Фарингіт: причини, симптоми, діагностика та лікування

Фарингіт: причини, симптоми, діагностика та лікування

Фарингіт – запальне захворювання переважно інфекційної природи, що вражає слизову оболонку задньої стінки глотки. Як правило, воно завершується одужанням пацієнта, але в ряді випадків переходить у хронічну форму або призводить до серйозних ускладнень. Щоб уникнути несприятливого результату, слід дбати про своє здоров’я і за виникнення ознак фарингіту звертатися за консультацією до отоларинголога для уточнення діагнозу та отримання рекомендацій щодо лікування.

Фарингіт рідко протікає ізольовано, зазвичай він поєднується з іншими захворюваннями верхніх дихальних шляхів – ринітом, ларингітом, тонзилітом. Зустрічається в осіб різного віку, проте згідно з даними статистики, на гостру форму хвороби страждають частіше діти, а хронічний фарингіт діагностують переважно в дорослих. Хронічна форма цього захворювання становить від 5 до 10% випадків усіх хвороб ЛОР-органів.

Причини фарингіту

Основними причинами фарингіту є:

  1. Вірусні інфекції:
    • Віруси грипу, парагрипу, риновіруси, аденовіруси, коронавіруси.
    • Віруси герпесу (включаючи вірус Епштейна-Барр), ВІЛ, Коксаки.
  2. Бактеріальні інфекції:
    • Бета-гемолітичний стрептокок групи А.
    • Мікоплазми, хламідії.
  3. Грибкові інфекції:
    • Кандидоз глотки.
  4. Неінфекційні фактори:
    • Травми слизової (гарячі напої, гостра їжа).
    • Переохолодження (вживання холодної їжі та напоїв, вдихання холодного повітря ротом).
    • Вдихання шкідливих речовин або пилу.

Види фарингіту

Фарингіт класифікується за кількома ознаками:

  1. За причиною:
    • Інфекційний (вірусний, бактеріальний, грибковий).
    • Неінфекційний (травматичний, алергічний).
  2. За формою:
    • Гострий (тривалість до 2-3 тижнів).
    • Хронічний (тривалість понад 2 місяці).
  3. За характером змін слизової оболонки:
    • Катаральний (набряк та почервоніння слизової).
    • Гіпертрофічний (розростання лімфоїдної тканини).
    • Атрофічний (сухість та стоншення слизової).

Стадії розвитку фарингіту

Фарингіт найчастіше має інфекційне походження. Тому, як і багато інших подібних захворювань, він послідовно проходить чотири стадії розвитку. При цьому змінюється вираженість симптомів і особливості перебігу хвороби. Така класифікація застосовна тільки до гострої форми.

Стадії розвитку гострого фарингіту:

  • прихована (латентна): спостерігається при інфекційних захворюваннях. У цей час патогенні мікроорганізми активно розмножуються на слизовій оболонці глотки, але симптоми ще не з’являються;
  • продромальна: симптоми хвороби виражені неяскраво, людина загалом відчуває дискомфорт у горлі, з’являється незначне покашлювання, погіршується самопочуття, але зрозуміти точну причину цього поки що неможливо. У цей період з’являються пошкодження слизової оболонки;
  • стадія розпалу, або власне хвороби: помітний набряк слизової оболонки, горло червоне, відчувається виражений біль;
  • результат хвороби: як правило, на цій стадії запалення зменшується, симптоми хвороби зникають і настає одужання. На повне відновлення в середньому потрібно 1-2 місяці. Однак, якщо лікування не проводилося або було неадекватним, фарингіт може перейти з гострої стадії в хронічну.

Симптоми фарингіту

Гострий фарингіт проявляється:

  • Першінням та болем у горлі.
  • Сухим кашлем.
  • Збільшенням та почервонінням глотки.
  • Підвищенням температури тіла.

Хронічний фарингіт має менш виражені симптоми, але триваліші:

  • Постійна сухість у горлі.
  • Періодичний кашель.
  • Відчуття грудки в горлі.

Діагностика фарингіту

Діагностика та лікування фарингіту в дорослих і дітей – завдання отоларинголога.

Насамперед лікар поговорить з пацієнтом – розпитає його про скарги, уточнить, чи давно вони виникли і як змінювалися з плином часу, чи траплялося таке раніше, як часто і з яким результатом. Потім ЛОР проведе фарингоскопію – огляне порожнину рота і глотку пацієнта. У процесі огляду він виявить ознаки фарингіту – гіперемію (почервоніння) або блідість (якщо має місце хронічний атрофічний процес), набряклість, скупчення мокротиння слизового, слизисто-гнійного або гнійного характеру. Під час пальпації (обмацування) шиї лікар може виявити збільшені лімфовузли.

Фарингоскопія може бути проведена без використання додаткових пристроїв або за допомогою спеціального приладу – ларингофарингоскопа. Він оснащений високоякісним світловодом, що дає змогу лікарю детально оглянути слизову оболонку і провести біопсію за необхідності.

Для уточнення діагнозу пацієнту будуть рекомендовані додаткові методи обстеження, а саме:

  • клінічний аналіз крові (відобразить активність запального процесу, допоможе припустити його природу);
  • мазок із глотки (допоможе визначити збудника і визначити, до яких антибактеріальних препаратів його чутливість найвища).

Коли точний діагноз стане зрозумілим, лікар призначить пацієнтові найефективнішу в його випадку схему терапії.

Лікування фарингіту

Зазвичай проводиться симптоматична терапія, щоб усунути або послабити неприємні відчуття: знизити температуру і зняти біль у горлі. Паралельно призначають специфічне лікування, яке спрямоване на позбавлення від причини патології.

Гострий вірусний фарингіт за умови правильних дій пацієнта через тиждень завершується повним одужанням. При впливі факторів ризику хвороба трансформується в хронічну форму або призводить до розвитку серйозних ускладнень (наприклад, до хронічної ревматичної хвороби серця).

Після закінчення курсу медикаментозного лікування фарингіту пацієнт вважається здоровим і веде свій звичний спосіб життя. Якщо було проведено припікання гіпертрофованих ділянок слизової оболонки, пацієнта виписують із клініки з рекомендаціями протягом 2-3 тижнів уникати механічного впливу на уражену слизову (дотримуватися голосового спокою, вживати щадну їжу) і виконувати всі рекомендації лікаря щодо медикаментозного лікування до моменту повного загоєння тканин.

Профілактика фарингіту

Для запобігання фарингіту важливо:

  • Уникати переохолодження.
  • Підтримувати високий рівень гігієни.
  • Вчасно лікувати інфекції верхніх дихальних шляхів.
  • Уникати контакту з алергенами та шкідливими речовинами.

При своєчасному та правильному лікуванні гострого фарингіту прогноз сприятливий. Хронічний фарингіт вимагає постійного контролю та дотримання профілактичних заходів.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

До лікаря слід звернутися за появи болю в горлі. Якщо він стає сильнішим, ковтання утруднене і піднялася висока температура – рекомендується викликати лікаря додому.

До якого лікаря звернутися?

За появи симптомів фарингіту дорослим слід звернутися до терапевта, а дітям – до педіатра. За необхідності лікар може скерувати до профільного фахівця, який займається хворобами горла, – отоларинголога (ЛОР-лікаря).

Щоб з’ясувати точну причину захворювання і підібрати адекватне лікування, потрібні лабораторні дослідження.

Якщо ви відчуваєте симптоми фарингіту або маєте хронічні проблеми з горлом, зверніться до медичного центру “Віта Медікал”. Наші фахівці допоможуть вам провести точну діагностику та підібрати ефективне лікування. Запишіться на консультацію вже сьогодні!

Повернутися до усіх статей Записатися на прийом до фахівця