Лікування парапроктиту: Симптоми, діагностика, методи операції та післяопераційний догляд

Парапроктит — це запальне захворювання, що вражає тканини навколо прямої кишки. У цій зоні знаходяться численні залози, які можуть забруднюватися та інфікуватися через бактерії, що потрапляють із кишківника. Найчастіше збудниками інфекції стають Escherichia coli (кишкова паличка), Staphylococcus aureus, Streptococcus, а також анаеробні бактерії, які природно присутні у прямій кишці.
Захворювання може протікати у двох формах:
- Гострий парапроктит: характеризується швидким розвитком гнійного процесу з яскраво вираженими симптомами.
- Хронічний парапроктит: це наслідок нелікованого або неправильно вилікуваного гострого парапроктиту. У цьому випадку часто утворюються свищі — патологічні канали між прямою кишкою та поверхнею шкіри.
Причини виникнення парапроктиту
Основною причиною парапроктиту є інфекція, що проникає через анальні залози або тріщини у слизовій оболонці прямої кишки. Виникнення парапроктиту може сприяти:
- Порушення цілісності слизової оболонки прямої кишки: при геморої, анальних тріщинах або мікротравмах.
- Знижений імунітет: хронічні захворювання або інші фактори, які пригнічують імунну систему, підвищують ризик інфікування.
- Порушення гігієни: нерегулярний догляд за анальною зоною, особливо після дефекації, сприяє розмноженню бактерій і підвищує ймовірність розвитку інфекції.
- Хронічні закрепи або діарея: ці стани підвищують ризик утворення мікротравм у слизовій оболонці прямої кишки.
Симптоми парапроктиту
Клінічна картина парапроктиту залежить від його форми. Для гострого парапроктиту характерні наступні симптоми:
- Гострий біль в анальній ділянці: біль може бути пульсуючим або різким, він посилюється під час сидіння, дефекації або фізичних навантажень.
- Загальні симптоми інтоксикації: підвищення температури тіла, озноб, слабкість, пітливість.
- Почервоніння та набряк у зоні ануса: у деяких випадках можна виявити гнійне виділення або отвори, через які проривається абсцес.
При хронічному парапроктиті можуть з’явитися свищі, що з’єднують пряму кишку зі шкірою навколо ануса. Це супроводжується постійними виділеннями, які можуть мати неприємний запах і викликати подразнення шкіри. У хронічній формі біль менш виражений, але свищі часто рецидивують, утворюючи нові канали.
Діагностика парапроктиту
Для точного діагностування парапроктиту необхідне всебічне обстеження пацієнта:
- Клінічний огляд. Лікар проктолог оглядає анальну ділянку для виявлення ознак запалення, набряку або свищів.
- Ректальне дослідження. Пальцеве дослідження прямої кишки дозволяє визначити наявність абсцесу, його розташування та глибину ураження тканин.
- УЗД та МРТ. Використання цих методів допомагає визначити точне місце розташування абсцесу, оцінити його розміри та ступінь ураження навколишніх тканин.
- Рентген із контрастом. У випадку свищів можуть бути призначені контрастні рентгенівські дослідження для визначення напрямку та розгалуженості патологічного каналу.
Методи лікування парапроктиту
У більшості випадків лікування парапроктиту вимагає хірургічного втручання. Операція полягає у розтині абсцесу, дренуванні гною та видаленні уражених тканин. Основні методи лікування включають:
- Інцизія та дренування абсцесу. Це первинний етап лікування гострого парапроктиту, під час якого хірург розкриває абсцес для видалення гною. Операція проводиться під загальним або місцевим наркозом. Після дренування призначається курс антибіотиків для боротьби з інфекцією.
- Резекція свища. У випадку хронічного парапроктиту, коли утворився свищ, необхідне хірургічне видалення патологічного каналу. Операція проводиться для повного усунення свища та запобігання рецидивам.
- Лазерна фістулектомія. Це сучасний метод лікування хронічного парапроктиту, при якому свищі видаляються за допомогою лазера. Такий метод мінімально травматичний і забезпечує швидке загоєння.
- Антибактеріальна терапія. Після операції обов’язково призначається курс антибіотиків для боротьби з інфекцією. Тривалість курсу залежить від ступеня поширення інфекції та стану пацієнта.
Післяопераційний догляд
Післяопераційний період потребує дотримання спеціальних рекомендацій для швидкого відновлення та запобігання рецидивам:
- Регулярні перев’язки. Необхідно щодня обробляти рану антисептичними засобами та замінювати перев’язки.
- Антибіотикотерапія. Призначається для профілактики інфекції та зниження ризику ускладнень.
- Гігієна анальної зони. Після кожної дефекації рекомендується промивати анальну зону теплою водою та ретельно висушувати.
- Дієта. У раціоні пацієнта мають бути присутні продукти, багаті на клітковину, щоб уникнути закрепів. Після операції важливо підтримувати регулярне, м’яке випорожнення, щоб не травмувати післяопераційну рану.
Термін відновлення залежить від типу операції та стану пацієнта, але в середньому повне загоєння настає через 2-4 тижні. Після цього важливо уникати тривалого сидіння та важких фізичних навантажень.
Ускладнення
Попри правильне лікування, можливі ускладнення парапроктиту:
- Рецидиви. Навіть після хірургічного втручання можливе повторне утворення абсцесів або свищів, особливо якщо була неповністю видалена уражена тканина.
- Свищі. При хронічному парапроктиті часто утворюються свищі, які можуть мати складну будову та потребувати додаткового хірургічного втручання.
- Сепсис. Небезпечне ускладнення, що виникає при поширенні інфекції через кровотік, може призвести до ураження внутрішніх органів та систем.
Профілактика парапроктиту
Для запобігання розвитку парапроктиту варто дотримуватися таких рекомендацій:
- Регулярна гігієна анальної зони. Підтримання чистоти навколо анального отвору після дефекації та уникнення подразнення шкіри є ключовим фактором. Варто використовувати м’які мийні засоби, що не викликають подразнення.
- Уникнення тривалих закрепів або діареї. Постійні проблеми з випорожненням підвищують ризик травмування слизової оболонки прямої кишки, що може призвести до інфікування та розвитку парапроктиту. Варто збалансувати харчування, включивши в раціон клітковину та багато рідини.
- Вчасне лікування геморою та анальних тріщин. Це основні стани, що можуть призвести до вторинної інфекції та розвитку парапроктиту. Регулярне спостереження у проктолога дозволить уникнути ускладнень. Лікування таких станів на початкових етапах може попередити подальші проблеми.
- Своєчасне звернення до лікаря. Якщо з’являються симптоми, які можуть свідчити про парапроктит — біль у ділянці ануса, набряк, підвищена температура, незвичайні виділення — важливо негайно звернутися до проктолога, оскільки раннє діагностування дозволяє уникнути важчих форм захворювання. У Віта Медікал ведуть прийом як лікарі проктологи чоловіки так і лікарі проктологи жінки.
Парапроктит — це складне захворювання, яке потребує негайного та компетентного лікування. Без хірургічного втручання гострий парапроктит може перейти в хронічну форму, з утворенням свищів та постійним рецидивом захворювання. Медичний центр Віта Медікал забезпечує високоякісне діагностування та ефективне лікування парапроктиту із застосуванням сучасних методів хірургічного втручання та комплексного підходу до реабілітації пацієнта.