, кросівки зі щільною фіксацією стопи. Уникайте джинсів, спідниць, тісного одягу, в якому важко виконувати вправи. Візьміть з собою пляшку води для відновлення водного балансу під час заняття, невелике рушник для витирання поту. Якщо маєте супутні захворювання, які можуть вплинути на можливість тренувань, повідомте про них кінезіотерапевта – серцево-судинні захворювання, гіпертензію, цукровий діабет, астму. Візьміть медичні документи з діагнозом, результати обстежень, виписки зі стаціонару після операцій для інформування фахівця про особливості вашого стану. Не приходьте голодними, але й не одразу після щільного прийому їжі, оптимально за одну-дві години після легкого перекусу.

