Сірчана пробка: причини, симптоми та методи лікування

Сірчана пробка – це надмірне скупчення вушної сірки у слуховому проході, що може призвести до часткового або повного його перекриття. Вушна сірка захищає вуха від бактерій, вірусів і пилу, але при надмірному накопиченні може спричиняти неприємні відчуття та проблеми зі слухом.

Вушна сірка являє собою композицію із секрету сірчаних і сальних залоз, а також злущеного епітелію шкіри зовнішнього слухового проходу. Вона забезпечує фізіологічне функціонування органів слуху, очищення слухового проходу, його зволоження, захищає від впливу негативних зовнішніх факторів, перешкоджає проникненню мікроорганізмів. У зовнішньому вусі розташовано близько 2000 сірчаних залоз, які виробляють близько 15-20 мг вушної сірки на місяць. До складу вушної сірки входять білки, мінеральні солі та вільні жирні кислоти. Частина білків є імуноглобулінами, що визначають захисну функцію. Рівень pH вушної сірки знаходиться на рівні 4,0-6,0, що запобігає розвитку бактерій і грибків.

Сам по собі процес формування вушної сірки фізіологічний. У нормі сірка, яка виробляється у вусі для очищення слухового проходу від бактерій, вірусів, пилу та чужорідних тіл, самостійно виділяється назовні під час розмови, жування, позіхання, кашлю та чхання завдяки руху нижньощелепного суглоба і передньої стінки слухового проходу. Людині достатньо регулярно мити вуха і протирати всі складки.

Основні причини утворення сірки у слуховому проході

Причини утворення сірчаної пробки:

1. Анатомічні особливості: Вузькі або звивисті слухові проходи можуть сприяти накопиченню сірки.
2. Підвищена активність сірчаних залоз: Надмірне виділення сірки може бути пов’язане з генетичними факторами.
3. Недостатня або неправильна гігієна: Використання ватних паличок для чистки вух може спричинити накопичення сірки глибше у вушному каналі.
4. Використання слухових апаратів та навушників: Часте використання цих пристроїв сприяє ущільненню сірки.
5. Вплив навколишнього середовища: Робота в запилених або забруднених умовах.

Симптоми сірчаної пробки:

• Відчуття закладеності у вухах
• Зниження гостроти слуху
• Шум або дзвін у вухах
• Біль у вухах
• Відчуття ехо власного голосу (автофонія)
• Головний біль, запаморочення

До яких лікарів звертатися з приводу сірчаної пробки?

Важливо не відкладати відвідування лікаря-оториноларинголога за наявності хворобливості та/або закладеності вуха.

Діагностика проводиться лікарем-оториноларингологом за допомогою отоскопії. Дослідження дозволяє оцінити наявність пробки, її консистенцію та можливі ускладнення.

Сірчані пробки розрізняють за консистенцією сірки, що скупчилася:

• м’які, що утворилися порівняно недавно;
• щільні та сухі, найчастіше тверді й темні.

Щільність сірчаної пробки безпосередньо залежить від тривалості скупчення секрету в слуховому проході. Спочатку сірка має м’яку консистенцію, але протягом певного часу ущільнюється.

Що робити за наявності сірчаної пробки?

Основним профілактичним заходом є коректний догляд за вушними раковинами: очищення від вушної сірки потрібно проводити тільки з її поверхні та навколо отвору зовнішнього слухового проходу. Використовувати ватні палички не рекомендується, вони збільшують сіркоутворення через подразнення шкіри слухового каналу і проштовхують сірку вглиб до барабанної перетинки. Неправильне видалення сірчаної пробки може призвести до травм тканин вуха, розвитку запальних процесів.

Методи лікування сірчаної пробки:

1. Іригація – вимивання сірчаної пробки. Якщо за консистенцією сірка нагадує пластилін, то вимивання відбувається відразу, без підготовки. Для цього використовується спеціальний розчин, який набирають у шприц Жане, що являє собою збільшену копію звичайного шприца без голки, і направляють під тиском у вухо. Промивання здійснюється за допомогою фізіологічного розчину, рідше – антисептичних засобів. У результаті сірка починає виходити грудками. Саме промивання безболісне, тому його проводять навіть маленьким дітям. Діагностувати повне або часткове виведення вмісту може тільки лікар.

2. Церуменолізис – введення в просвіт слухового проходу спеціальних речовин (церуменолітиків), здатних розчиняти вушну сірку.

3. Інструментальний кюретаж – за допомогою спеціальних інструментів вискоблюється вушна сірка. Інструментальне видалення сірчаної пробки ефективне і безпечне тільки за використання спеціальних інструментів (вушного зонда, вушних щипців і вушної ложки.). При цьому видаляються утворення будь-якого розміру і консистенції. Після вилучення щільної пробки у вушну раковину вводиться турунда з асептичним розчином.

4. Аспірація – видалення сірчаної пробки за допомогою вакуумного електровідсмоктувача. Процедура ефективна тільки за м’якої консистенції сірчаної пробки або після застосування церуменолітичних засобів. Мінусами цієї процедури є гучний звук і ризик виникнення вестибулярних розладів під час аспірації.

Профілактика утворення сірчаних пробок:

• Регулярна гігієна вух без використання ватних паличок
• Використання захисних засобів у запилених умовах
• Регулярні огляди у лікаря-оториноларинголога

Не відкладайте своє здоров’я на потім! Запишіться на консультацію до фахівців медичного центру “Віта Медікал” вже сьогодні та дізнайтеся більше про методи лікування сірчаної пробки