Рекомендації з лікування сечокам’яної хвороби

Сечокам’яна хвороба (СКХ) — це складне захворювання, яке потребує індивідуального підходу до лікування. Лікування може включати як консервативні методи, спрямовані на розчинення та виведення каміння, так і хірургічні втручання, якщо камені не можуть бути видалені природним шляхом. Нижче надаємо детальний огляд етіології, патогенезу, методів діагностики, лікування та профілактики СКХ.

Етіологія та патогенез

Сечокам’яна хвороба виникає внаслідок порушення процесів обміну речовин в організмі, що призводить до утворення каменів у нирках і сечовивідних шляхах. Основні причини формування каменів включають:

1. Порушення метаболізму:
   • Гіперкальціурія: надмірна кількість кальцію в сечі сприяє утворенню кальцієвих каменів.
   • Гіпероксалурія: підвищений рівень оксалатів у сечі може призвести до утворення оксалатних каменів.
   • Гіперурікозурія: надмірний рівень сечової кислоти в сечі сприяє формуванню уратних каменів.
2. Інфекції сечовивідних шляхів:
   • Інфекції можуть змінювати рН сечі та сприяти кристалізації та утворенню каменів.
3. Анатомічні аномалії:
   • Гідронефроз (розширення ниркової миски та чашечок) та сечовідні стриктури (звуження сечоводу) можуть затримувати сечу, створюючи умови для утворення каменів.
4. Фактори харчування:
   • Надмірне споживання солі, білка та продуктів, багатих оксалатами (шпинат, ревінь, буряк), може сприяти розвитку СКХ.

Основні методи діагностики сечокам’яної хвороби

Для точного діагностування сечокам’яної хвороби використовуються такі методи:

1. Клінічний аналіз сечі:
   • Аналіз дозволяє виявити наявність кристалурії (виявлення кристалів у сечі), гематурії (кров у сечі) та інфекційних процесів.
2. Рентгенологічне дослідження:
   • Оглядова урографія дозволяє оцінити анатомічний стан нирок і виявити наявність каменів.
   • Комп’ютерна томографія (КТ) — точний метод, який допомагає виявити навіть дрібні камені та визначити їх точне розташування.
3. УЗД:
   • Ультразвукове дослідження використовується для виявлення каменів, а також для оцінки стану нирок та можливих ускладнень, таких як гідронефроз.

Консервативне лікування сечокам’яної хвороби

Консервативне лікування спрямоване на полегшення болю, запобігання інфекціям та, в деяких випадках, розчинення каменів. Методи консервативного лікування включають:

• Знеболення та зняття спазмів

Для зменшення болю та зняття м’язових спазмів використовуються такі препарати:

• Анальгетик та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)
• Спазмолітики

• Розчинення каміння

У випадку уратних каменів можливе використання цитратних сумішей, які допомагають розчинити камені та знизити їхній розмір. 

• Антибактеріальна терапія (при інфекції)

Якщо виявлено інфекційний процес, призначаються антибіотики, які підбираються на основі чутливості збудника.

• Дієтотерапія та гідратація

Для зниження ризику утворення нових каменів і полегшення виведення наявних рекомендується:

• Збільшення об’єму споживаної рідини: до 2-3 літрів на день для підтримання адекватної гідратації та запобігання кристалізації солей у сечі.
• Дієта: обмеження продуктів, багатих на оксалати (шпинат, буряк, кава), пурини (червоне м’ясо, риба) та сіль. Раціон повинен включати більше овочів та фруктів, багатих на клітковину.

Хірургічне лікування сечокам’яної хвороби

Якщо консервативне лікування неефективне або камені є надто великими для природного виведення (понад 5 мм), можуть бути застосовані хірургічні методи:

• Дистанційна літотрипсія (ДЛТ)

ДЛТ — це метод дроблення каменів у нирках та сечоводах за допомогою ударних хвиль. Процедура є малоінвазивною і не потребує госпіталізації. Зазвичай використовується для каменів розміром до 2 см.

• Перкутанна нефролітотомія (ПНЛ)

ПНЛ застосовується для видалення великих каменів (понад 2 см) або у складних випадках. Процедура проводиться під загальним наркозом за допомогою нефроскопа, що вводиться через маленький отвір у спині.

• Уретероскопія

Уретероскопія — це метод, що передбачає введення уретероскопа через сечовипускний канал для видалення каменів із сечоводу. Камені можуть бути зруйновані й видалені через інструмент.

• Лапароскопічна та відкрита хірургія

У складних випадках, коли інші методи не є ефективними, може бути необхідне проведення лапароскопічної або відкритої хірургії для видалення каменів.

Профілактика сечокам’яної хвороби

Після видалення каменів важливо зосередитися на профілактиці рецидивів:

• Дієта

• Обмеження споживання солі: скорочення кількості солі в раціоні допомагає зменшити ризик утворення каменів.
• Зниження кількості білка: рекомендується обмежити споживання червоного м’яса та риби, які можуть сприяти утворенню сечових каменів.
• Збільшення споживання овочів і фруктів: вони допомагають підтримувати нормальний кислотно-лужний баланс і знижують ризик рецидиву.

• Медикаментозна профілактика

• Тіазидні діуретики: використовуються для зниження рівня кальцію в сечі 
• Алопуринол: призначається при гіперурікозурії для зниження рівня сечової кислоти (100-300 мг на добу).
• Цитрат калію: застосовується для алкалінізації сечі (10-30 мекв 2-3 рази на день), що допомагає запобігти утворенню каменів.

Проконсультуватися з лікарем і регулярно відвідувати медичні обстеження — ключовий фактор успішного лікування сечокам’яної хвороби. Важливо обговорити всі можливі методи лікування та профілактики з фахівцем, щоб уникнути рецидивів і ускладнень у майбутньому.

Бережіть своє здоров’я та звертайтеся до лікаря при перших ознаках хвороби! У медичному центрі “Віта Медікал” наші досвідчені фахівці готові допомогти вам у лікуванні сечокам’яної хвороби та розробити індивідуальний план профілактики рецидивів.

Не відкладайте своє здоров’я на потім! Якщо у вас з’явилися симптоми сечокам’яної хвороби або інші порушення роботи нирок і сечовивідних шляхів, зверніться до медичного центру “Віта Медікал”. Запишіться на консультацію вже сьогодні, і наші фахівці допоможуть вам повернутися до здорового та активного життя.