Гайморит: причини, симптоми, діагностика та лікування

Гайморит: причини, симптоми, діагностика та лікування

Гайморит, або гострий верхньощелепний синусит, – це запальне захворювання пазух носа, що може виникнути на тлі інфекційного або алергічного нежитю. Без лікування гайморит призводить до небезпечних ускладнень.

Гайморова пазуха – парна навколоносова пазуха носа, являє собою порожнину, яка сполучається з носовими ходами. Пазуха виконує функцію кондиціонування повітря.

Основною причиною захворювання є інфекція (віруси або бактерії), яка потрапляє в пазухи через носові ходи, що призводить до порушення нормального дренажу, заповнення синусів рідиною, зниженням захисту.

Причини гаймориту

Основними причинами гаймориту є:

  1. Інфекції:
    • Віруси (риновіруси, аденовіруси, вірус грипу)
    • Бактерії (стрептококи, пневмококи, гемофільна паличка)
    • Грибки (Candida, особливо у пацієнтів зі зниженим імунітетом)
  2. Алергії:
    • Хронічний респіраторний алергічний риніт може призводити до гаймориту.
  3. Анатомічні особливості:
    • Викривлення носової перегородки, аномалії будови носової порожнини та збільшені аденоїди.
  4. Зубні інфекції:
    • Інфекції зубних коренів можуть поширюватися на верхньощелепні пазухи, викликаючи одонтогенний гайморит.

Основні види гаймориту

Гайморит розрізняють за місцем і причиною виникнення, силою запалення, шляхами проникнення інфекції та характером прояву.

За локалізацією:

  • односторонній – якщо запалена одна пазуха;
  • двосторонній – якщо запалені обидві пазухи.

За формою запалення:

  • гострий – триває менше 12 тижнів. Часто розвивається як ускладнення ГРЗ, які протікають із нежиттю (ринітом). Супроводжується вираженими симптомами – головним болем, болем у ділянці щік, високою температурою, інколи – виділенням слизу через ніздрі або по задній стінці горла. Без лікування гострий гайморит може перейти в хронічну форму;
  • хронічний – триває 12 тижнів і більше. Симптоми менш виражені: головний біль і біль у щоках відчуваються слабко і непостійно, присутні виділення з носа, зберігається відчуття закладеності носа. Причиною хронічного гаймориту може бути невилікувана інфекція, респіраторна алергія або безсимптомне запалення кореня зуба, кіста.

За причиною виникнення:

  • вірусний – розвивається на тлі вірусних захворювань, що вражають дихальні шляхи (ГРВІ). Збудниками вірусного гаймориту можуть бути вірус грипу, риновіруси, аденовіруси та інші мікроорганізми;
  • бактеріальний – з’являється за бактеріальних респіраторних захворювань, може приєднатися до вірусної форми хвороби і стати її ускладненням. Часті збудники – стрептококи, пневмококи та інші бактерії, що спричиняють ГРЗ;
  • грибковий – рідкісний вид гаймориту. Найчастіше розвивається в разі імунодефіциту (СНІД) або вживання імуносупресорів. Одним зі збудників може стати умовно-патогенний грибок Candida, що в нормі мешкає на слизових оболонках у невеликих кількостях;
  • алергічний – виникає за гострих і хронічних респіраторних алергій, наприклад на пил, пилок, цвіль або шерсть домашніх тварин.

За формою прояву:

  • катаральний – проявляється переважно набряком верхньощелепних пазух і закладеністю носа. Слиз може виділятися в невеликих кількостях або не виділятися зовсім;
  • гнійний – може розвинутися за бактеріальної інфекції. Виділяється густий жовтий або зелений слиз, у носі може бути відчуття неприємного запаху;
  • гіперпластичний – пов’язаний із розростанням слизової оболонки в пазухах носа в разі хронічного запалення через інфекцію або алергію;
  • поліпозний – розвивається при утворенні поліпів – наростів зі слизової оболонки, які заважають повітрю потрапляти в пазухи, а слизу – залишати їх;
  • змішана форма – об’єднує кілька форм прояву гаймориту.

За тяжкістю:

  • легка форма – гайморит протікає з невираженими симптомами: легкою закладеністю носа, виділенням невеликої кількості слизу або без нього;
  • середньотяжка форма – супроводжується температурою, помірним болем у ділянці гайморових пазух і сильною закладеністю носа;
  • важка форма – проявляється температурою вище 38 °C, сильним болем у ділянці гайморових пазух і головним болем. Також можуть бути присутніми гнійні виділення.

За наявністю ускладнень:

  • ускладнений – якщо на тлі гаймориту розвинулися вторинні захворювання. Наприклад, запалилися лицьові кістки або очниці;
  • неускладнений – запалення зачіпає тільки гайморові пазухи, інфекція не поширилася далі верхніх дихальних шляхів.

Симптоми й діагностика гаймориту

Симптоми мають бути присутні не більше 12 тижнів.

Гайморит у легкій формі протікає без підвищення температури тіла, головного болю і відчуття розпирання в щоках. Спостерігається закладеність носа і незначне виділення прозорого слизу.

При середньотяжкій формі гаймориту температура не перевищує 38 °C, є виражена закладеність носа. Присутнє відчуття тяжкості, болю і розпирання в ділянці під очима, що змінюється під час поворотів і нахилів голови. Можливе запалення вушних каналів (середній отит).

За тяжкого перебігу гаймориту температура піднімається вище 38 °C. Біль під очима в ділянці гайморових пазух яскраво виражений, посилюється при зміні положення голови. Іноді присутні внутрішньочерепні ускладнення, можуть запалитися очі й очниці (орбітальні ускладнення).

Для діагностики гаймориту використовують кілька методів:

  1. Огляд лікарем-отоларингологом: оцінка стану носової порожнини.
  2. Рентгенографія: допомагає виявити зміни в пазухах.
  3. Комп’ютерна томографія (КТ): надає детальну інформацію про стан пазух.
  4. МРТ: використовується у складних випадках для вивчення м’яких тканин.

Методи лікування гаймориту

Лікування залежить від форми та тяжкості захворювання:

Лікування інфекційного гаймориту

Після виявлення збудника інфекційного гаймориту лікар може призначити курс антибіотиків. Їх призначають за середньотяжкого та тяжкого перебігу хвороби.

За легкого перебігу гаймориту антибіотики призначають, якщо симптоми зберігаються понад 5-7 днів.

Якщо гострий верхньощелепний синусит спричинений вірусом, лікар призначить противірусні препарати і, можливо, додатковий курс антибіотиків, щоб запобігти приєднанню бактеріальної інфекції.

Також рекомендується застосовувати розчини та спреї для промивання носа, муколітичні препарати, що розріджують слиз, а також судинозвужувальні краплі. Їх важливо застосовувати строго за інструкцією, дотримуватися частоти і тривалості застосування.

Також лікар може призначити симптоматичне лікування. За високої температури призначають жарознижувальні засоби, а за сильного головного болю і болю в ділянці пазух – знеболювальні препарати.

Якщо випадок належить до важких, отоларинголог може провести пункцію – проколювання стінки пазухи носа через ніздрю. Отвір дає змогу видалити слиз, що скупчився, промити пазуху і ввести туди ліки.

Іноді після пункції лікар проводить дренування – вставляє в пункційний отвір катетер, через який промивають пазуху носа антисептичними засобами. Слиз разом із розчином для промивання витікає назовні по дренажній трубці.

У разі внутрішньочерепних ускладнень і поширення інфекції на очі може бути рекомендовано хірургічне лікування.

На стадії одужання пацієнтам рекомендується більше гуляти і дихати свіжим повітрям, за узгодженням з лікарем приймати вітаміни, а також робити дихальну гімнастику.

Лікування алергічного гаймориту

Алергічний гайморит, на відміну від інфекційного, лікується протиалергійними препаратами. У разі появи поліпів рекомендується їх хірургічне видалення.

Крім того, пацієнтам зі схильністю до алергічних реакцій рекомендується встановити конкретний алерген і за можливості уникати контакту з ним. У деяких випадках рекомендована алерген-специфічна імунна терапія (АСІТ).

Профілактика гаймориту

Щоб не допустити розвитку інфекційного гаймориту, рекомендується своєчасно лікувати гострі респіраторні захворювання і не відкладати звернення до лікаря.

У разі нежитю з густими зеленуватими або жовтими виділеннями рекомендується регулярно видаляти слиз і промивати ніс, а також за призначенням лікаря і відповідно до інструкції використовувати судинозвужувальні краплі.

Якщо нежить спричинений алергічною реакцією, слід приймати антигістамінні препарати за призначенням лікаря, а також за можливості виключити будь-які контакти з алергеном. Якщо причина алергічного нежитю не встановлена, слід проконсультуватися з алергологом.

Якщо ви відчуваєте симптоми гаймориту або маєте хронічні проблеми з носом, зверніться до медичного центру “Віта Медікал“. Наші фахівці допоможуть вам провести точну діагностику та підібрати ефективне лікування. Запишіться на консультацію вже сьогодні!

Повернутися до усіх статей Записатися на прийом до фахівця