Риніт: причини, симптоми, діагностика та лікування

Риніт – це запалення слизової оболонки носа, в народі іменоване нежиттю. Може виникати як самостійна патологія, але частіше супроводжує перебіг інших хвороб верхніх дихальних шляхів. На думку багатьох, риніт – нешкідлива патологія, проте це переконання не завжди вірне: тривала закладеність носа, як прояв нежитю, може лягти в основу серйозних ускладнень – синуситів, у лікуванні яких не завжди вдається обійтися без операції. Своєчасна діагностика в отоларинголога і призначене ним адекватне лікування допоможуть у короткий термін впоратися із симптомами риніту й уникнути ускладнень.

Види риніту

Риніт підрозділяють на п’ять видів:

1. Гострий риніт:
   • Виникає раптово та триває кілька днів або тижнів.
   • Часто пов’язаний із сезонними інфекціями.
2. Хронічний риніт:
   • Може тривати місяцями або роками.
   • Розвивається внаслідок недолікованого гострого риніту або постійного впливу подразників.
3. Інфекційний риніт:
   • Викликаний вірусами, бактеріями або грибками.
   • Супроводжується запаленням і виділеннями з носа.
4. Алергічний риніт:
   • Розвивається при контакті з алергенами.
   • Сезонний або цілорічний.
5. Вазомоторний риніт:
   • Викликаний порушенням нервової регуляції тонусу судин.
   • Може бути реакцією на зміну температури, запахи, стреси.

Симптоми риніту

Найхарактерніший симптом риніту в дорослих і дітей – наявність із носових ходів серозних, слизових, слизово-гнійних, гнійних, часом – із домішкою крові виділень. Вони зазвичай супроводжуються:

• відчуттям закладеності носа (носове дихання пацієнта утруднене або відсутнє);
• свербінням, печінням і дискомфортом у порожнині носа;
• чханням;
• погіршенням нюху.

Пацієнти також відзначають мимовільну сльозотечу – вона виникає через супутнє риніту запалення кон’юнктиви ока (кон’юнктивіт). Часто цей стан супроводжують головний біль, загальна слабкість, стомлюваність.

Ознаками хронічного риніту, як правило, стають:

• сильна сухість у носовій порожнині, наявність у ній кірок, що погіршують дихання;
• погіршення сприйняття запахів;
• як наслідок хронічної гіпоксії – безсоння і зниження пам’яті.

Алергічний риніт виникає після контакту з алергеном (пилом або певною хімічною речовиною, запахом), пилковий – спостерігається сезонно. Супроводжується закладеністю, свербінням у порожнині носа, частим чханням, рясним виділенням рідкого слизу.

Що викликає риніт?

Причини риніту:

• Інфекції: віруси (риновіруси, аденовіруси), бактерії (стафілококи, стрептококи), грибки.
• Алергени: пилок, пил, шерсть тварин, хімічні речовини.
• Хімічні та фізичні подразники: дим, пил, холодне повітря.
• Гормональні зміни: вагітність, пубертатний період.
• Лікарські препарати: зловживання судинозвужувальними краплями.
• Анатомічні особливості: викривлення носової перегородки.

Діагностика й лікування риніту

У діагностиці нежитю використовують різні методи:

1. Огляд лікаря:
   • Візуальна оцінка стану носової порожнини.
   • Пальпація лімфатичних вузлів.
2. Лабораторні аналізи:
   • Мазок з носа для визначення збудника.
   • Загальний аналіз крові.
3. Інструментальні методи:
   • Риноскопія.
   • Рентгенографія або КТ.

Лікування риніту

Насамперед пацієнту, який страждає на риніт, необхідно відновити носове дихання – позбавити людину відчуття закладеності носа. Для цього використовують протизапальні та судинозвужувальні засоби місцевої дії. Важливо застосовувати ці препарати коротким курсом, щоб уникнути звикання з подальшим формуванням медикаментозного риніту.

Залежно від причини риніту й особливостей даної клінічної ситуації пацієнту можуть бути призначені:

• антибіотики;
• противірусні препарати;
• нестероїдні протизапальні засоби;
• місцево діючі препарати, що розріджують мокротиння;
• вітаміни;
• антигістамінні засоби;
• топічні стероїди;
• методики фізіотерапії: фонофорез, лазерна терапія.

У разі гіпертрофованої слизової оболонки носа і неефективності медикаментозної терапії застосовують такі методи лікування риніту в дорослих:

• хірургічне висічення гіпертрофованої слизової оболонки носа шлях;
• гальваноакустика;
• кріодеструкція;
• лазерна конхотомія;
• виправлення викривленої перегородки носа.

Основні напрямки профілактика риніту:

• Уникати переохолодження.
• Підтримувати високу гігієну.
• Вчасно лікувати респіраторні інфекції.
• Уникати контакту з алергенами.
• Вести здоровий спосіб життя.

Реабілітація після лікування

Гострий вірусний риніт через 7-10 днів від дебюту хвороби в більшості випадків завершується повним одужанням пацієнта і не потребує реабілітації.

За хронічного риніту адекватні лікувальні заходи допоможуть знизити активність загострення, привести патологію в стадію ремісії, а відповідальне дотримання пацієнтом заходів профілактики збереже досягнуту ремісію на тривалий термін.

Після оперативного лікування гіпертрофічного хронічного риніту пацієнт потребує стаціонарного спостереження, тривалість якого залежить від методу хірургічного втручання і становить від 1-2 до 4-5 діб. Після виписки пацієнту слід протягом 2-3 тижнів уникати важких фізичних навантажень, відмовитися від відвідування лазень і саун та не сякатися інтенсивно.

Якщо ви відчуваєте симптоми риніту або маєте хронічні проблеми з носом, зверніться до медичного центру “Віта Медікал”. Наші фахівці допоможуть вам провести точну діагностику та підібрати ефективне лікування. Запишіться на консультацію вже сьогодні!