Коли варто звертатися до послуги?
Больовий синдром є однією з найпоширеніших скарг пацієнтів з гангліоном, особливо якщо утворення розташоване в ділянці активних рухів або стискає навколишні нервові структури. Гангліон на тильній поверхні зап’ястя може викликати біль при згинанні кисті, обертальних рухах, спирання на долоню, підйомі важких предметів, що обмежує повсякденну активність та професійну діяльність. Больові відчуття можуть бути постійними тупими або виникати лише при певних рухах, навантаженнях, тривалій роботі руками. Гігрома долонної поверхні зап’ястя може стискати серединний нерв у карпальному каналі, викликаючи симптоми синдрому карпального каналу з онімінням, поколюванням у великому, вказівному та середньому пальцях, слабкістю захвату, які погіршуються вночі. Гангліон біля основи пальця може стискати пальцевий нерв, спричиняючи біль, оніміння у відповідному пальці. При локалізації на стопі біля гомілковостопного суглоба гігрома може викликати біль при ходьбі, тертися об взуття, утруднювати носіння звичайного взуття через випинання.
Обмеження рухів у суглобі або пальцях внаслідок механічної перешкоди великим гангліоном є показанням до хірургічного видалення для відновлення повного обсягу рухів. Великий гангліон на тильній поверхні зап’ястя може обмежувати розгинання кисті, створювати відчуття напруженості при спробі повністю зігнути або розігнути руку в зап’ясті. Гігрома в ділянці пальцевих суглобів може заважати повному згинанню пальця, що особливо важливо для музикантів, спортсменів, людей, чия професія вимагає дрібної моторики. При локалізації біля сухожиль згинальної або розгинальної групи м’язів утворення може створювати механічну перешкоду ковзанню сухожилля в піхві, викликаючи клацання, защемлення при рухах. Швидке збільшення розмірів гангліон свідчить про активне накопичення рідини всередині кісти та прогресування процесу, що є показанням до планового хірургічного видалення до виникнення ускладнень. Утворення може збільшуватися від декількох міліметрів до кількох сантиметрів протягом тижнів або місяців, особливо при професійних або спортивних навантаженнях на відповідну ділянку.
Естетичний дискомфорт від помітного випинання на кисті, зап’ясті або стопі є важливою причиною звернення багатьох пацієнтів, особливо молодих жінок, за хірургічним видаленням гангліон. Гігрома на тильній поверхні зап’ястя виглядає як округле або овальне м’якоеластичне випинання діаметром від півсантиметра до трьох-чотирьох сантиметрів, добре помітне під шкірою, що викликає соромливість, небажання оголювати руки, носити прикраси. При локалізації на долонній поверхні зап’ястя утворення може заважати носінню годинника, браслетів, притягує увагу оточуючих. Великі гангліони на кисті або зап’ясті створюють враження деформації, пухлини, що турбує пацієнтів незважаючи на доброякісну природу утворення. Естетична функція кистей рук особливо важлива для людей публічних професій, артистів, моделей, для яких навіть невелике випинання може бути неприйнятним. Видалення гангліон на Троєщині або Оболоні дозволяє повністю усунути косметичний дефект з мінімальним післяопераційним рубцем при правильній хірургічній техніці.
Записатися до лікаря
Як відбувається консультація:
Наші лікарі
Наші принципи
Ціни
Карта клінік
Методи хірургічного видалення гангліон
Відкрите хірургічне видалення гангліон є класичним та найнадійнішим методом, що забезпечує повну візуалізацію утворення, його зв’язку з суглобовою капсулою або сухожильною піхвою, навколишніх анатомічних структур для радикального висічення з мінімальним ризиком рецидиву. Операція виконується в умовах операційної під місцевою інфільтраційною анестезією розчином лідокаїну або ропівакаїну, провідниковою анестезією з блокадою нервів на рівні плеча або передпліччя при операціях на кисті та зап’ясті, або під короткочасною внутрішньовенною анестезією при бажанні пацієнта не бачити та не відчувати хід операції. Накладається джгут на проксимальні відділи кінцівки для забезпечення сухого операційного поля без кровотечі, що покращує візуалізацію тонких анатомічних структур. Шкірний розріз виконується безпосередньо над утворенням або з урахуванням природних шкірних складок для кращого косметичного результату, довжина розрізу становить від двох до чотирьох сантиметрів залежно від розмірів гангліон. Шкіра та підшкірна клітковина розсікаються гостро, при цьому важливо зберегти поверхневі нерви та вени для профілактики післяопераційного оніміння.
Капсула гангліон виділяється тупим та гострим шляхом з оточуючих тканин, при цьому важливо не пошкодити стінку кісти для запобігання витіканню вмісту та поширенню процесу. Ідентифікується ніжка або шийка гангліон, яка з’єднує кістозне утворення з материнською суглобовою капсулою або сухожильною піхвою, оскільки саме з цієї ділянки відбувається продукція рідини та звідси виникають рецидиви при неповному видаленні. Виділяються та відводяться навколишні нервові та судинні структури, сухожилля для безпечної роботи без їх пошкодження. Капсула гангліон повністю висікається разом з шийкою та невеликою ділянкою суглобової капсули або сухожильної піхви у місці з’єднання для радикального видалення всіх патологічних тканин. При гангліоні тильної поверхні зап’ястя, який найчастіше походить із скафолюнатної зв’язки між п’ястковими кістками, видаляється вся киста з основою біля зв’язки. При долонному гангліоні, який часто походить з променево-зап’ясткового суглоба, важливо не пошкодити променеву артерію, серединний нерв, сухожилля згинальної групи м’язів при виділенні кісти. Рана промивається антисептиком, здійснюється ретельний гемостаз для профілактики гематоми. Суглобова капсула ушивається атравматичною ниткою для відновлення герметичності суглоба. Шкіра ушивається косметичним внутрішньошкірним швом або вузловими швами тонкою ниткою для мінімального рубця.
Підготовка та післяопераційний період
Підготовка до операції з видалення гангліон включає консультацію хірурга-ортопеда з клінічним оглядом утворення, оцінкою його локалізації, розмірів, рухливості, консистенції, зв’язку з оточуючими тканинами, функції суглоба та пальців. Пальпація гангліон виявляє еластичну консистенцію, флуктуацію при натисканні, іноді болючість, зменшення розмірів при здавленні з поверненням до вихідного стану після припинення тиску. Трансілюмінація або просвічування утворення промінням ліхтарика показує прозорість гангліон внаслідок рідинного вмісту на відміну від солідних пухлин. УЗД м’яких тканин підтверджує кістозну природу утворення, визначає точні розміри, товщину стінки, наявність перегородок всередині, зв’язок з суглобовою капсулою або сухожильною піхвою, співвідношення з нервами та судинами. МРТ кисті призначається при складній локалізації, підозрі на внутрішньосуглобовий компонент, необхідності деталізації анатомії перед операцією. Стандартні передопераційні обстеження включають загальний аналіз крові, коагулограму, глюкозу, біохімічний аналіз, ЕКГ, консультацію терапевта або сімейного лікаря для допуску до операції та анестезії. Пацієнтам з цукровим діабетом важливий контроль глюкози крові для нормального загоєння рани. За тиждень до операції відміняються антикоагулянти та антиагреганти для профілактики кровотечі. Операція виконується натще з голодуванням від восьми годин перед втручанням.
Операція з видалення гангліон в амбулаторних умовах під місцевою або провідниковою анестезією триває від тридцяти хвилин до години залежно від розмірів та локалізації утворення, складності виділення капсули з оточуючих тканин. При артроскопічному видаленні або операції під загальною анестезією може знадобитися короткочасна госпіталізація на одну добу для спостереження. Після завершення операції накладається асептична пов’язка, іммобілізуюча лонгета або гіпсова шина в функціонально вигідному положенні кисті для забезпечення спокою оперованій ділянці в ранньому післяопераційному періоді. Холод місцево у вигляді крижаних компресів через тканину протягом перших доби після операції зменшує набряк та біль. Кінцівка утримується в піднятому положенні вище рівня серця для покращення венозного відтоку та зменшення набряку. Післяопераційний біль зазвичай помірний, контролюється нестероїдними протизапальними препаратами, аналгетиками перші два-три дні. Антибіотики призначаються лише при високому ризику інфекційних ускладнень, широкому розкритті тканин, супутньому цукровому діабеті або імунодефіциті.

